Нiмеччина прийняла 50 тис. українських євреїв

— Еміграція осіб єврейського походження розпочалася 1991 року завдяки угоді федерального канцлера Коля й тогочасного президента Центральної ради євреїв Німеччини пана Галинського. Приплив емігрантів із колишнього Союзу був задуманий, по-перше, для поповнення єврейських громад у Німеччині. По-друге, тим самим Німеччина відреагувала на дискримінацію осіб єврейського походження в державах колишнього СРСР. Однак нині ситуація в пострадянських державах поліпшилася й мотиви дискримінації вже практично відсутні. Але єврейські громади в Німеччині як і раніше зацікавлені в тому, щоб до них приєднувалися їхні брати по крові. Євреї виїжджають в основному сім'ями. Серед них є і молоді люди, завдяки яким єврейські громади омолоджуються.

— Очевидно, Німеччина, відчуваючи свою провину перед євреями, не могла відмовити в такому проханні єврейській громаді?

— Федеральний канцлер враховує історичне минуле. І нині Німеччина приймає євреїв, кажучи «ласкаво просимо!», забезпечуючи їм безбідне існування. Ми, звичайно, визнаємо право кожної людини проживати там, де вона хоче. І вітаємо прагнення євреїв переселитися до Німеччини.

— Скільки євреїв може щорічно приймати Німеччина?

— Узаконеної квоти не існує. Все залежить від можливостей федеральних земель, які в сукупності можуть прийняти приблизно 10 — 12 тисяч у рік. Розподіл по землях відбувається після перевірки в німецькому посольстві й відправки документів до Німеччини. Ми в принципі визнаємо тільки старі документи — нові не приймаються, тому що існує небезпека фальсифікації. Вiдомо, що є кримінальнi організації, які можуть займатися підробкою документів.

— Якщо в людини все гаразд із документами, чи існує стовідсоткова гарантія, що вона виїде?

— Якщо заявник має справжні документи й належить до кола осіб, які мають право на еміграцію, то перешкодити його виїзду можуть тільки особливі причини. Будь-яка держава, яка дозволяє еміграцію, має право відхилити в'їзд осіб, які становлять небезпеку для держави та суспільства. Наприклад, може бути відмовлено особам, які брали участь в акціях переслідування, репресіях у радянський час.

— У листі написано про євреїв-«біженців». Чи справді цим людям в Німеччині наданий такий статус?

— «Біженець» — не зовсім вдале визначення. Але це слово було вибране, тому що для єврейської еміграції немає безпосередньо застосовуваної до цiєї програми законної підстави. А таку треба мати під будь-яку акцію в Німеччині — правовій державі. Закон про іноземців у цьому випадку не підходив, тому що євреї можуть відразу ж виїжджати на ПМП у Німеччину. Закон про надання політичного притулку також не годився, тому що євреї були не обов'язково преслідувані. Зрештою до осіб єврейської національності вирішили застосувати закон про біженців, що їх приймають у рамках гуманітарних акцій. Хоч, звичайно ж, вони біженцями не є. Це тільки правова підстава. Ми розглядаємо єврейських іммігрантів не як біженців, а як осiб, які виїжджають із України в Німеччину на постійне місце проживання й змiцнюють єврейськi громади.

— Чи маєте ви дані, скільки неєвреїв під виглядом євреїв виїжджають до Німеччини?

— Такої статистики немає. Звичайно, бувають випадки, коли документи людей, котрі вже живуть у Німеччині, виявляються фальшивими. Тоді порушується карна справа, і такі емігранти можуть бути депортовані в країну, з якої приїхали. Але це не головне. Можливо, головною проблемою є те, що чимало єврейських іммігрантів не стають членами єврейських громад у Німеччині. Адже ніхто не може їх примусити вступити в єврейську громаду. Ось чому кількість тих, хто виїжджає в Німеччину, перевищує кількість тих, що поповнили єврейські громади. Але, можливо, ці люди в майбутньому увіллються в єврейські громади. Можливо, друге покоління емігрантів буде більш активним.

— Як євреї інтегруються в життя Німеччини? Чи є в них проблеми з мовою, працевлаштуванням?

— Все залежить від особистих рис кожного, хто виїжджає. По-перше, кращі передумови мають, звичайно, ті, хто знає німецьку мову. По-друге, люди з необхідною для німецького ринку професією інтегруються швидше. Переважно кожний, хто виїжджає, має право відразу ж працювати в Німеччині. Для емігрантів є ціла низка курсів — мовні і з перекваліфікації. Крім того про переселенців піклуються і єврейські громади. Таким чином для тих осіб, які стають їхнiми членами, інтеграція відбувається легше, вони користуються також соціальною, психологічною підтримкою громади.

— Який обсяг грошової допомоги для переселенців?

— Вони отримують вiдповiдну фiнансову й соціальну допомогу.

— Чи не здається вам, що ця еміграція має швидше економічний характер?

— Звичайно, ми усвідомлюємо, що чимало людей виїжджають через економічні причини. Але федеральний уряд разом із єврейськими громадами свідомо ухвалив рішення, що Німеччина не хоче перевіряти причин еміграції. Мова йде про добровільне рішення і про те, що рано чи пізно переселенці будуть брати участь у житті єврейських громад.

— Скільки українських євреїв уже живе у Німеччині?

— З 91-го з України щорічно виїжджає по 6-7 тисяч. Але в це число входять також члени сімей неєврейського походження.

— А чи є проблеми з виїздом у змішаних родинах?

— Якщо шлюб існує вже тривалий час до подачі заяви, то проблем не виникає. Особлива увага приділяється тим сім'ям, які уклали шлюб незадовго до виїзду. У цьому випадку ми залишаємо за собою право перевіряти мотиви укладення таких шлюбів. Мої колеги, які ведуть тривале інтерв'ю з членами родин, можуть розповісти дуже цікаві історії з життя бажаючих покинути Україну.

— Чи є випадки повернення євреїв назад до України?

— Так. Ми не знаємо скільки, але вони є. Люди повертаються добровільно — через те, що не дуже добре почуваються на новому місці, не можуть інтегруватися в суспільство. Можливо, це відбувається через те, що люди перед від'їздом не мали реального уявлення про життя в Німеччині. Вони думали, що це країна-казка. І потім ці люди розчаровуються, дивуються тому, що в Німеччині також є проблеми, що не все так просто, не все безплатно.

— Коли емігранти з України одержують німецьке громадянство?

— Відразу ж після приїзду в Німеччину їм видають безстрокову посвідку на проживання. Німецьке громадянство вони одержують на законних підставах — єдиних для всіх. Це може статися через вісім років.

— У Німеччині німців умирає більше, ніж народжується. Водночас ні у єврейської, ні у турецької громади проблем із народжуваністю не виникає. Чи не може єврейська й турецька еміграція поступово призвести до того, що в Німеччині відсоток німців зменшиться?

— Я не думаю, що це станеться так швидко. У Німеччині немає закону про імміграцію, а є окремі положення для тих чи тих осіб. І 10-12 тисяч єврейських іммігрантів, які щороку приїжджають до Німеччини, — це крапля в морі порівняно з 80-мільйонним населенням країни. Іноземців же в нас майже 6 мільйонів. Так що небезпеки немає.