Норвегія не живе сьогоднішнім днем
Коаліційний лівоцентристський уряд Норвегії представив державний бюджет, оприлюднивши довгий список пропозицій, котрі покликані змінити країну, збільшити добробут населення й далі розвивати унікальну модель норвезької держави соціального забезпечення. Міністр фінансів Крістін Халворсен підкреслила, що бюджет проекту «посилить багато з яких зобов’язань соціального забезпечення, які є найважливішими в Норвегії», й «покаже нашим виборцям, що ми виконуємо дані їм обіцянки».
Завдяки нафтовим доходам Норвегії бюджет містить великий надлишок, але одночасно планується й збільшення податків для норвежців, що має принести в казну додаткових 2 мільярди доларів. «Попередній уряд пішов шляхом зменшення податків, — наголосила Крістін Халворсен, — проте ціною, яку ми за це заплатили, була недостача дитячих садків для дітей, школи з меншою кількістю викладачів, зменшення надання послуг для літніх людей. Ми хочемо змінити це». Міністр фінансів назвала проект бюджету таким, «який змінить Норвегію» і «створить надалі норвезьку державу загального добробуту».
І якщо сусідня Швеція після недавніх виборів фактично готова відмовитися від моделі соціальної держави, то Норвегія вперто продовжує дотримуватись традицій «скандинавського соціалізму». Проте податкове підвищення, як переконують урядовці, стосуватиметься лише тих норвезьких громадян, котрі заробляють більше, аніж 650 тисяч норвезьких крон на рік (приблизно 100 тисяч доларів), у той час як осіб з більш низькими доходами підвищення не стосуватиметься. Урядова лівоцентристська коаліція, до якої входить Лейбористська партія, Ліві соціалісти й Партія центру, відправила на розгляд парламенту пропозиції зміни оподаткування доходів, аби збалансувати в норвезькому суспільстві соціально вмотивований розподіл суспільного багатства.
Уряд планує використати додаткові кошти на різноманітні програми охорони здоров’я і соціального забезпечення, включаючи додаткове фінансування у 2,2 мільярда норвезьких крон місцевих лікарень, виділення 700 мільйонів норвезьких крон для програм психіатричного здоров’я та майже 300 мільйонів крон для фізичної терапії й допомоги літнім. Також уряд планує збільшити міжнародну допомогу найбіднішим країнам світу до 2,2 мільярда крон (338 мільйонів доларів).
Крім того, уряд обмежує себе у використанні доходів від нафти. Враховуючи той факт, що Норвегія на сьогодні є третім за величиною експортером нафти після Саудівської Аравії та Росії (потоку значних нафтових і газових доходів сприяють високі ціни на нафту й газ), здавалось би що будь-яка економія є недоречною. Проте, дивлячись на те, що нині ціни на нафту починають падати, можливо, новий бюджет уряду формується таким чином, щоб не занадто сильно споживати ресурси, отримані від нафтового багатства країни. Встановлюються межі витрат отриманих нафтодоларів, а все інше має потрапляти до так званого нафтового фонду країни, величезної скарбниці збереження нафтових доходів Норвегії, котра акумулює фінанси для добробуту майбутніх поколінь, головним чином — для фінансування пенсій.
Однак не всі в Норвегії задоволені запропонованим бюджетом. Так, Організація найбільших підприємців Норвегії (NHO) не згодна з тим, що уряд пропонує підняти податки більше аніж на 2 мільярди крон. Вони вважають, що запропонований проект бюджету підриває основи бізнесу. Опозиція в норвезькому парламенті також має довгий список заперечень. NHO стверджує, що нові податкові ставки в Норвегії входять у протиріччя з правилами, чинними в іншій частині Європи. «Нововведення є руйнівними для бізнесу», — заявила NHO відразу після тогою як лівоцентристська коаліція представила проект державного бюджету. Підприємці занепокоєні тим, що, серед усього, змушені платити державі податки, засновані на їхньому комплектуванні персоналу. Відповідно до цього, працівники, котрі є старшими 62 х років, будуть«більш дорогими» для використання, оскільки податок на них буде більшим.
