Про політику солідарності

Станом на ранок 22 квітня Франція і Німеччина займають 4-5 місця за кількістю інфікованих людей вірусом пандемії COVID-19 відповідно 155383 і 147786 осіб. Однак за кількістю померлих у них показники відрізняються фактично у чотири рази. У Франції від пандемії померло 20265, а в Німеччині – 4899.

І саме з питання чому так сильно відрізняються показники сметності у двох првідних країн Європи почали ми розмову з послом України у Франції Олегом ШАМШУРОМ.

«ХОТІВ БИ ВІДЗНАЧИТИ МОБІЛІЗАЦІЮ ВСІХ НАЯВНИХ ЗАСОБІВ ІЗ МЕТОЮ ПОДОЛАННЯ КРИЗИ З БОКУ ФРАНЦУЗЬКОЇ ДЕРЖАВИ ТА  СУСПІЛЬСТВА»

— Це питання, якими переймаються і самі французи. Напередодні нашої розмови воно було винесено на першу шпальту авторитетної французької газети «Le Figaro». Очевидно відповісти на нього можуть тільки лікарі-епідеміологи, але й вони, вірогідно,  винесуть свій вердикт лише після закінчення пандемії та вивчення всього масиву даних. Наразі, є декілька факторів, на які звертають увагу французькі експерти: по-перше,  застосування в Німеччині масового тестування населення на наявність коронавірусу, запровадженого на кілька тижнів раніше, ніж у сусідніх європейських країнах. У Франції на початку епідемії тести робили пацієнтам, чий стан росцінювався медиками як складний, і лише зараз було оголошено, що після завершення режиму самоізоляції тестуватимуть усіх французів, які матумуть симптоми захворювання. За твердження спеціалістів, існують також проблеми з виробництвом французькою фармацевтичною промисловістю достатньої кількості тестів.  Зараз, французьким медикам вдається забезпечувати реалізацію 30 тис. тестів щодня, є сподівання вийти на 60 тис. у травні та 100 тис. у червні. Для порівняння, Німеччина зараз заявляє, що їм вдається тестувати 500 тис. щотижня.

По-друге, Німеччина має очевидну перевагу щодо кількості та оснащення реанімаційних відділень - 28 тис. реанімаційних ліжок, 25 тис. з яких обладнані апаратами з підтримки дихання. Франція має показник у 3,1 реанімаційних ліжка на 1000 жителів, що вдвічі менше. У 2018 році, згідно з даними ОЕСР, витрати на охорону здоров'я на душу населення складали 5 200 євро у Німеччині, та 4300 євро – у Франції.

Нарешті, також відзначається затримка із запровадженням жорстких карантинних заходів в окремих регіонах та департаментах, в яких були зафіксовані вогнища вірусу, та брак медичних масок, інших засобів індивідуального захисту та обладнання для боротьби з коронавірусом.

Очевидно, цей перелік можна було б продовжити. Втім, я хотів би відзначити мобілізацію всіх наявних засобів з метою подолання кризи з боку французької держави та  суспільства, в цілому. На особливу згадку заслуговують медики, які працюють на межі фізичних та моральних можливостей, незважаючи на постійний приплив важких пацієнтів та брак необхідних засобів. Безумовно, ця ситуація не є унікальною – практично в усіх  країнах  світу, включно з Україною,  всі сили спрямовані на боротьбу з пандемією, але у Франції зараз я це бачу на власні очі.

«ЖОРСТКІ КАРАНТИННІ ЗАХОДИ МАЛИ ПОЗИТИВНИЙ ЕФЕКТ НА ЕВОЛЮЦІЮ ЕПІДЕМІЇ В КРАЇНІ ТА ДОПОМОГЛИ ВРЯТУВАТИ ЖИТТЯ БАГАТЬОХ ЛЮДЕЙ»

— Які заходи вживаються у Франції для запобігання поширення епідемії коронавірусу?

— 17 березня у Франції у зв’язку з поширенням на території країни Сovid-19 був запроваджений жорсткий режим самоізоляції або іншими словами карантин, який передбачає суттєві обмеження для переміщення громадян. У цьому зв’язку виходити з дому дозволяється лише у разі виключної необхідності і за наявності відповідного заповненого формуляру, який підтверджує характер пересування. За день до цього 16 березня були зачинені дитячі садочки, школи та вищі учбові заклади, організовано дистанційне навчання учнів та студентів, 15 березня були зачинені ресторани, кафе, кінотеатри, театри, концертні зали, непродуктові магазини та інші публічні заклади, які не вважаються обов’язковими для забезпечення життєдіяльності населення. Відкритими залишились продуктові магазини, аптеки, тютюнові лавки, банки і автозаправні станції. Пізніше було прийнято рішення про зачинення ринків, хоча місцевій владі дозволено робити виключення в окремих випадках за умови забезпечення належних санітарно-епідеміологічних умов.

