Піднесення держав середнього рівня
Ситуація в сфері безпеки після терористичних актів у Сполучених Штатах 11 вересня 2001 року явно продемонструвала межі можливостей ООН, чи навіть США як єдиної в світі військової наддержави, в галузі забезпечення міжнародної безпеки. Проте однаково мислячі держави середнього рівня зі схожими намірами могли б компенсувати те, чого бракує США та ООН, і створити необхідні умови для стабілізації ситуації в галузі безпеки в усьому світі.
Можливо, Японія, Австралія, Німеччина чи Канада якраз і належать до числа таких держав. Як вільні демократичні країни вони мають спільні цінності. Більше того, вони є без’ядерними державами, що не мають постійного місця в Раді Безпеки ООН. Усі вони — давні союзники США. Протягом останніх декількох років ці країни вже мали безліч можливостей продемонструвати свою спроможність і готовність внести вклад у забезпечення міжнародної безпеки, якщо існує така необхідність, оскільки вони також визнають, що глобальна безпека прямо служить їхнім власним національним інтересам.
Проте незначні відмінності між цими країнами можуть вплинути на їх двосторонню співпрацю чи координацію дій з ООН і США. У результаті вони повинні вітати переваги, характеристики та інтереси кожної з них для того, щоб оптимізувати свою роль у забезпеченні міжнародної безпеки.
Протягом багатьох років Японія робила дуже обережні кроки в цьому напрямкові, але нещодавно сталися значні зміни. У березні 2007 року Японія погодилася вступити до «напівальянсу» з Австралією й випустила «Спільне комюніке про японо-австралійську співпрацю в галузі безпеки». На початку червня міністри оборони та закордонних справ двох країн провели першу регулярну зустріч для обговорення питань безпеки (так звана «зустріч 2+2») в Токіо, на якій домовилися співпрацювати в різних галузях, у тому числі й в галузі міжнародної безпеки.
При останніх двох прем’єр-міністрах Японія послідовно вносила практичний вклад у стабілізацію ситуації в сфері міжнародної безпеки, переслідуючи таким чином свої національні та міжнародні інтереси. Своїми діями Японія допомагає створити умови для того, щоб держави середнього рівня могли діяти спільно й ефективно заради необхідного міжнародного «суспільного блага».
Такі практичні пропозиції можуть допомогти знайти розв’язання ключових глобальних питань, включаючи міжнародний тероризм, посилення механізмів контролю над озброєннями, скорочення озброєнь, нерозповсюдження зброї, зусилля з заборони спроб Північної Кореї та Ірану отримати ядерну зброю, підвищення прозорості в збройних силах Китаю, заборона імперських амбіцій Росії та створення глобальної мережі протиракетної оборони для перехоплення ракет, які може бути запущено з боку країн із сумнівними режимами.
Однак зусилля в сфері співпраці такого роду не повинні бути обмежені цими державами середнього рівня. Існує багато інших потенційних демократичних держав середнього рівня, які мають брати участь у цьому процесі. Для будівництва коаліції таких держав можуть існувати різні підходи, включаючи використання ООН і спроби вплинути на зовнішню політику США.
Для виконання цього завдання таким країнам, як Японія, Канада, Австралія та Німеччина, може бути потрібне посилення зв’язків із однаково мислячими країнами середнього рівня, що володіють ядерною зброєю і мають постійні місця в Раді Безпеки ООН, як, наприклад, Велика Британія та Франція, або ж із менш крупними ядерними державами без постійного місця в Раді безпеки, такими як Індія.
Щойно така коаліція стане реальністю, наступним її кроком має бути активна участь у переговорах із серйозних питань безпеки, таких як міжнародний контроль над озброєннями, скорочення озброєнь і нерозповсюдження зброї, при заохоченні участі Китаю та Росії. Метою має бути посилення й використання впливу на міжнародне співтовариство доти, доки коаліція не стане рівносильною постійному «шостому» членові Ради Безпеки.
Хідеакі КАНЕДА — колишній віце-адмірал і глава японських cил самооборони; директор інституту Оказакі в Токіо.
