Про особливості виборчої кампанії в США

Через тиждень, а саме 8 листопада, в Сполучених Штатах завершиться президентська виборча кампанія, яка тривала понад півтора роки. І на сьогодні ніхто не може з певністю сказати, хто стане переможцем: демократка, екс-держсекретар Гілларі Клінтон чи республіканець, нью-йоркський магнат Дональд Трамп. Проте всі у світі відзначають, що в Америці відбувається досить брудна боротьба між двома кандидатами, один з яких, зокрема Трамп, заявляє, що Клінтон повинна сидіти у в’язниці за витоки листів з її електронної скриньки, і більше того, закликав Росію допомогти вилучити понад 30 тис. електронних листів, які екс-держсекретар нібито видалила. З іншого боку, Клінтон називає Трампа маріонеткою Путіна через його приязне ставлення до російського лідера і те, що в оточенні республіканця багато людей, пов’язаних з Росією.

«День» звернувся до старшого наукового співробітника Атлантичної Ради США, Myrmidon Group, LLc, Адріана КАРАТНИЦЬКОГО з проханням розповісти про те, чому таку велику увагу на цих виборах приділяють витоку інформації з електронного листування демократів, зокрема Гілларі Клінтон, чому багато хто в Америці звинувачує її в корупції, а також чого очікувати Україні у випадку обрання президентом Дональда Трампа, якого звинувачують у секс-скандалах і який не оприлюднив податкової декларації, що робили всі кандидати у президенти.

Про тандемну пару – подружжя Клінтонів, і схожість Трампа на Саакашвілі

- Для українців, які звикли до ідеї, що політики крадуть, перебуваючи при владі,  звинувачення Гілларі Клінтон у тому, що вона намагалась заробити після відходу від державної служби, виглядає досить незрозумілим. Я думаю, що це досить нормальний і відкритий спосіб, як люди виживають в американській політиці. Вони не збагачуються на державній службі, але користуються своїми зв’язками після відходу з посади. Президент Клінтон, очевидно, мав потужні можливості заробляти, використовуючи міжнародні зв’язки. Але його дружина ще продовжувала працювати на державній службі тоді, коли він збагачувався. Тому це була така тандемна пара, котра будувала свою кар’єру разом. І саме тому, я думаю, щодо неї є такі закиди. І тут ще минуле життя Білла Клінтона з його секс-скандалами. Все це разом утворює таку ауру, яку можна використовувати для створення різних закидів. Але якщо подивитись на все це ширше, то стане зрозуміло, що, перебуваючи поза урядом, він заробляв для себе і накопичував гроші для фонду, який дійсно робив щось корисне. Гілларі очолювала державний департамент, і виходило, що міжнародний істеблішмент спілкувався одночасно з держсекретарем і колишнім президентом. І деякі люди думали, що це з цього вони обоє скористались, але це не відповідає правді. Інколи політиків поза політикою запрошують виступати, пропонують їм великі гонорари, і не тому, що думають, що ті повернуться в політику. Це робиться для самореалізації багатіїв чи інших - бути близькими до людей, які були при владі. Це така форма задоволення амбіцій багатіїв і бізнесменів, що вони можуть запросити колишнього президента і такими чином відчувати: ми на однаковому рівні. Тому я не думаю, що всі ці закиди відповідають дійсності.

Це дуже складний процес, але особливо - якщо є людина, котра має демагогічний темперамент, як пан Трамп, який постійно змінює свою позицію і виголошує будь-які твердження. До речі, він мені нагадує трішки Міхеїла Саакашвілі, який робить розмаїті заяви і закиди щодо деяких людей про те, хто сидить на вершині корупції і хто це все координує. Але потім від заяв немає ніякого резонансу, послідовного і наполегливого викладення деталей, фактів і передачі їх до державних інстанцій. І пан Трамп, на мою думку, у цьому розумінні дуже схожий. Пан Саакашвілі трішки інтелігентніший і, принаймні, провів певні економічні трансформації в Грузії. Але щодо його демагогії, то вона на подібному рівні. Його звинувачення всіх і вся, за винятком невеликої категорії людей, подібні до політики пана Трампа, який не тільки лає демократичний істеблішмент, але теж атакує своїх республіканських імовірних суперників. І саме тому багато людей відчужується від нього серед республіканського істеблішменту.