У зв’язку з триваючою гострою фазою епідемії, високою смертністю та великою кількістю госпіталізованих пацієнтів, багато з яких перебувають в реанімації у важкому стані, режим самоізоляції був декілька разів продовжений і наразі діє до 10 травня включно. За оцінками французьких експертів та урядовців, жорсткі карантинні заходи мали позитивний ефект на еволюцію епідемії в країні і, зокрема, сприяли зменшенню навантаження на реанімаційні відділення та допомогли врятувати життя багатьох людей. Варто зазначити, що до початку епідемії Сovid-19 у Франції було 5 тис. реанімаційних місць, а певний час кількість важкохворих у реанімаціях у країні перевищувала 7 тис. осіб  (6248 станом на кінець дня 16.04.2020). Попри певне зменшення кількості пацієнтів у реанімації протягом останніх днів, ситуація у лікарнях залишається складною, про що свідчить подальше збільшення кількості госпіталізованих осіб - понад 32 тис. (31305 станом на кінець дня 16.04.2020). Значну кількість важкохворих пацієнтів було перевезено з переповнених лікарень регіонів Гранд Ест та Іль-де-Франс до менш постраждалих регіонів, насамперед на заході країни, та до сусідніх з Францією держав – Німеччини, Швейцарії, Бельгії та Люксембургу, що дозволило звільнити реанімаційні місця для прийняття нових пацієнтів. Що стосується ефективності карантинних заходів, хотів би також відзначити слова Генерального директора з питань охорони здоров’я Франції Ж.Саломона, який 8 квітня заявив про те, що «перебувати вдома означає рятувати одне життя кожні 8 хвилин».

«ФРАНЦУЗЬКА ПОЛІЦІЯ ПОЄДНУЄ ЖОРСТКІСТЬ ІЗ ВИВАЖЕНІСТЮ, НАМАГАЮЧИСЬ УНИКАТИ СТВОРЕННЯ КОНФЛІКТНИХ СИТУАЦІЙ...»

— А які передбачалися покарання за порушення карантину і як це впливає на ситуацію?

— На початку запровадження режиму самоізоляції фіксований розмір штрафу за порушення встановлених владою правил пересування складав 38 євро. У разі несвоєчасної сплати (протягом 45 днів) фіксований штраф збільшувався до 135 євро. Однак вже з 18 березня  відповідним урядовим декретом була запроваджена нова фіксована сума штрафу за перше порушення - 135 євро. У разі її невчасної оплати (протягом 45 днів) сума зростала до 375 євро.

З введення у дію 23 березня Закону про надзвичайний санітарний стан, а також після підписанням 28 березня відповідного урядового декрету, влада Франції запровадила на території країни посилені санкції за порушення правил карантину:  штраф у разі повторного порушення правил протягом 15 днів від дня скоєння першого порушення було визначено у 200 євро (у разі його невчасної оплати протягом 90 днів – 450 євро); за третє порушення – 1500 євро;  за 4 та більше порушень правил протягом 30 днів від дня першого порушення – штраф у розмірі 3750 євро та до 6 місяців ув’язнення. За даними МВС Франції, правоохоронні органи країни, починаючи з 17 березня, здійснили майже 12 млн. заходів контролю, в результаті яких за недотримання відповідних обмежень було складено понад 700 тис. протоколів (в середньому 25 тис. протоколів у день). За нашими спостереженнями, посилення  санкцій сприяло більш послідовному дотриманню карантинних правил. Разом з тим, необхідно відзначити, що французька поліція поєднує жорсткість із виваженістю, намагаючись уникати створення конфліктних ситуацій. Важливим є також прогресуюче розуміння французами серйозності ситуації та, відповідно, масове усвідомлення необхідності самоізоляції, 84% французів підтримують необхідність продовження режиму самоізоляції до 11 травня.

«УРЯД ПОСТУПОВО ЗАПРОВАДИВ НИЗКУ ЗАХОДІВ З МЕТОЮ НАДАННЯ ФІНАНСОВОЇ ДОПОМОГИ ПІДПРИЄМСТВАМ КРАЇНИ ДЛЯ ПОДОЛАННЯ НАСЛІДКІВ ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ...»

— Які заходи соціально-економічного плану вживав уряд  для підтримки бізнесу, і загалом громадян, багато з яких стали безробітними?

— Французів, як нас усіх, поряд з найбільш нагальними, медичними аспектами нинішньої пандемічної кризи, хвилює реальна можливість економічної і, відповідно, соціальної катастрофи, яку вона здатна спричинити.

За попередніми оцінками Міністерства економіки та фінансів Франції епідемія коронавірусу коштуватиме французькій економіці 8% ВВП у 2020 р. Найбільше постраждає малий та середній бізнес, зокрема сфера послуг, туристична галузь, але негативні наслідки очікуються також для великих підприємств (зокрема, авіаційної галузі). За оцінками МВФ світова економіка впаде на 3% у 2020 р., а французька - на 7,2%. За даними Національного інституту статистики та економічних досліджень Франції INSEE, падіння виробництва у сільському господарстві дорівнює 4%; у промисловості - 52%; будівництві - 89%; торгівлі - 36%.

