Північнокорейське ядерне загострення

Проблема Північної Кореї з ракетними і ядерними випробуваннями, що тривають, була в центрі зустрічей високопоставлених дипломатів у Манілі на полях Регіонального форуму з безпеки і Східноазіатського саміту. Вони проводилися в рамках Асоціації держав Південно-Східної Азії.

Можна з достатньою впевненістю вважати, що безпосереднім результатом зустрічей у Манілі китайського, російського міністрів закордонних справ і американського державного секретаря стало прийняття резолюції Радою Безпеки ООН щодо нових санкцій проти Північної Кореї. Документ встановлює заборону на експорт із КНДР вугілля, заліза, свинцю і морепродуктів.

Ситуація в Східній Азії справді складається доволі напружено. Незважаючи на тривання зовнішнього тиску, керівництво Північної Кореї збільшує свої зусилля з ракетного і ядерного озброєння. Відповідно зростають загрози застосувати зброю проти північнокорейського режиму з боку Вашингтона. Про щось подібне серйозно замислились і в Токіо.

Поки ж сторони обмінюються войовничими заявами. Президент Трамп застеріг КНДР від нових погроз на адресу США. «Північній Кореї не слід більш висувати погрози Сполученим Штатам. Вони будуть зустрінуті вогнем і люттю, якої світ ніколи не бачив». У Пхеньяні відповіли, що «Північна Корея розглядає можливість ракетного удару по військових об’єктах США на острові Гуам у західній частині Тихого океану».

Новий міністр оборони Японії Іцунорі Онодеру у своєму інтерв’ю сказав, що буде розглянуто варіант, за якого Силам самооборони буде дозволено дістати можливість завдати прямого удару по північнокорейських ракетних базах. Токіо при цьому прагнутиме посилити можливості акцій залякування японсько-американського альянсу.

На даний момент це суперечить статті 9 Конституції Японії. Проте така можливість цілком серйозно розглядається експертами, і для цього у Токіо є всі можливості як організаційні, виробничі, так і фінансові.

Очевидно, що дії північнокорейського керівництва з тотального переозброєння увійшли в сильне протиріччя з цілями найближчих і дальших сусідів. Ракетно-ядерна Північна Корея насамперед являє загрозу не лише самій собі або Кореї Південній, а також Японії, Росії і Китаю. Війни на Корейському півострові ніхто не хоче, але далі констатації цього факту у головних гравців цілі явно різні.

Для США і Південної Кореї найближчою метою є роззброєння Пхеньяна, а надалі — повалення цього режиму. Саме остання обставина й визначає доволі стриману позицію Пекіна і Москви. В останньому випадку ми маємо просту технологію: все, що погано для американців, добре для Кремля. Не проти Москва отримати лаври своєрідного миротворця в разі успіху її дипломатичних зусиль з урегулювання ситуації.

Для Китаю ситуація набагато складніша. Йти на серйозне загострення через Північну Корею із США, коли й без цього проблем, як кажуть, по вуха, китайське керівництво не бажає. До того ж, його абсолютно не надихають свавільні ракетно-ядерні витівки пхеньянського диктатора, через які стільки проблем. Будучи найважливішим торговельним партнером КНДР, Китай міг би одним рухом поставити своїх корейських сусідів у дуже складне становище.

Можливо, в Пекіні із задоволенням так би і зробили, але слід врахувати й можливі негативні наслідки:

•  По-перше. Ніхто не знає, що зробить загнаний у кут північнокорейський вождь. Може справді вдарити якщо не по острову Гуам і розміщеній там американській базі, то по Південній Кореї. І тоді війна розгорнеться на повну й обов’язково зачепить Китай.

•  По-друге. Китай і Росія не хочуть колапсу північнокорейського режиму й об’єднання двох корейських держав. Якщо воно відбудеться, то за домінування Південної Кореї, і нова країна проводитиме проамериканську політику. Через це 1950 року за згодою СРСР і Китаю північнокорейський вождь Кім Ір Сен розпочав війну на півострові. До речі, вона формально не завершилася досі. Повторення давнього минулого в Китаї і Росії категорично не хочуть. 

•  По-третє. Якщо повністю оголосити торговельне ембарго Північній Кореї, то не факт, що тамтешній режим дійсно згорне свою ракетно-ядерну програму. На свій народ вождям начхати, й останні ресурси вони спрямують саме на озброєння. З усіма належними наслідками.

•  По-четверте. Різке погіршення економічної ситуації в Північній Кореї в результаті серйозних ембарго і санкцій однозначно призведе до масової міграції. Вже зараз у прикордонних районах Китаю багато північнокорейців, які перебувають на нелегальному становищі. Це й так депресивні регіони, їх присутність загострює соціальну ситуацію і призводить до етнічної напруженості. Напливу мігрантів Пекін побоюється найбільше.

До речі, в дещо менших масштабах подібна загроза існує і для прикордонних районів російського Далекого Сходу. У Москві теж не в захваті від подібної перспективи.

Зараз основне завдання китайської дипломатії — змусити обидві корейські держави розпочати переговори. Як пише китайське офіційне агентство «Синьхуа», Пекін покладає відповідальність за загострення на обидві сторони. Проте Пхеньян отримав серйозне попередження, що терпіння китайських товаришів явно закінчується.

У Москви дещо інше завдання. Корейське загострення до певної міри їй вигідне. Як представляється Кремлю, з’явилась можливість спробувати показати Вашингтону свою корисність і хоч у чомусь обміняти свої зусилля на пом’якшення конфронтації.

Так планувалося, коли направляли війська до Сирії. Здавалося, що Близький Схід важливіший, ніж Україна, і на цьому можна буде порозумітися. Не вийшло. Більш того, російська присутність у Дамаску й тісне партнерство з Іраном послужили обтяжливими обставинами на переговорах. Санкції Конгресу значною мірою запроваджені через Сирію. Вийшло, що нічого не досягли, а отримали подальше погіршення.

Тепер буде друга спроба. Цього разу — у Східній Азії. Як вважають у Москві, для Вашингтона цей регіон через Південну Корею та Японію важливіший за Близький Схід. І розмін цілком можливий. Швидше за все, на Кремль чекає чергове розчарування.

Тут дві обставини. Пекін має серйозніші важелі впливу на Пхеньян і просто так заради Москви вбік не відійде. І друге. Вашингтон прекрасно розуміє непорівнянність вагових категорій Росії і Китаю в Північній Кореї і не стане вести з Кремлем яку-небудь торгівлю. Якщо її й вести, то з китайським керівництвом.

Саме взаємодія між США і Китаєм визначить розвиток ситуації довкола північнокорейської кризи.