«Звірина агресія, яку розпочав Путін проти Алеппо, створила антипутінську атмосферу в демократичній партії, включно з її більш ліберальними голубами»

До речі, вчора він сказав, що Гілларі Клінтон дуже жорстко ставиться до Путіна…

- Думаю, що так, Гілларі Клінтон дуже жорстко ставиться Путіна. І тут виникає таке явище. Ми традиційно приймали, що республіканці будуть найбільш чіткими геополітичними яструбами, а демократи – соціал-демократичними ліберальними спокійними голубами. Але, я думаю, що ці кібератаки на поштові скриньки великої кількості демократичної верхівки їх дещо розлютили. Звірина агресія, яку розпочав Путін проти Алеппо,  створила серйозну антипутінську атмосферу в демократичній партії, включно з її більш ліберальними голубами. І я думаю, що це означає збільшення підтримки для сильної і гострішої протипутінської політики, ніж сьогодні, коли ядром цієї підтримки були республіканці. А коли Трамп програє вибори, що стає більш імовірно, то його ідеї залишиться впливовими в республіканській партії. Якась частина цієї партії дрейфуватиме в напрямку ізоляціонізму. І очевидно, що такі яструби, як Маккейн, і старше покоління залишаться на одну каденцію, але їх можуть замінити люди з менш чіткими моральними і геополітичними позиціями.

Але якщо Гілларі Клінтон буде обрана, а це все більше виглядає імовірним, тоді вона знайде досить широке коло підтримки, оскільки не матиме проблем у своїй партії, тому що через кібератаки і Сирію там кардинально змінилась позиція щодо Путіна. Не знаю, чи це буде довготривалий процес, але думаю, що на кілька поспіль років яструби в республіканській партії знайдуть підтримку і спільну мову і з новообраним президентом, якщо це буде Гілларі Клінтон, і з демократами. Думаю, що там буде чітка більшість з позицією сильної підтримки. 

Я можу сказати, не посилаючись на джерело, що наближені до кампанії Клінтон люди подають певні сигнали, що вона має іншу позицію, ніж Обама, щодо надання летальної зброї чи більш глибокої співпраці у воєнно-промисловому комплексі. Тож, можливо, ми побачимо певну зміну в цьому напрямку.

«У нас є відчуття, що кібератаки з російського боку є координованими і прагнуть створити певну безнадію»

- Путін також сказав, що йому сподобався Трамп, який достукався до серця виборців і представляє тих виборців, які втомились від влади.

- Я думаю, що це попередження Путіна, що не має більшого істеблішменту як людина, яка вже при влади майже 20 років. Треба очікувати, що швидше російське населення буде втомлене його владою.

Але він правий, що тут відбувається атака на істеблішмент. І у нас є відчуття, що кібератаки з російської сторони є координованими і прагнуть створити певну безнадію. Першою метою було зруйнувати виборчу кампанію Гілларі Клінтон. Я не думаю, що це зовсім вдалося. Розпочався скандал щодо поведінки самого Трампа, і це трішки відтягнуло увагу від витоку документів з поштових скриньок демократів, соратників пані Клінтон.

Можемо вважати, що після виборів російська кіберполітика завершиться. І росіяни намагатимуться дискредитувати це ядро республіканців, які мають чіткі і сильні позиції щодо Росії, і сприятимуть наростанню ізоляційних тенденцій і зневіри як щодо американського політичного істеблішменту, так і щодо американських політичних процесів, а отже, і до геополітики Америки.

«Рішення щодо працевлаштування Гілларі Клінтон ухвалюватиме американський народ»

- Можете пояснити, чому представники республіканської партії так люто хочуть посадити Клінтон за витоки електронної пошти з її приватної скриньки? І сам Трамп на других і третіх теледебатах заявив, що вона має сидіти у в’язниці.

