Неподалік від війни

Перебазування 19-го окремого спеціального батальйону радіаційного, біологічного та хімічного захисту до Кувейту має завершитися в першій декаді квітня. Літаки Iл-76МД української авіатранспортної компанії Міністерства оборони України з технікою та військовослужбовцями на борту кожні три години прибувають в аеропорт Ель-Кувейт. Графік руху авіації антиіракської коаліції набагато щільніший. Буквально кожні п’ять хвилин зліт або посадку здійснюють британські та американські «Боїнги- 747» і «Геркулеси». Навколо аеродрому справжня перевалочна база. Сотні одиниць військової техніки і тисячі солдатiв чекають своєї відправки як на військові бази вглиб Кувейту, так і в зону бойових дій. Заходiв безпеки тут вжито надзвичайних. Бояться не стільки ракетних ударів з боку Іраку, скільки терористичних актів. Українські військові, які прибувають з кожним бортом, перебувають тут не більше години — займаються вивантаженням техніки. Після цього колона здійснює марш-кидок у місце дислокації батальйону.

Військовий табір Кемп Аріфджан (де дислокується наш хімбат) розташований у 125 кілометрах від північної і 180 кілометрах від західного кордону Кувейту з Іраком. Це п’ятдесят кілометрів від Ель-Кувейту і сім — від Перської затоки. Навколо пустеля. Справжня спека ще не настала, але в недалекому майбутньому обіцяють +35 і піщані бурі.

Умови для проживання українського батальйону приймаюча сторона створила комфортні. Намети, що не продуваються ніякими вітрами, розраховані на 28 чоловік, повна електрифікація табору, плюс встановлені в кожному приміщенні кондиціонери. Усi iнші блага цивілізації розташовані на вулиці. Біотуалети, умивальники і, звичайно, бомбосховища. Причому це все наявне в такій кількості, що тисняви і черг не має бути. У військовому таборі є ще дві незвичні для нашої військової людини речі — пральня з автоматичними пральними машинами і душ, у якому цілодобово є гаряча та холодна вода. I це в тій країні, де немає ні рік, ні озер, а воду добувають методом опріснення морської.

Немає проблем і з харчуванням, годують чотири рази на день. Єдине «але» — відсутність перших страв. Зате всього іншого вистачає з лихвою. У раціоні українського солдата є овочі, фрукти, соки і навіть морозиво. В цілому — майже комфорт. «Майже» не стільки через погодні умови, а скільки через близькість війни. Можливі наслідки якої на території Кувейту нашим хімікам доведеться усувати.

Повітряні тривоги тут не рідкість. Їх оголошують по всьому Кувейту у випадку, якщо фіксується ракетний удар з боку Іраку. Поки жодна з випущених ракет не завдала тут істотних втрат. Частина іракських «СКАДів» була перехоплена кувейтськими чи коаліційними силами протиповітряної оборони, решта просто впали десь у пустелі. Кемп Аріфджан можна вважати одним із найбезпечніших військових таборів у Кувейті. По- перше, значна віддаленість від Іраку, а по-друге, тут базуються виключно тилові та допоміжні підрозділи, які як мета для ураження іракську армію особливо не цікавлять.

Місцем своєї дислокації та побутовими умовами солдати і офіцери 19-го батальйону РХБ захисту задоволені. Як самі зізнаються — чекали набагато гіршого. До речі, завдяки тому, що приймаюча сторона надала гарну матеріальну базу, чисельність батальйону скорочена. В Україні залишаться пересувний хлібозавод, баня, пральня, польові кухні та, відповідно, обслуговуючий персонал. Загальна чисельність підрозділу становитиме приблизно 450 чоловік, у розпорядженні яких понад сто одиниць техніки.

Нинi українські військові хіміки займаються інженерним облаштуванням свого табору і несуть чергову службу. Після прибуття основних підрозділів почнеться планова бойова підготовка. Звичайно, батальйон буде перебувати в постійній бойовій готовності виконати своє основне завдання — прийти на допомогу населенню держави Кувейт.