НАТО і Росія майже домовилися
«Ми дуже близькі до досягнення угоди», — заявив генеральний секретар НАТО лорд Джордж Робертсон після переговорів з російським міністром закордонних справ Ігорем Івановим у Брюсселі. Йдеться про підписання нової угоди між НАТО та Росією про створення принципово нового органу співробітництва — Ради, яку дедалі частіше сьогодні називають «двадцяткою» (19 країн-членів НАТО та Росія). Рада має покласти край нині існуючій формулі відносин «19+1» (за такою ж формулою здійснюються відносини НАТО з Україною на основі Хартії про особливе партнерство). Росія у рамках «двадцятки», як передбачається, братиме участь у процесі вироблення, прийняття та виконання рішень з окремих питань — дотепер їй, як і Україні, пропонувалися лише консультації вже після того, як рішення було прийнято. НАТО при цьому продовжує наполягати на тому, що Росія не повинна мати право вето у питаннях проведення воєнних операцій та в питаннях, що стосуються розвитку Альянсу. «Двадцятку», як очікується, буде презентовано світу 14 травня на зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО. Угода між Росією та НАТО про її заснування має бути підписана на найвищому рівні. Як очікується, це станеться на римському саміті НАТО — Росія 28 травня, який запропонував провести прем’єр-міністр Італії Сильвіо Берлусконі. Якщо, звичайно, до того часу все вже буде готове, і з одного боку глави МЗС країни НАТО у Рейк’явіку схвалять ідею «двадцятки», документ про її створення та конкретні деталі майбутнього співробітництва, з іншого — все те ж саме станеться у Москві.
Зараз, як заявив лорд Робертсон, сторони «працюють над угодою про способи». Деталі за взаємною домовленістю сторін не розкриваються. Відомо лише, що головними питаннями, якими займеться «двадцятка», будуть боротьба з тероризмом та з поширенням зброї масового ураження. Передбачається також, що до переліку питань співробітництва увійдуть проблеми попередження конфліктів та миротворчих операцій, проблеми гуманітарного характеру. На Заході відзначають, що Росія, як і раніше, дуже обережно ставиться до реалізації ідеї прем’єр-міністра Великої Британії Тоні Блера, який запропонував створити «двадцятку». У Москві багато говорили та писали про те, що НАТО пропонує заснування органу, який насправді не надавав би Росії реальної можливості впливу на рішення, що приймаються Альянсом. Зокрема — у тому, що стосується подальшого розширення НАТО на Схід: міністр Іванов у Брюсселі вкотре говорив про те, що Росія виступає проти вступу колишніх радянських республік. Хоча у свою чергу, президент Путін вже кілька разів заявляв, що Росія не може ані вітати прийняття до НАТО балтійських республік (Латвії, Литви та Естонії), ані протидіяти цьому. Хоча в Москві й запитують: чи буде у Вашингтоні безпечніше, якщо Естонію прийняти до НАТО? Західні експерти впевнені, що на празькому саміті НАТО в листопаді нинішнього року йтиметься про вступ до Альянсу щонайменше п’яти нових членів. Тобто, як мінімум одну із балтійських країн буде прийнято — і «двадцятка», можливо, покликана, крім усього іншого, частково пом’якшити негативну реакцію Москви з цього приводу. Про вступ Росії до НАТО не йдеться, категорично підкреслюють представники російського керівництва. І виходячи з того, що міністр Іванов констатував у Брюсселі прогрес на переговорах, заснування «двадцятки», попри всю риторику, відповідає і бажанням, і можливостям обох сторін.
