Невдача Ахмадінежада

Iранська опозиція святкує перемогу на виборах в муніципалітети і Раду експертів, які відбулися минулої п’ятниці. Хочa підрахунок голосів ще триває, та вже ні в кого немає сумніву в тому, що реформатори й помірні консерватори здобули перемогу на цих виборах, які багато спостерігачів називали тестом для іранського президента Махмуда Ахмадінежада, що прийшов до влади в 2005 році.

«Перемога помірних та ізоляція екстремістів» — так коментує результати виборів щоденна газета «Каргозаран», близька до Рафсанджані. «Результати виборів у Раду експертів і муніципальні органи свідчать про перемогу помірних. Прихильники уряду, які відмовилися входити в альянс з іншими силами консервативного табору, потерпіли велику поразку», — зазначає видання. «Незважаючи на зусилля нинішніх політиків знищити Рафсанджані й Хасана Рохані, виборці висловилися на користь помірних політиків», — резюмує газета.

«Попередні результати виборів по всій країні свідчать про те, що список Ахмадінежада потерпів рішучу поразку. Ці результати рівнозначні ствердному «ні» авторитарним і неефективним методам уряду». Так прокоментував результати виборів реформістський Фронт участі ісламського Ірану. Помірні консерватори критикують Махмуда Ахмадінежада за те, що він, на їхню думку, безпідставно провокує Захід своєю жорсткою риторикою, а також за той економічний спад, який ще триває.

У самому ж іранському уряді скромно коментують результати виборів. Представник уряду Голамхосейн Ельхам зі свого боку підкреслив високий рівень участі в голосуванні — він становить близько 60 відсотків і перевищив показник останніх виборів. «Уряд не працює в інтересах якої-небудь політичної групи. Для нас не так важливо, хто є переможцем на цих виборах», — цитує його слова Рейтерс. Потрібно нагадати, що у виборах мали право брати участь 46,5 мільйона іранців iз майже 70-мільйонного населення країни. На 133 тисячі місць у міські й місцеві ради претендували 233 тисячі кандидатів. Крім того, іранським виборцям також належало вибрати 86 релігійних представників у Раду експертів.

На думку аналітиків, висока явка свідчить про зміцнення громадянської позиції іранців. А повернення до органів влади помірних політиків і реформаторів багато хто розглядає як відновлення балансу думок, порушеного з приходом до влади Ахмадінежада.

Спостерігачі зокрема звертають увагу на повернення до політичної арени колишнього президента Ірану — центриста Акбара Хашемі Рафсанджані, який у 2005 році програв нинішньому главі іранської держави. Тепер же прихильник помірних консерваторів Рафсанджані отримав більше за всіх голосів на виборах у раду, випередивши ключового союзника й наставника Ахмадінежада, аятоллу Мохаммада Такі Месбу Язді. Ця перемога Рафсанджані може мати у перспективі наслідки, оскільки Рада експертів є впливовим конституційним органом, що володіє правом затверджувати, контролювати й зміщати з посади вищого духовного лідера. Варто зауважити, що в Ірані першою особою держави є не президент, а релігійний лідер — Великий аятолла. І хоча цей пост ось уже 17 років обіймає Алі Хаменеї, що говорить про формальний статус Ради експертів, такий орган загалом задає напрям зовнішньої і внутрішньої політики держави.

У 15-місцевій муніципальній раді Тегерана найбільше місць дісталося помірним консерваторам, тобто нинішньому меру столиці Мохаммеду Бакеру Калібафу і його прихильникам. Із списку Ахмадінежада сестра президента Парвін була лише чотирнадцятою. У найбільших містах Ірану складається приблизно та ж картина. В Ісфахані люди Ахмадінежада змогли отримати лише три з 11 ти місць, в Тібрізі — чотириз 16 ти, а в «релігійній столиці»країни Кумі — лише одне крісло з 9 ти. У муніципалітетах ряду інших великих міст, таких як Шираз, Решт і Бандар-Аббас, прихильники Ахмадінежада не отримали жодного місця.

Підсумки останніх виборів у Ірані вказують на певне розчарування іранців жорсткій лінії Ахмадінежада. Він не зміг виконати свої передвиборні обіцянки щодо боротьби з корупцією, зменшення росту цін і перерозподілу прибутків від експорту нафти. У той же час Ахмадінежад посварився з більшістю світової спільноти і не зміг розвинути зовнішньоекономічні зв’язки країни.

Проте багато хто вважає: не треба сподіватися, що поразка консерваторів на цих виборах призведе до серйозних змін у зовнішній політиці, в тому числі й питання про ядерну програму Ірану. Не підтримавши Ахмадінежада, іранці виступили передусім проти команди, яка не виконала свої обіцянки головним чином у соціальній сфері. Нагадаємо, що Ахмадінежад прийшов до влади як лідер «бідних», обіцяючи рівність і благоденство. Загроза міжнародних економічних санкцій, які ймовірно будуть введені через небажання Тегерана припинити збагачення урану, може лише посилити становище.

На думку спостерігачів, діяльність Ахмадінежада і його команди, схоже, перестала влаштовувати як звичайних іранців, так і значну частину політичної бізнес-еліти. Крім того, парламент схвалив проект закону, згідно з яким майбутні президентські вибори повинні пройти одночасно з парламентськими — на початку 2008 року, а це скоротить президентський термін Ахмадінежада на півтора року.

КОМЕНТАР

Чи вплине прихід поміркованих реформаторів на політику іранського президента у питаннях ядерної програми і загалом на зовнішню політику країни?

Олександр БОГОМОЛОВ , президент Центру близькосхідних досліджень:

— Думаю, що не варто при чинному президенті Ірану очікувати якоїсь зміни політичного курсу країни Ахмадінежада. Звичайно, результати виборів є ознакою того, що позиції реформаторів трохи зміцнилися. Звичайно, Рафсанджані, який став членом Ради експертів, впливового органу, який більше всього нагадує колишнє радянське політбюро, є опонентом Ахмадінежада. Будучи історичним опонентом нинішнього президента, Рафсанджані сам по собі не є реформатором в повному розумінні цього слова. Він вважається поміркованим ісламським діячем. Але це є ознакою того, що якось іранський політичний клас намагається балансувати Ахмадінежада. Очевидно, що останніми роками політика іранського президента стала дещо екстремістською і перебільшеною. Можна сказати, що іранська влада саме в такий спосіб захищається і трохи балансує. Важко сказати, що прихід поміркованих реформаторові може вплинути на позиції Ахмадінежада щодо ядерної програми Ірану. Єдине можна сказати. що позиція реформаторів трохи покращилась. Але, очевидно, що для іранського локального порядку денного це питання не є абсолютним пріоритетом. Їх, мабуть, більше цікавлять якісь інші проблеми, що турбують населення. Я не думаю, що це буде головним. Не під цими гаслами й не під цим прапором прийшов Рафсанджані до Ради експертів. Недостатньо його приходу туди, щоб змінити з точністю до навпаки поточний курс. Зрозуміло, що реформатори намагатимуться далі конкурувати із консерваторами, символом яких останнім часом є Ахмадінежад. Я думаю, що в якісь мірі вони зацікавлені в тому, якщо не буде вдалою політика президента, більше виграти на наступних президентських і парламентських виборах.