Пхеньян і Сеул розпочали розмову тет-а-тет
Учорашній давноочікуваний триденний саміт лідерів Північної та Південної Кореї у Пхеньяні розпочався із несподіванок. По-перше, несподівано в столичному аеропорту з’явився північнокорейський президент Кім Чен Ір, щоб особисто зустріти на золотому килимі свого південнокорейського колегу Кім Де Чжуна. По-друге, потиснувши руку своєму гостеві, він сів разом з ним у одну машину. Також на церемонії зустрічі не лунали національні гімни двох країн, не було також і національних прапорів. За повідомленням АП, сторони заздалегідь домовилися на таке порушення етикету, щоб уникнути політичного та iдеологічного тертя. Тож замість прапорців 600 тисяч пхеньянців зустрічали президентський кортеж, розмахуючи рожевими паперовими квітами.
Нинішній саміт незвичний і тим, що за столом переговорів сидітимуть зовсім різні лідери. Господаря із дитинства готували й виховували успадкувати посаду батька як керівника тоталітарної держави. Кім Чен Ір не любить з’являтися на людях. Його ж візаві тезка Кім Де Чжун належав до опозиції, був засуджений до страти. Його неодноразово намагалися вбити. Однак з четвертої спроби він став президентом Республіки Корея.
У ході переговорів, мабуть, великих несподіванок не буде. Втім, уже зараз засоби масової інформації називають цей саміт історичним. Англомовна газета «Коріа таймс» навіть прирівняла його за значенням до висадки астронавтів на Місяці 1969 року. Адже після заснування Республіки Корея та Корейської Народно-демократичної Республіки 1948 року їхні лідери жодного разу не зустрічалися офіційно. Більше того, 1950-1953 років дві Кореї воювали між собою за активної підтримки США та СРСР. Ця війна коштувала обом сторонам 5 мільйонів осіб загиблими та пораненими. Відтоді Пхеньян та Сеул перебувають у стані військового перемир’я, а кордоном між ними слугує демаркаційна лінія на 38-й паралелі. 1994 року ракетна програма, яку розробляв північнокорейський уряд, ледве не призвела до чергового військового конфлікту на півострові.
Невідомо скільки років тривало б жорстке протистояння між Північчю та Півднем, якби не голод у КНДР, яка втратила економічну підтримку колишнього Радянського Союзу. Саме це змусило владу Пхеньяна шукати вихід із самоізоляції. Торік північнокорейські дипломати почали встановлювати контакти з іншими країнами та міжнародними організаціями. Пхеньян став відкритішим і щодо власної програми будівництва ракет великої дальності. Зрештою було досягнуто домовленості про корейський саміт.
Тем до розмов між двома Кореями вистачає. Перш за все, це національне примирення, возз’єднання родин, а також ракетна та ядерна програма Північної Кореї і присутність американського контингенту в 37 тисяч на Півдні. Говоритимуть лідери двох країн і про фінансову допомогу Півночі.
Одна мрія мешканця Півдня, президента Кім Де Чжуна вже виповнилася: він ступив на землю Північної Кореї. Він визнав, що одним махом не вдасться вирішити всіх проблем, і тут же додав: добрий початок — це половина справи. Газети взагалі вважають, що один крок до примирення — це величезний стрибок до возз’єднання. Щоправда, оглядачі зазначають, що не варто очікувати відразу великого поступу. Наводяться й паралелі: від першої зустрічі лідерів Східної та Західної Німеччини 1970 року пройшло майже 20 років до руйнування Берлінського муру.