- Я думаю, що немає підстав притягнути її до відповідальності. Федеральне бюро розслідувань очолює республіканець, і він та його команда вирішили, що тут немає кримінального порушення. Проблема в тому, що, очевидно, вона користувалась приватною системою, і там було вилучено кілька документів з грифом «конфіденційно». Найголовніше в тому, що в Америці відбувається манія класифікації, і майже всі документі при спілкуванні мають цей гриф, який пізніше знімається. І кожна людина може заплутатись у цих грифах. Там було кілька документів, у яких нічого не було такого, що б зашкодило державним інтересам. І тому я думаю, буде важко їй пришити кримінальну справу. Але я б сказав, якщо би людина була рядовим державним чиновником і вона таким способом працювала, то її б відсторонили від роботи і, можливо, вона підлягала б не кримінальним санкціям, але цивільним штрафам. Але якщо людина є народним обранцем і призначена народними обранцями, вона не може бути відсторонена від державної служби, якщо її обрав народ. І Гілларі Клінтон могла би тільки у формі імпічменту бути відстороненою від роботи, якщо її буде обрано. Але це вимагає кримінального, а не цивільного рішення. Я би сказав, що вона порушила певні аспекти цивільних процесуальних процесів і повинна підлягати штрафу і, можливо, навіть усуненню від роботи. Але як народного обранця її не можна звільнити. І це породжує подвійні стандарти. Це означає, що рішення щодо працевлаштування Гілларі Клінтон ухвалюватиме американський народ. І саме вибори покажуть, що американці, знаючи про ці проблеми, готові штрафувати її політично і відмовити їй у нагоді стати президентом. А якщо ні, то цей процес буде завершено, до нього не буде повернення, і всі ці проблеми залишаться позаду. І малоймовірно, що за чотири роки, якщо вона змагатиметься за повторний мандат, це питання буде якоюсь великою частиною дебатів, бо ці вибори вирішили це питання.

Основне тут те, що для пана Трампа це питання є відгуком політики Януковича. Можливо, Манафорт відійшов, але його ідеї ще кружляють. Хоча теж, я вважаю, демонізація Манафорта була трішки перебільшена. На мою думку, він не є якимось агентом російських впливів. Навколо Трампа є інші люди, дуже пов’язані з Росією. Манафорт же більшою мірою був пов’язаний з Дерипаскою. У нього було бажання заробити якісь гроші без моралі, без будь-якої геополітики, таке собі термінове бажання заробити готівку.

«Можна розраховувати на політичну послідовність Клінтон і на те, що з її боку не буде «перезавантаження» чи намагання змити все, чим займається Путін, заради якогось поверхового демонстрування злагоди»

- Зараз з’являється чимало публікацій у західних ЗМІ щодо того, яким президентом буде Клінтон. То ви можете сказати, чого в Україні очікувати від президента Клінтон?

- Перш за все, є кілька людей, котрі були згадані як імовірний державний секретар. Останнім часом лунали два прізвища. Один з них - Ніколас Бернс, який був послом у НАТО і дуже близько працює з Атлантичною Радою. Він підтримував дуже сильну політику санкцій проти РФ і озброєння України. Другий кандидат, якого називають останнім часом,- Строб Телбот. Ваші читачі мають пам’ятати, що він намагався працювати з першим поколінням російських реформаторів, з Гайдаром, Єльциним, коли він був певним мотором позитивних процесів щодо геополітики Росії.