Лідери опозиції в норвезькому парламенті також розкритикували проект бюджету, стверджуючи, що він найбільше вразить пересічних норвежців. «Більш високі податки на прибуток, більш високі податки на харчі, усунення стимулів для індивідуального пенсійного заощадження, — стверджує голова правоцентристської Ліберальної партії Ларс Спонхеїм, — все це вразить звичайних людей зі звичайними доходами». Ларс Спонхеїм наголосив, що подібні заходи не торкнуться найбільш заможних норвежців. Він переконаний, що обіцянки уряду взяти від багатих і передати бідним є «риторикою, котра не має реального наповнення».
Партія прогресу, найбільша консервативна партія Норвегії, визначила проект як «бюджет без політичної мотивації». Її фінансовий представник Ульф Леірстен обвинуватив уряд в тому, що він надмірно зацікавлений у стримуванні використання нафтових доходів. «Найбільше, хто від цього всього програв, — це охорона здоров’я, — заявив Леірстен, — у той час, як нафтовий фонд вийшов переможцем».
Між тим запропонований бюджет встановлює межу можливого використання грошей з нафтового фонду в 71 мільярд крон, що у значній мірі відповідає стриманості, яку уряд зобов’язується продемонструвати громадянам країни. Бюджет отримує великий надлишок, котрий одержаний головним чином завдяки високим цінам на нафту. Прогнозується, що у 2007 році цей надлишок становитиме 387 млрд. крон (приблизно 59 млрд. доларів), що значно перевищує 327 млрд. крон на 2006 рік, які прогнозувалися у травні.
Нафтовий і газовий експорт Норвегії приводить до великих надлишків, і нафтові й газові доходи країни включено до державного бюджету, але якби Норвегія з її поточними нормами видатків не мала цих доходів, то оголосила б про дефіцит бюджету. Тому більшість норвезьких політичних діячів стверджують, що не слiд використовувати занадто багато нафтових грошей, варто встановити межі подібних видатків, аби підготуватися до того часу, коли ціни на нафту і газ можуть «впасти». Подібний підхід не в останню чергу допоможе тримати інфляцію під контролем. Однак межі запланованих видатків таки часто перевищуються. Й якщо планові видатки на 2007 рік не повинні перевищити 713 млрд. крон, то це зовсім іще не означає, що вони не зможуть досягнути рівня 800 млрд. норвезьких крон.
Водночас у Норвегії намічаються тенденції до скорочення видобутку енергоносіїв. Так, компанія Norsk Hydro оголосила про скорочення видобутку нафти на 2,6%, тобто до 570 тис. барелів на день через певнi обмеження і затримки. Щільне конкурентне середовище на нафтовому ринку послуг, включаючи труднощі в забезпеченні бурових установок, змусила багато компаній попередити, що їхні проекти можуть бути відстрочені, а надходження продукції зменшене. Однак в Norsk Hydro існують амбіційні плани збільшувати видобуток нафти до 585 тис. барелів на день і в подальшому нарощувати його до 2010 року на шiсть відсотків щорічно.
Далекоглядність норвезького уряду і створення стабілізаційного «нафтового фонду країни» підтверджує той факт, що останнім часом ціни на нафту почали падати. Так, у минулу середу один барель коштував приблизно 58 американських доларів, що є зниженням ціни на 7%. І якщо тенденція зниження цін на нафту матиме своє продовження, продумана політика на «непроїдання» отриманих сьогодні фінансових прибутків від нафтодоларів дозволяє стабілізувати економічну ситуацію в країні за будь- яких цінових збурень. Необхідно визнати, що попри незадоволення опонентів з різних політичних таборів, уряд Норвегії не збирається жити лише сьогоднішнім днем і все робить для того, аби враховувались законні інтереси майбутніх поколінь норвежців.
