Період невизначеності

Цього разу парламентські вибори в Республіці Молдова (РМ), які відбулися 24 лютого 2019 року, були під пильною увагою регіональних та світових гравців, експертів та медіа, адже від того, хто прийде до влади, залежав майбутній геополітичний вектор країни.

ОФІЦІЙНІ ЦИФРИ ТА ПРОЦЕСИ

3 березня 2019 року Центральна виборча комісія (ЦВК) Республіки Молдова (РМ) представила остаточні результати виборів до парламенту, які відбулися 24 лютого. За даними установи, голосування відбувалося на 2143 дільницях усередині країни та на 123 дільницях – за кордоном. На вибори всього прийшло 1 450 335 громадян Молдови, які мають право голосу або 49,17% від загальної кількості виборців. Із загальної кількості тих, хто проголосував, більше жінок – 53,19%, натомість чоловіків трохи менше - 46,81%.  Значна частина голосуючих – 31,77% у віці 56-70 років, 25,65% виборців у віці 41-55 років, 25,65% – у віці 26-40 років. Молодь у віці 18-25 років склала всього 8,49% від загальної кількості тих, хто проголосував, а люди старше 71+ року – 8,44%. Демографічна структура голосування показала, що чисельність голосуючих віком старше 55 років зросла на 5% у порівнянні з попередніми виборами.

Відмінністю поточних виборів було те, що вони проходили  за змішаною системою – 50 депутатів обиралися за партійними списками, а 51 – по одномандатних округах. Крім того, на цьогорічних перегонах взяло участь приблизно на 150 тисяч громадян менше, ніж на виборах президента в 2016 році і приблизно на 200 тисяч менше, ніж на парламентських у 2014-му.

Врешті, за підрахунками ЦВК, проросійська Партія соціалістів РМ (ПСРМ) поки отримує 35 мандатів, умовно проєвропейська Демократична партія (ДПМ) - 30 мандатів, проєвропейський блок ACUM - 26 мандатів, центристська Партія «Шор» - 7 мандатів, незалежні кандидати - 3 мандати. Однак можливі деякі коливання в кількості голосів, адже щодо деяких дільниць були подані скарги до суду через порушення, які мали місце в ході голосування.

Що ж відбуватиметься надалі? Згідно із прописаною в законодавстві РМ процедурою, ЦВК направить документи про результати парламентських виборів до Конституційного суду, який має за п'ять днів надати висновок про відповідність або невідповідність виборів закону і визнати або не визнати мандати обраних депутатів. При цьому КС не повинен виносити власне рішення до розгляду всіх скарг, пов'язаних із проведенням виборів.

З огляду на зазначені терміни, швидше за все в середині березня результати парламентських виборів 24 лютого можуть бути підтверджені. Таким чином, законодавчий орган може зібратися на перше засідання вже наприкінці березня.

Надалі політики мають сформувати парламентську більшість. Після консультацій із коаліцією президент вносить кандидатуру на пост прем’єра. Якщо не вдасться знайти спільну мову між партіями, президент розпускає парламент. Надалі відбуваються дострокові вибори, які в поточних умовах можуть відбутися разом із місцевими виборами.

Слід окремо зазначити, що в день виборів у Молдові також проходив консультативний референдум із питань скорочення числа депутатів з 101 до 61, а також можливості відкликання мандата парламентарія, який не справляється зі своїми обов’язками. За даними ЦВК РМ, референдум пройшов необхідний рівень явки та визнаний дійсним. Фактично це означає, що в подальшому його результати можуть бути розглянуті в парламенті та втілені в життя. Однак це вже робитиме новий склад законодавчого органу, який поки обраний за старим принципом…

РЕАКЦІЯ

Міжнародні спостерігачі фактично визнали вибори такими, що відбулися в рамках чинного законодавства. Так, за оцінкою ОБСЄ, парламентські перегони в Молдові пройшли коректно, а фундаментальні права людини були дотримані. Найбільші порушення були пов’язані з організацією транспортування придністровських виборців, адже в мережах було поширено низку відео, де автобуси придністровської компанії «Шериф» підвозили на виборчі дільниці громадян Молдови, які живуть у Придністров’ї. Також недоліком була нездатність пройти голосування за паспортом з вичерпаним терміном дії. Крім того, ОБСЄ розкритикувала правлячу партію за використання адміністративного ресурсу в передвиборних цілях. Проте ці порушення «не вплинули на весь результат голосування».