Телбот був людиною, котра вірила, що можна перебудувати Росію в  більш демократичну країну, яка перейде постімперську фазу і буде сама еволюціонувати. Але тепер, як це не дивно, Телбот  став сильним яструбом проти Росії і займає антипутінські позиції. Він вважає, що всі його надії 1990-х років розвалились саме з приходом до влади Путіна. Телбот вважає Путіна антиподом усіх його мрій щодо потенціалу Росії стати нормальною постімперською державою. Я думаю, що він був би дуже чітким сильним носієм антипутінських і проукраїнських настроїв. Ми це добре знаємо. Два роки тому Атлантична Рада зробила сильну заяву багатьох колишніх державних мужів щодо озброєння України і надання летальної зброї. Він приєднався до цієї заяви і підтримує цю ідею. Якби Телбот став держсекретарем, то це означало б підвищення Вікторії Нуланд, котра очолювала його кабінет, коли він обіймав посаду заступника дежсекретаря. Вона була його протеже і більш-менш адміністративно опікувалась його потребами, але там глибокі особисті контакти.

Існує можливість, що держсекретарем стане Еш Картер, який в адміністрації Білла Клінтона відповідав за контроль над озброєнням і роззброєнням, тоді тиснув на Україну, щоб вона склала свою ядерну зброю. А тепер, даючи свідчення перед сенатом щодо свого призначення на посаду міністра оборони, він теж сказав, що підтримує надання летального озброєння. Я думаю, там є досить непогане ядро. І сама пані Клінтон, яка стала жертвою кібератаки, яка раніше мала адекватну позицію щодо Росії і адекватне бачення Путіна, закріпила ці тенденції на психологічному рівні. Думаю, що це також є певним показником, що можна розраховувати на політичну послідовність Клінтон і що з її боку не буде «перезавантаження» чи намагання змити все, чим займається Путін заради якогось поверхового демонстрування злагоди.

На противагу тій ролі, яку грав Джо Байден в адміністрації Обами, Тім Кейн буде більше зосереджений на внутрішніх питаннях, а не на зовнішніх. Він є цербером, який слідкує за правильною поведінкою структур зовнішньої політики.

«Те, що Обама за 8 років не приїхав в Україну, ганьбить його політику, його відчуття процесів»   

- Що можете сказати про спадщину Барака Обами, яку експерти називають «Допомогою України без оборони»? Не кажучи про те, що він перший з американських президентів, який не відвідував Україну.

- Те, що Обама за 8 років не приїхав в Україну, ганьбить його політику, його відчуття процесів. З іншої точки зору, Обама разом з Меркель створив режим санкцій. Я відчуваю, що він мав таку концепцію, що Америка має стати більш тихоокеанською потугою і більше займатись проблемами Латинської Америки. І водночас він думав, що Європа може справитися самостійно зі своїми проблемами, і не відчував рівня агресії та загрози з боку Путіна.

Але він відповів досить адекватно, і режим санкцій має більший ефект щодо Росії, ніж зворотній ефект – погіршення економічного добробуту країн, які запровадили обмежувальні заходи. Ці країни можуть знайти інші ринки для своїх товарів, бо Росія є військовою потугою, економіка якої на рівні Іспанії.

Думаю, що режим санкцій, які Обама запровадив разом з Меркель, є його найважливішим внеском у протидії агресії Росії. На мою думку, він не настільки сильний, як того вимагала ситуація, але разом з тим цей внесок не був мінімальним. І те, що вони удвох разом створили, є певним ґрунтом, на якому пані Клінтон зможе будувати більш ефективну політику. Як ми розуміємо, після подій в Алеппо санкції буде відновлено ще на шість місяців, а можливо, й далі. Думаю, пані Клінтон не дозволить, щоб не було продовження санкцій проти Росії, особливо зважаючи на те, що вона прийде з більш жвавим зацікавленням у протидії Кремлю.

«Найбільша загроза полягає в тому, що Трамп розхитає інституції демократії і міжнародну систему на підставі своїх особистих імпульсів»

- А що очікувати Україні від Трампа, якщо він стане президентом, хто в нього буде держсекретарем - Коркер, який керує комітетом Сенату із закордонних справ?

