«Необхідна зустріч»

Протягом останнього тижня Президент України Віктор Ющенко двічі побував у США. Спочатку він виступив із промовою на загальних дебатах 63-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН. Це відбулося 24 вересня у Нью-Йорку. Потім український Президент зустрічався з главою Білого дому Джорджем Бушем. Це відбулося 29 вересня у Вашингтоні. І саме ця зустріч викликала багато запитань ще до того як Віктор Ющенко вирушив до Америки. Багато його опонентів та злих язиків стали говорити, що метою цієї поїздки є отримання українським Президентом вказівок у Білому домі щодо розв’язання політичної кризи. Як відомо, 3 жовтня фактично добігає кінця термін, протягом якого має бути створена нова коаліція. Якщо цього не станеться, Президент може скористатися правом оголошення позачергових виборів. Випадково чи ні, але напередодні візиту Ющенка до Вашингтона посол США в Україні Вільям Тейлор застеріг українську владу від використання сили чи введення прямого президентського правління.

«При тому, що нам хотілося б бачити стабільність в Україні, розпад коаліції є частиною нормального політичного процесу в парламентській демократії. США працюватимуть із будь-якою коаліцією, аби лише вона формувалася в демократичний, правовий і конституційний спосіб», — заявив посол у своїй статті для «Дзеркала тижня».

Перебуваючи у США, Віктор Ющенко запевнив Джорджа Буша: ситуація в Україні не є трагічною і драматичною. За його словами, наявні демократичні ресурси дадуть змогу Україні вийти з цієї кризи. Зі свого боку Буш підкреслив, що Америка «дуже сильно підтримує вашу демократію». Він висловив готовність співпрацювати з Україною в цьому напрямі. Залишається побачити, чи допоможе Ющенку підтримка Буша залагодити політичну кризу в Україні.

Український Президент також запропонував своєму американському колезі визначити високих представників США, які відвідають нашу державу під час заходів з нагоди 75-х роковин Голодомору 1932— 1933 років. Окрім того, у ході перемовин ішлося про включення до порядку денного Генеральної Асамблеї ООН питання про вшанування пам’яті жертв Великого Голоду в Україні.

Чи варто було Президенту України їхати до США, зважаючи на те, що багато його опонентів пов’язують цей візит з тим, що нібито глава Української держави буде радитися з американським президентом про те, чи оголошувати позачергові вибори, чи давати добро на збереження демократичної коаліції?

КОМЕНТАР

Юрій ЩЕРБАК, екс-посол України в США:

— Виходячи з того, що Сполучені Штати залишаються великою державою, хоч як би хтось хотів звести їх з чільних позицій у світі й проголосити, що вони вже не є такою державою, яка визначає хід глобальних подій. Втім, будь-яка зустріч керівництва України з керівництвом США повинна мати позитивне ставлення. І, в принципі, така зустріч є потрібною. Вона ніколи не є зайвою, навіть якщо вважати, що це була остання, прощальна зустріч з адміністрацією США, яка через три місяці піде і складе свої повноваження. Таким чином, якихось серйозних і дуже проривних рішень ухвалити на такому рівні вже не можна. Також треба врахувати неймовірні політичні труднощі, з якими зіткнувся Президент Ющенко всередині країни. На мій погляд, ці проблеми мають зараз головне визначальне значення для України і у внутрішньому, і в зовнішньополітичному плані. Тому що без вирішення внутрішніх проблем Україна не зможе говорити одним голосом і не зможе реалізувати свою зовнішню політику. Ще один фактор — існуючий статус стратегічного партнерства між нашими країнами, який дозволяє обговорювати, можна сказати, дуже тонкі речі, що свідчать про розуміння обома країнами проблем одна одної. Я гадаю, що такого типу розмови велися. Зрозуміло, що ті рішення, які пов’язані з енергетичною програмою і здійсненням проектів у сфері енергетики, надзвичайно важливі для України. І не менш важливими, на мою думку, були розмови щодо внутрішньої ситуації в Україні. А також щодо глобальної ситуації, яка виникла після російсько-грузинської війни. Світ змінився, а також різко помінялась ситуація, з’явилися нові і досить серйозні виклики для України. І звісно, такі речі потрібно обговорювати зі стратегічними партнерами. Не знаю, наскільки була плідною дискусія з внутрішніх питань. Але, знаючи американський підхід, я можу зробити припущення, що вони могли радити Президенту зробити все для досягнення компромісу і порятунку демократичної коаліції. Тому що американська політична культура налаштована на взаємні компроміси, на пошуки компромісу, а не на боротьбу до останнього патрона чи до останнього бійця. Тобто те, що зараз стало частиною українського політичного безкультур’я, ніяк не вітається на Заході. Гадаю, що розмови про наші також були досить важливими з огляду на ту серйозну фінансово-економічну кризу, яка розриває, насамперед, Сполучені Штати, але яка негативно торкнулась України.

Пам’ятаю розмови президента Леоніда Кучми у Білому домі напередодні однієї з глобальних криз у 1990-х роках, коли нас попереджали і давали поради, як уникнути таких негативних наслідків цієї кризи. Гадаю, що всі ці розмови були відвертими, знаючи як це відбувається у Білому домі та знаючи ступінь довіри, який існує між президентами України та США. Але сподіватися на щось дуже суттєве і якийсь прогрес зараз не варто. Тому що політику США уже будуть визначати нові люди, які вийдуть переможцями у результаті президентських виборів. Команда Буша піде на відпочинок. І перед президентом Ющенком, власне, в Україні стоятимуть найбільші виклики в його політичній кар’єрі.

А говорити про те, що Ющенко поїхав до США, щоб порадитись, чи розпускати парламент, — це дріб’язкові припущення, які абсолютно не мають ніякого підтвердження і не можуть його мати. Наскільки відома практика такого роду розмов. Ніколи до такого рівня не опуститься велика держава, яка є однією з чільних у світі. Не будуть Сполучені Штати радити, що робити. Просто не пристойно обговорювати такі питання, що стосуються внутрішнього життя і не мають відношення до двосторонніх відносин. На такі закиди Партії регіонів можна сказати, що вони, не перестаючи їздять до Росії, де їм дійсно дають політтехнологічні поради, починаючи від злополучних виборів 2004 року і закінчуючи новою політичною ситуацією. Не має сумнівів, що там, куди вони їздять, їм дають саме такі поради. Знаючи практику американців, я переконаний, що про це там не йшлося. Не може президент досить великої європейської країни питати, що мені робити. Бо це буде негативно сприйнято в Білому домі.

До речі, секретар РНБО Раїса Богатирьова, яка входить до складу делегації, прекрасно знатиме, про що там йшлося. Не думаю, що вона могла там вітати ведення переговорів, які стосуються суто внутрішніх питань нашого політичного життя і таких тонких матерій, які не повинні визначати ніякі інші держави.