Польща «повертається до свого європейського місця»
Відповідно до попередніх даних, оприлюднених польською Державною виборчою комісією вчора вранці, явка виборців складала 58,82 відсотки, за приєднання Польщі до ЄС висловилося 77,41 відсотка з тих, хто прийшов голосувати, проти, відповідно — 22,59 відсотка. Комісії на той час залишалося обробити ще 45 виборчих протоколи, що навряд чи могло змінити картину. Перший день голосування визнавася справжнім «кошмаром» — навіть у Варшаві голосувати прийшло близько 30 відсотків виборців. Найнижча явка була в східних воєводствах, які межують з Україною і Білоруссю. Там — найгірші умови життя, найбільше безробітних і найбільше противників приєднання. Між тим, навряд чи навіть низькі польські стандарти можна порівнювати з умовами життя в прикордонних областях України.
«Ми повертаємося, повертаємося до великої родини, європейської родини», — схвильовано говорив у зверненні до поляків президент Кваснєвський. За його словами, Польща повертається на те місце, яке і країні, й полякам належить за тисяу років історії і за тії дії в останні кільканадцять років, які змінили і обличя країни, і обличчя європейського континенту. Квасневський особливо «з усім серцем» подякував Папі Івану П і Костьолу. Дійсно, було б дуже важко переоцінити те, що для повернення Польщі до Європи зробили і понтифік, і примас польського Костьолу, і його священники. І тут теж момент, який навряд чи можна порівняти з українською реальністю. Оскільки дуже важко уявити собі, щоб керівництво найвпливовішої в суспільстві церкви підтримувало рух держави саме в цьому напрямку — реальність свідчить про дещо іншу церковну політику. Сама ж церква, як свідчить і польський досвід, і український, залишається дуже важливим політичним інструментом, як би це не спростовувалося.
Святкової риторики вистачало і в привітаннях, які надходили польському керівництву. Зокрема, президент Європейської Комісії Романо Проді говорив про «поворотний момент історії». Але ж дійсно, момент польського референдуму був критично важливим з одного боку для того, наскільки вдало пройде розширення Європейського Союзу — саме Польща в цьому процесі має бути ключовим чинником. З іншого боку, як би це риторично не звучало, але програний референдум віддалив би Польщу від доступу до дуже багатьох джерел і можливостей розвитку країни, яких вона сама не має.
Поворотний момент, таким чином, полягає в тому, що Польща віднині вчитиметься «європейськості», будучи складовою частиною потужної організації, яка претендує на значну роль у світових процесах. Європейський Союз отримує новий для себе досвід інтеграції до своїх структур немалої країни, яка не без труднощів змогла піднятися до певного рівня і переступити через інтереси, які цілком могли бути названі «національними» — йдеться передусім про «захист внутрішнього ринку», «захист національного товаровиробника», «підтримка сільського господарства» тощо. Вже, до речі, багато говорилося про те, що саме процес інтеграції Польщі буде знаковим для того, яким чином далі визначатиметься політика ЄС стосовно України. І Польща, до речі, прагне відповідати за «східну політику ЄС».
Польська преса не надто шанобливо поставилася до того, що після першого критичного дня голосування вище керівництво країни не наважилося виступити з закликом до громадян прийти й проголосувати, як це зробили президент і прем’єр-міністр сусідньої Словаччини в той момент, коли низька явка виборців на референдум стала загрозою для успіху. Проте це вже позаду. Поляки вдруге отримали досвід ухвалення стратегічно важливих рішень на всенародному референдумі — вперше це було шість років тому при прийнятті нової конституції країни. ЄС отримав Польщу з усіма її перспективами і негараздами (такими, як більше за 20 відсотків безробітних). Українська держава і українська нація отримали досвід, що і як потрібно було робити ще десять років тому заради того, щоб суспільство, принаймні, вірило у світле європейське майбутнє й вимагало для цього конкретних дій від керівництва країни. Сьогодні «європейська ідея» навряд чи може вважатися такою, що може об’єднати суспільство, і це вже серйозний рахунок до керівництва держави. За поляків і за мудрість їх керманичів залишається тільки порадіти.
У наступні вихідні за вступ до ЄС голосуватиме Чехія — але там, здається, усе більш-менш ясно.