- Не знаю, були розмови, що Ньют Гінгріч хоче стати держсекретарем. Він теж підтримує надання летальної зброї. Але, бачите, існують такі протиріччя між позиціями кандидата у віце-президента пана Пенса і пана Трампа, зокрема щодо реакції на Сирію. Пан Трамп не має послідовної політики, він є емоційним і нерозсудливим, і тому небезпечним. Він є біполярним і досить химерним. Все побудовано на його его. І очевидно, що найбільша загроза полягає в тому, що Трамп розхитає інституції демократії і міжнародну систему на підставі своїх особистих імпульсів. Це дуже егоїстична людина, яка не має політичного досвіду, яка не має політичного темпераменту. Тому, на мою думку, саме в цьому він небезпечний. Я можу навіть прогнозувати, що він міг би дуже швидко переорієнтуватись. Його першим інстинктом буде знайти якусь злагоду з Путіним і навіть ніби досягти якихось широких домовленостей. Але ми розуміємо, що поведінка Путіна ніколи не буде адекватною для такої злагоди. І якщо щось станеться, Трамп може стати яструбом і вийти із злагоди і спричинити сильний прямий конфлікт. А для України одна та інша крайність є небезпечними.

Україна власне є лінією фронту, конфлікту між Росією і західним світом, власне темпераментно така політика є загрозливою як для України, так і для внутрішньої і зовнішньої стабільності Європи. Я вважаю, що Трамп може бути сильним голубом, але дуже швидко перетворитись у агресивного яструба. Одне й інше не відповідає інтересам України і не забезпечить стабільності в Європі та світі.

«Злам електронної пошти Суркова може доповнити інформацію про російську змову з розхитування України у підготовці цієї агресії, злочини проти міжнародного права, проти прав людини, скоєнні російськими військовими на території «ЛНР» і «ДНР».

- Що ви думаєте з приводу того, що Суркову зняли санкції на день, щоб він узяв участь у зустрічі лідерів «нормандського» формату у Берліні? Хіба це не свідчення непослідовності Заходу?

- Думаю, що західні учасники «нормандського» формату мусять вірити у Мінський процес, оскільки вони його самі створили. І тому вони хочуть забезпечити найбільш комфортні умови для поступу у цьому процесі. Очевидно, що це ефемерна мрія, яка, на думку багатьох людей, не зреалізується. Тому вони тимчасово зняли санкції, щоб Сурков міг бути учасником Мінського процесу, і Німеччина у цьому посприяла.

Але з іншого боку, злам його електронної пошти може доповнити інформацію про російську змову з розхитування України у підготовці цієї агресії, про злочини проти міжнародного права, проти прав людини, скоєнні російськими військовими на території «ЛНР» і «ДНР».

«Довготривалість, послідовність, допомога Україні у зміцненні її оборонного комплексу, продовження санкцій, підвищення витрат на обороні потреби – все це і стрес, який відчує російська система від такої політики, матиме значний вплив на Путіна»

- І підсумовуючи, можете сказати, що все-таки може зупинити Путіна і змусити відступити з України?

- Думаю, що послідовність може зупинити Путіна. Якщо він зрозуміє, що є чітка послідовна довготривала політика щодо Росії, її стримування. Наразі всі люди повсякчас думають про те, чи відновлять санкції проти РФ. Окрім того, якщо всі країни НАТО підуть шляхом Німеччини, яка послідовно буде підвищувати внесок в оборону до 2% ВВП, то це забезпечить більшу противагу російській агресивності. Економіка Росії уповільнилась, і  якщо буде застій, то РФ може повторити долю Радянського Союзу, оскільки переобтяжена різними конфліктами, які вона не зможе профінансувати.

Довготривалість, послідовність, допомога Україні у зміцненні її оборонного комплексу, продовження санкцій, підвищення витрат на обороні потреби – все це і стрес, який відчує російська система від такої політики, матиме значний вплив на Путіна. Думаю, що з моменту приходу до влади він думав, як укорінитись в Україні і відновити імперські амбіції Росії. Був певний час, коли енергоносії накопичили йому шалені ресурси, а тепер ситуація змінилась в енергетичному секторі. Все це  - на користь  західному світу, на користь Україні. І якщо дотримуватися послідовності, то Путіну і Росії все складніше буде продовжувати свою агресивну політику.