У свою чергу Дипслужба ЄС відзначила, що ці вибори, проведені в Молдові вперше в рамках нещодавно введеної змішаної виборчої системи, лише підтвердили необхідність виконання колишніх рекомендацій Венеціанської комісії Ради Європи та ОБСЄ і «продовження зусиль щодо приведення виборчого законодавства у відповідність з міжнародними стандартами».

Серйозних порушень не виявили ні представники Парламентської асамблеї Чорноморського економічного співробітництва (ПАЧЕС), ні спостерігачі від Виконавчого комітету СНД. На їхню думку, «суттєвих порушень, які б впливали на хід голосування, не було виявлено». Провівши моніторинг процесу підрахунку голосів, спостерігачі констатували, що «процедура голосування проходила відповідно до закону».

Слід зазначити, що 25 лютого власну оцінку виборам представила асоціація Promo-LEX – недержавна, аполітична та некомерційна організація в Республіці Молдова, яка займається  питаннями захисту прав людини. Установа провела паралельний підрахунок голосів, який фактично збігся з оцінками ЦВК РМ. Перше місце зайняла ПСРМ, що отримала 30,83%  голосів, друге – Блок ACUM із 26,42%. На третьому місці Демпартія, яка набрала 24,26% голосів, і на четвертому – Політична партія «Шор» із 8,48% голосів. Одночасно з цим асоціація також виділила низку порушень, які мали місце, зокрема, вони стосувалися таємниці голосування, фотографування виборчих бюлетенів, підвозу виборців до дільниць, а також відсутності виборців у списках.

ОЦІНКИ

Поточні вибори стали певною мірою ареною протистояння з одного боку потужної державної машини на чолі з ДПМ, яка контролює чинні державні структури, та олігархічними силами із великим фінансовим ресурсом та медійними можливостями, а з іншого –  значної частини населення, що попри потужний тиск все ж таки продемонструвала здатність робити власний самостійний вибір.

Однак цілком очевидно, що на сьогодні жодна з політичних сил одноосібно не може сформувати більшість у парламенті без об’єднання з іншою партією і створення коаліції. Соціалістам, які виступають за зближення з Росією, навряд чи це вдасться зробити, через те, що їхні опоненти дотримуються іншого вектора розвитку. В свою чергу блок ACUM заявив, що не має наміру вступати в коаліцію ані з ДПМ, ані з ПСРМ, ані з партією «Шор». Натомість демократи на чолі з місцевим олігархом, якого пов’язують із низкою корупційних скандалів, Владом Плахотнюком  висловили готовність формувати більшість у парламенті з усіма, хто поділяє їхні погляди.

З огляду на поточний розклад сил та позицію політиків можна впевнено сказати, що надалі триватиме дуже складний процес переговорів та створення коаліції. Кожна з політичних сил, в першу чергу ПСРМ та ДПМ, намагатиметься переманити на свою сторону потрібну кількість депутатів від інших політичних сил та одна від одної. Важка ситуація для дійсно проєвропейського блоку ACUM, адже йому фактично нереально сформувати коаліцію навколо себе через принципові розбіжності з ПСРМ та ДПМ, а тим більше з партією «Шор».

Попри те, що ПСРМ, а також блок ACUM сьогодні намагаються опротестувати результати парламентських виборів у деяких одномандатних округах у Кишиневі, а також у регіонах, де були відкриті дільниці для голосування для жителів Придністров’я, винесені судом рішення істотно не вплинуть на результати голосування.

Директор Європейського Інституту політичних досліджень (Institutul European de Studii Politice din Moldova), віце-президент Ліберально-демократичної партії Молдови (РМ) Віорел Чиботару ще до оголошення результатів зазначив, що основним сценарієм, за яким можуть розвиватися події після виборів, є встановлення проєвропейської правоцентристської влади, в центрі якої перебуватиме ДПМ із її лідером Владом Плахотнюком. «У реальності ситуація в країні така, що партія, яка сьогодні претендує на владу (ДПМ), має незначну електоральну підтримку населення. Проте ні в кого не викликає сумніву, що саме ця партія буде грати центральну роль у формуванні влади в РМ після виборів. Як це відбуватиметься – шляхом об’єднання з іншими партіями, особистого або якогось іншого переконання окремих парламентаріїв – покаже час» – зазначив Віорел Чиботару.

