Посол Iндії в Україні Відья Бушан СОНI: Розподіл держав на ядерні та без'ядерні є дискримінацією
— Пане посол, влiтку засоби масової iнформацiї повiдомили, що населення Iндiї переступило межу одного мiльярда. Чи не стала ваша країна перед загрозою перенаселення? I чи не впроваджується жорстке регулювання приросту населення, як це ми бачили, наприклад, в Китаї?
— Хоч агентства ООН i стверджують, що населення Iндiї вже досягло позначки один мiльярд, проте нашi агентства вважають, що ця цифра очiкується приблизно у травнi наступного року. Та коли б це не сталося, факт полягає в тому, що наша країна — перенаселена, i ми хотiли б контролювати зростання населення. Така полiтика проводиться послiдовно й успiшно — нам вдалося довести щорiчний прирiст населення приблизно до 1,8 вiдсотка. Але й ця цифра дуже велика: вона означає, що населення кожного року збiльшується на 1— 1,8 мiльйонiв.
Незважаючи на таке велике населення, країна повнiстю забезпечує себе продуктами харчування — про те, щоб люди вмирали вiд голоду, навiть не йдеться. Ми навiть експортуємо сiльгосппродукцiю. Зараз усi заходи передусiм спрямованi на полiпшення якостi життя iндiйцiв. I нам це вдається — темпи економiчного зростання упродовж останнiх восьми рокiв складали 7 вiдсоткiв.
— Економiчне зростання дозволило Iндiї стати ядерною державою, але Договiр про нерозповсюдження ядерної зброї вашою країною досi не пiдписано. Якими ви бачите майбутнi взаємини Індії з iншими ядерними державами та з рухом за без'ядерний свiт?
— Iндiя завжди була мирною країною i завжди проводила курс на роззброєння. Коли ми кажемо про повне роззброєння, то вважаємо, що тут не повинно бути нiяких обмежень, нiякого подiлу на держави ядернi i без'ядернi. Нерозповсюдження ядерної зброї — тiльки перший крок у цьому напрямку. На нашу думку, Договiр про нерозповсюдження ядерної зброї роздiляє свiт на тих, хто нею володiє, i тих, хто не володiє, а отже, вони мають рiзнi права. Такої дискримiнацiї не повинно бути. Проблема полягає в тому, що зараз у свiтi мова взагалi не йде про повне роззброєння. Ми також бачимо, що в нашому регiонi вiдбувається озброювання, i тому змушенi вживати заходи задля безпеки нашої держави. В таких умовах ми вдалися до ядерних випробувань, але в той же час не мали жодного намiру створювати загрозу iншим країнам. Ми не перша країна, що провела ядернi випробування, — це була реакцiя- вiдповiдь, i ми не маємо бажання першими застосовувати ядерну зброю. Крiм того, ми не намагалися красти технологiї, а використовували i перевiряли те, що створено iндiйськми фахiвцями.
— У свiтi багато локальних «гарячих» точок, якi потенцiйно загрожують переростанням у великi конфлiкти, особливо на кордонах — багатоетнічних і багатоконфесійних. Такi точки є i в Iндiї — штат Пенджаб, штат Джамму i Кашмiр, де зберігається напружена ситуація. Яким ви бачите вихiд з них?
— Питання досить складне, бо воно пов'язане з проблемами, якi iснують в усьому свiтi i породженi етнiчними, релiгiйними, культурними вiдмiнностями народiв. Що стосується двох згаданих вами «гарячих» точок Iндiї, то ситуацiя в штатi Джамму i Кашмiр та в штатi Пенджаб дуже вiдрiзняються. Пенджаб — це штат, якому загрожував i досi загрожує терор, який проводять спецiально пiдготовленi люди з-за кордону. Був час, коли вiн вiдчувався особливо сильно. Навiть звiти незалежних агентств свiдчили про те, що є люди, якi цiлеспрямовано вкладали в це грошi, проводили пiдготовку i навчання терористiв, проте цi зусилля були приреченi на програш. Нинi ситуацiя в штатi Пенджаб нормалiзувалась. Якщо там i трапляються прояви тероризму, то їх не бiльше, нiж в iнших штатах.
А от в штатi Джамму i Кашмiр сьогоднi є проблеми. Причини їх закладенi в iсторiї. Коли Iндiя здобула незалежнiсть, всi штати отримали право приєднатися або до Iндiйського Союзу, або до Пакистану, i вони так i зробили. Взагалi Iндiя дiлиться на штати не за релiгiйною ознакою, але в даному випадку цей фактор мав вирiшальну роль. Однак слiд пам'ятати, що штат Джамму i Кашмiр має три сектори. Перший — це мусульмани, якi складають бiльшiсть жителiв Кашмiру. Ще двi групи населення сповiдують буддизм та iндуїзм. I хоч Пакистан стверджує, що за релiгiйною ознакою цей штат має належати йому, оскiльки бiльшiсть сповiдує iслам, проте одну тiльки цю ознаку не можна брати за основу, тому що Індія є світською державою, де релігія є особистою справою кожного.
— Як би ви прокоментували підсумки парламентських виборів, які нещодавно відбулися у вашій країні?
— Це були тринадцяті вибори за 50 років і треті за останні 3 роки. Процедура проведення виборів — дорогий захід. 600 мільйонів громадян Індії можуть голосувати і 380 — проголосували. Індійці не зверталися за допомогою до іноземних спостерігачів і я пишаюсь тим, що вибори пройшли «чисто».
— Останні вибори відрізнялися підвищенням активності регіональних партій у країні. Саме вони й визначили результат виборів?
— Так, політична зрілість регіонів є наслідком соціально-економічних програм, які послідовно проводяться. У регіонах значно зросла кількість шкіл, газет і журналів на різних мовах регіонів великої Індії. І сьогодні ці більше ніж 30 партій, суміжні з провідними БДП (Бхарат Джаната Парті — Індійська народна партія) та Індійською партією конгресу, визначають політичне обличчя Індії. І саме це говорить про розвиток демократії в Індії та відбиває процеси лібералізації в країні. Нинішній Національний Демократичний Альянс, який складається з партії БДП та інших партій, що примкнули, відбиває більший спектр різних поглядів і уподобань. Ухвалені ним проекти відповідатимуть інтересам більшої кількості виборців.
— Але для Індії більш традиційна однопартійна система розподілу влади. Альянс у парламенті — це щось нове?
— Так, традиційно лідер партії, яка прийшла до влади, після приймання присяги, формував кабінет міністрів із представників своєї партії у парламенті. Що ж до питань зовнішньої політики, то й БДП, й інші політичні партії — єдині.
— 12 жовтня в Пакистані стався військовий переворот, індійську армію було приведено в повну бойову готовність. Чи зміниться щось в індійській позиції у відносинах із Пакистаном через цю подію?
— Звичайно, ми хочемо тільки миру з країною, з якою нас об'єднує спільна мова, культура, ментальність. Нам не потрібні перекладачі — ми добре розуміємо один одного: в Індії проживає друге за чисельністю мусульманське населення в світі.
Але сьогоднішні події в Пакистані — внутрішня справа Пакистану. За останні 50 років незалежності це четвертий переворот. Але Індія послідовно продовжує просуватися до зближення й мирного співіснування наших країн, із тим, щоб третє тисячоліття принесло всім — і Великій Індії — прогрес і процвітання.