Перемога Трампа в Індіані

Нью-йоркський мультимільярдер Дональд Трамп розгромив учора свого суперника Теда Круза на праймеріз у штаті Індіана, тим самим він практично гарантував собі висування як офіційного кандидата від Республіканської партії на президентських виборах у США 6 листопада. За оприлюдненими даними підрахунку голосів, Трамп здобув 53,3% голосів, а його найближчий конкурент - сенатор від Техасу Тед Круз - 36,6%. Третій кандидат, Джон Кейсік, здобув підтримку лише 7,6% виборців.

«Це був неймовірний день, вечір і рік. За цим чудово спостерігати. Ми здобули приголомшливу перемогу. Вже зараз видно, що ми добре попрацювали. Схоже на те, що ми отримали голоси усіх 57 делегатів» – заявив Трамп.

Тим часом сенатор від штату Техас Тед Круз оголосив про завершення своєї передвиборчої кампанії у президенти США. «Від самого початку я казав, що боротимуся, допоки є надія на перемогу. Сьогодні я із жалем кажу, що шлях до перемоги закрито. Разом ми віддали усі сили у битві за Індіану, але виборці обрали інший шлях», - заявив він у своїй промові після поразки у штаті Індіана.

Під час свого незвично витриманого 20-хвилинного виступу зі своєї вежі в Манхеттені мультимільярдер сказав, що він не очікував, що Круз вийде з перегонів. «Тед справді здійснив сміливий вчинок. Бо нам потрібно об’єднати Республіканську партію. Ми повинні це зробити», - наголосив Трамп.

Це рішення Круза, фактично, усунуло останню перешкоду перед Трампом на здобуття номінації президентського кандидата від Республіканської партії.

Нагадаємо, що до голосування в штаті Індіана Круз називав Дональда Трампа «патологічним брехуном», який, за його словами, не підходить на посаду президента. У відповідь пан Трамп назвав Теда Круза «відчайдушним кандидатом, який намагається врятувати свою кампанію, що розвалюється».

Втім, уже через 90 хвилин після завершення голосування Круз заявив про рішення вийти із президентських перегонів, назвавши нью-йоркського мільярдера «складним, розумним суперником».

Після цієї переконливої перемоги  американські ЗМІ назвали мільярдера «фактичним» кандидатом від Республіканської партії на посаду президента США. На тлі цього голова Республіканського національного комітету Райнс Прібес написав у своєму мікроблозі в соціальній мережі Twitter, що Трамп буде «вірогідним» кандидатом від Республіканської партії. Тепер мультимільярдер закликає усіх республіканців згуртуватися навколо нього заради перемоги над демократкою Гілларі Клінтон.

За останніми даними, Трамп зумів заручитися підтримкою 1048 виборників (включно з суперделегатами). Круз вийшов з перегонів, маючи 566 голосів делегатів. Кейсік загалом здобув підтримку 153 виборників, проте заявив, що продовжує брати участь у перегонах. Для перемоги на попередніх виборах Республіканської партії необхідно заручитися підтримкою 1237 делегатів.

Водночас у цьому ж штаті кандидат від Демократичної партії сенатор від Вермонту Берні Сандерс переміг з невеликим відривом лідерку попередніх виборів Гілларі Клінтон. Сандерс зумів здобути 52,5% голосів, а Клінтон - 47,5%. На праймеріз в Індіані Клінтон отримала 37 делегатів, і тепер, включно з суперделегатами, має у своєму активі 2220 голосів з 2383 необхідних для того, аби перемогти на попередніх виборах Демократичної партії. Екс-держсекретар Клінтон і далі випереджає сенатора від штату Вермонт на понад 800 голосів делегатів.

«НІХТО НЕ МІГ ЗАСОРОМИТИ МУЛЬТИМІЛЬЯРДЕРА, ЧИНИТИ ТИСК НА НЬОГО. ВСЕ ЦЕ НЕ СПРАЦЮВАЛО»

У багатьох експертів виникає питання, як мультимільярдеру, який не мав досвіду ведення політичних кампаній, вдалося подолати 16 суперників і після перемоги в штаті Індіана практично забезпечити номінацію в кандидати у президенти від Республіканської партії.