Виходячи з цього, Віорел Чиботару вважає, що Республіка Молдова після виборів збереже свій вектор розвитку: «У мене не виникає сумнівів, що майбутнє керівництво країни рано чи пізно буде триматися проєвропейського вектора. З меншою або більшою довірою з боку західних партнерів. У Молдові всі політичні партії, незалежно від своїх декларацій, чекають продовження європейських реформ і зацікавлені в західних інвестиціях. РФ запропонувати більш привабливу альтернативу в нинішній ситуації не може. Навіть Ігор Додон, який на початку своєї президентської діяльності говорив про розірвання угоди про асоційоване членство з ЄС, останні кілька місяців змінив свою риторику і робить акцент на необхідності співпраці як із Заходом, так і зі Сходом (РФ)».

Керівник Інституту публічної політики (Institute for Public Policy Chisinau) Аркадій Барбарошиє також вважає, що ДПМ вже створила для себе досить позитивний сценарій. «У будь-якому випадку у неї буде своя більшість або більшість, яка контролюється нею. На сьогодні всі інституції влади контролює ДПМ – юстицію, прокуратуру, конституційний суд. І буде контролювати далі, після виборів». При цьому він вважає, що поки не ясно однозначно, який буде обраний подальший курс: «Або вони оберуть ЄС, як це декларується під час виборчої кампанії, або – якийсь серединний варіант, або – щось іще. Покаже час».

Барбарошиє не виключив і інший сценарій - дострокові вибори. Коли в парламенті не буде знайдений компроміс і коаліція не буде створена. Однак його ймовірність достатньо незначна. Напевно через те, що більшість партій вже і так значно вклалися у виборчі перегони 24 лютого. Крім того, при поточній системі голосування при будь-якій політичній кон'юнктурі ДПМ може, навпаки, отримати значно вищий результат, ніж цього разу через те, що понад 700 примерій з приблизно 900 населених пунктів перебувають під безпосереднім контролем партії.

У директора Інституту ефективної політики Віталія Андрієвського є свої можливі сценарії розвитку подій після виборів 24 лютого 2019 року. «Перший – ДПМ пропонує створити правлячу коаліцію блоку ACUM. Буде запропоновано зберегти проєвропейський курс і зосередитися на розв’язанні внутрішніх проблем Молдови. Швидше за все, ACUM відмовиться. Другий сценарій – ДПМ запропонує ідентичну співпрацю ПСРМ. Є інформація, що Кремль не дасть добро на створення коаліції з ДПМ. Не думаю, що у лідерів партії вистачить волі не послухатися Кремль. Третій сценарій – ДПМ звертається до всіх депутатів і пропонує об’єднати зусилля для побудови європейської держави, де пріоритет віддається проблемам підвищення рівня життя громадян і створення комфортного середовища проживання. Є надія, що, крім незалежних кандидатів, на цей заклик можуть відгукнутися деякі партійні кандидати. Особливо ті, хто пройшли по одномандатних округах. На мою думку, третій сценарій найбільш реальний, оскільки дозволяє створити єдину владну команду, а не партійний колгосп, коли кожна партія буде перш за все думати про свої партійні інтереси», – підкреслив Віталій Андрієвський.

Думку про те, що саме навколо ДПМ будуть розгортатися наступні події, підтримує і директор Інституту стратегічних ініціатив Владислав Кульмінський. За його оцінкою, ДПМ може створити коаліцію так само, як це сталося в парламенті попереднього скликання – з 19 мандатів отримати більшість у 57 голосів. У ПСРМ вже більше 10 депутатів готові приєднатися до такої коаліції. Цілком можливо, що і частина блоку АCUM вбудується в створювану ДПМ коаліцію, піддавшись на грошові стимули, посади і благополучне існування.

Водночас немає однозначно задоволених результатами виборів ні в Молдові, ні за її межами. РФ не отримала в РМ проросійську більшість у парламенті, що б дозволило їй впливати на процес всередині країни. В свою чергу ЄС та США не отримали виключно проєвропейськи орієнтовану країну, яка б намагалася і надалі боротися з корупцією і поглиблювати та розширювати співпрацю в рамках угоди про Асоціацію. Хоча більшість населення і підтримала партії, які декларують європейські цінності та відповідний вектор розвитку (якщо умовно поєднати – ДПМ та ACUM). Усередині країни на політичній арені з потужними можливостями залишилися попередні гравці, серед яких олігарх Влад Плахотнюк, до політики якого є багато запитань не лише в самій Молдові, а також ПСРМ з відверто проросійським лозунгами.