«Найважливішим і простим поясненням цього є те, що Трамп сильно відрізнявся від своїх суперників. Вони думали про проблеми, планували свої атаки і критику Обами. Але найбільшим протестним голосуванням, яке можна було побачити, було голосування за Трампа», - цитує видання The Hill республіканського стратега Метта Маковяка. За його словами, до Трампа не можна було підходити зі звичними мірками, якими ми дивимось на політиків, скандали і висвітлення преси. «Ніхто не міг засоромити мультимільярдера, чинити тиск на нього. Все це не спрацювало. Всі ми  робили помилку, розглядаючи його через призму традиційного кандидата, яка абсолютно не підходила для цього», - наголосив аналітик.

Для багатьох у США перемога Трампа вважалась неможливою через сильну конкуренцію в республіканському таборі. Однак 16 іншим претендентам від Старої славної партії - Grand Old Party не вдалося нічого протиставити «кулачній» політиці Трампа, який уміло використовував Twitter і дебати.

Маковяк висловив розчарування можливістю номінації Трампа проти Клінтон, яку він вважає слабким кандидатом. «Клінтон є найслабшим номінантом від партії у моєму житті, за винятком Трампа», сказав він. Номінація мультимільярдера, додав аналітик, буде найгіршим рішенням, яке ми тільки можемо зробити. Я побоююся, що його наслідки триватимуть ціле покоління».

Інший республіканський стратег Ден Джуді, фірма якого North Star Opinion Research працювала раніше з кампанією Рубіо, вказує на низький рівень популярності Трампа серед небілого населення і жінок.

Для Трампа «не існує достатньо білих у країні, щоб компенсувати виграш 30% жінок і 10% небілих», зазначив стратег, додавши, що попри те, що Трамп перевищив очікування всіма можливими способами, перемога на виборах зрештою «стає предметом математики».

Залишається дочекатися і побачити, чи математика вирішить переможця на цих перегонах, чи Трампу вдасться її переграти, як це він зробив зі своїми 16 суперниками на праймеріз.  

 «ТРАМП СТАВ ОЧІКУВАНИМ ПАРТІЙНИМ НОМІНАНТОМ, АЛЕ ЖОДЕН З ПРЕТЕНДЕНТІВ ПОКИ НЕ ВІДДАВ ЙОМУ ЗАВОЙОВАНІ ГОЛОСИ»

Олександр ЦВЄТКОВ, американіст, професор, Дипломатична академія МЗС України, Київ:

- Так, він стає presumptive очікуваним партійним номінантом. Але цікава деталь, що жоден із претендентів поки не віддав йому завойовані голоси, сподіваючись ще на можливу боротьбу партійних консерваторів за визначення на конвенті в штаті Огайо. Очевидно, що компромат буде активно використовуватися упродовж всієї виборчої кампанії. Проте прецедент успіху «соціаліста» Берні Сандерса свідчить про реактивність американського електорату, особливо молоді і людей до 45 років, на гасла щодо економічної і соціальної нерівності, зростаючу втрату робочих місць і можливостей працевлаштування, особливо в депресивних традиційно виробничих регіонах (відповідь-результати голосування на праймеріз штатів Середнього Сходу). До цього додається криза двопартійної системи виборів, несприйняття порядків управління партійними босами, протести проти політики їх визначення або ставки на визначених претендентів. Звідси успіх популістських гасел і закликів, реактивність на них нижнього середнього класу, національних меншин, гендерних уподобань. Очевидно також, що зараз акценти виступів претендентів спрямовуватимуться більше на боротьбу міжпартійних програм і позицій. Очікується певна зміна не тільки цілей, але й риторики виступів, протиставлень пріоритетів внутрішньої і зовнішньої політик. Тим напруженішою стане подальша боротьба претендентів, реакція на неї електорату і тим цікавішим стане її відстеження як у самих США, так і поза їхніми межами. Необхідно також враховувати, що на фоні президентської передвиборчої баталії загострюється і міжпартійна боротьба за більшість у виборах до обох палат Конгресу. Успіх того чи іншого з партійних номінантів, звичайно, впливатиме і на хід цих та інших виборів у листопаді.