Окремо слід зупинитися на реакції РФ, яка напередодні виборів активно тиснула на президента І. Додона, сприяла створенню його іміджу та фактично допомагала «розкрутці» рейтингу соціалістів, зокрема через відкриття кримінального провадження на лідера ДПМ Влада Плахотнюка. Одразу після виборів перший заступник голови комітету Державної думи РФ у справах СНД, євразійської інтеграції і зв’язків зі співвітчизниками Костянтин Затулін (партія «Єдина Росія») заявив: «Додон втягнув нас у цю війну з Плахотнюком і зайвий акт цієї боротьби – це за два дні до виборів заява слідчого комітету про претензії до Плахотнюка щодо виведених із Росії грошей». Зараз, за словами Затуліна, у Додона кілька варіантів: або створити коаліцію з Плахотнюком і, можливо, повернути собі хоча б частину повноважень, або, якщо домовитися не вдасться, залишитися в ролі «голого короля», що не має повноважень як президент. Якщо ж домовитися не вийде, в країні, вочевидь, відбудуться позачергові вибори. За його словами, «політики ближнього зарубіжжя «навчилися використовувати» «ностальгію (Росії) і її тягу до відновлення зв’язків і відносин».

Крім того, він зазначив: «Ми якось дуже мало звернули уваги на те, що соціалісти і сам І.Додон абсолютно у Придністровському питанні нічим не відрізняються від решти політиків Молдови. Отже, якщо ми утримаємо та підтримаємо Придністров’я, тоді у нас залишається непереборний козир, зокрема для того, щоб впливати на політику Молдови. Якщо ми замість цього пускаємося в сумнівні інтриги на виборах РМ, то дуже часто нас супроводжуватимуть розчарування. І це чергове розчарування».

ПІСЛЯМОВА

Отже, в подальшому з високою долею ймовірності «все крутитиметься» навколо ДПМ. Можливе подальше об’єднання чи поглинання демократами партії «Шор», лідер якої перебуває на «гачку» у влади через фінансові махінації. Паралельно триватимуть переговори з усіма партіями, що пройшли до парламенту, – ПСРМ та ACUM, а також незалежними кандидатами. Чи вдасться ДПМ їх переконати - покаже час, адже занадто багато «горщиків» було розбито до цього. Проте, як показує практика молдовського парламентаризму, а також оцінки експертів, окремі депутати з різних причин все ж таки можуть перебігти до демократів.

Якщо ж ДПМ не вдасться сформувати коаліцію, не слід виключати проведення позачергових парламентських виборів. Демократи таким чином залишаться при владі і матимуть ще шанс для підняття власного рейтингу.

Звичайно, не слід виключати й інших варіантів розвитку подій – об’єднання ПСРМ та ДПМ, які останнім часом вибрали фактично схожий курс розвитку «про Молдова», ПСРМ та ACUM, які можуть створити «антиолігархічну коаліцію», тощо. Однак ймовірність в них дуже мала.

Отже, однозначно в цій ситуаційні навколо виборів до парламенту республіки Молдова єдине: країну чекатиме непростий період політичної «турбулентності». Надалі може скластися коаліція, де зовсім не переможець виборів стане ключовим гравцем. 

Проте навряд чи при такому розкладі сил можна говорити про кардинальну зміну вектора розвитку країни з проєвропейського на проросійський. Адже всі політики в країні розуміють, що «обрубання» співпраці з ЄС, при досить добре налагодженій торгівлі в межах угоди про Асоційоване членство, і переорієнтуватися на Схід – зокрема на РФ, може мати негативні наслідки для економіки країни. Міняти бізнес-курс у бік РФ, де політичні інтереси превалюють над економічною доцільністю, де помахом «чарівної палички» ринок для молдовських товарів то відкривається, то закривається, дуже ризиковано. Росія ж у нинішніх умовах не може нічого запропонувати Республіці Молдова, крім створення відносно нормальних умов для працюючих у країні молдован.

Як розвиватиметься ситуація надалі, покаже час. Поки що, на жаль, Молдова, залишатиметься в «зоні невизначеності».