Починаючи з середини березня 2020 р. Уряд Франції поступово запровадив низку заходів з метою надання фінансової допомоги підприємствам країни для подолання наслідків економічної кризи, що викликана епідемією коронавірусу, а також задля збереження бізнесу, робочих місць та доходів громадян.

З метою уникнення каскадних банкрутств підприємств через припинення роботи протягом декількох місяців виділяються 110-115 млрд. євро на підтримку компаній та працівників (спочатку було заплановано 45 млрд. євро), зокрема на відстрочку сплати податкових та соціальних зборів, а також можливість анулювання  таких видатків для підприємств на межі банкрутства (50 млрд).; компенсації за часткове безробіття працівників як державного, так і приватного сектору (70% від неоподаткованої заробітної плати, що дорівнює 84% чистими після оподаткування, та 100% - якщо працівник отримує мінімальну заробітну плату). 8.7 млн. французьких працівників вже зареєстровані у програмі допомоги внаслідок часткового безробіття (програму буде збільшено до 24 млрд. євро); Фонд солідарності (7 млрд. євро, з яких 6,25 млрд. фінансується Держказначейством) для мікропідприємців та самозайнятих осіб, які мають менше 1 млрд. євро річного обороту та які втратили 50% обороту. Ця допомога має форму щомісячної допомоги у 1500 євро та може бути збільшена в окремих випадках до 2000 або, навіть, 5000 євро. Станом на 15 квітня за допомогою звернулися 900 тис. осіб.

Підприємствам будь-якої форми власності надано право виплачувати своїм працівникам, що мобілізовані під час кризи коронавірусу, додаткові неоподатковані премії у розмірі до 2000 євро. Передбачено премію у розмірі від 500 до 1500 євро медичним працівникам (в залежності від інтенсивності епідемії у регіоні), додатково до якої на 50% збільшується оплата за роботу у понаднормовий час (без оподаткування). Виняткову допомогу спрямують 4 мільйонам "найбідніших" домогосподарств: з 15 травня кожне з них отримає 150 євро  до яких буде додано по 100 євро на дитину.

На період карантину було скасовано рахунки за воду, газ та електроенергію, а також орендну плати для підприємств.

Уряд Франції виділив 300 млрд. євро, щоб гарантувати всі нові позики, по які компанії звертатимуться у свої банки. Французька банківська федерація оголосила, що завдяки запровадженій системі державних гарантій з 25 березня комерційні банки Франції надаватимуть додаткові банківські позики для всіх компаній під 0,25% на суму, що дорівнює 3-місячному обороту компанії. Крім цього, банківські установи, на прохання органів державної влади, відтермінують на шість місяців, без штрафних санкцій, погашення позик торговців, ремісників та малих і середніх підприємств.

Був розроблений конкретний план надзвичайних ситуацій для експортерів, які страждають від падіння світового попиту (такі сектори, як виноградарство, автомобільна галузь, індустрія розкоші). Держава гарантуватиме страхування їхніх рахунків та дебіторської заборгованості в усьому світі, а державна гарантія на застави та попереднє фінансування експортних проектів буде збільшена до 90%.

Створено кризовий комітет з питань міжфірмових кредитів на тлі погіршення термінів розрахунків. Цей кризовий комітет має на меті реагувати на найскладніші випадки та зменшити тенденцію щодо зупинки або затримки платежів. Він також надасть змогу в режимі реального часу розібратися з найсерйознішими випадками погіршення термінів розрахунків між компаніями та заохотити компанії усіх розмірів та з усіх секторів впорядкувати свої торгові відносини, забезпечивши при цьому функціонування малого та середнього бізнесу, який найбільше потерпає від економічної кризи.

Складено перелік промислових компаній (зокрема у авіаційному та автомобільному секторі), які потребують державної фінансової підтримки через капіталовкладення, рекапіталізацію чи навіть націоналізацію, яка наразі розглядається як крайній засіб. 15 квітня 2020 р. було анонсовано започаткування нової програми допомоги великим підприємствам (таким як Air France) у розмірі 20 млрд. євро.

Всі зусилля уряду Франції наразі зосереджені на боротьбі з епідемією та мінімізації її впливу на економічне життя та добробут французів. Впровадження будь-яких реформ, особливо найбільш резонансних як, наприклад, пенсійна реформа, через яку Франція була паралізована профспілковими страйками наприкінці минулого року, відтерміновано до завершення карантину та врегулювання епідемічної ситуації.

План порятунку має безпрецедентні для Франції масштаби. Разом з тим, її «побіжним» наслідком є експонентне збільшення державних видатків та державного боргу (до 115% ВВП, тиждень тому прогноз був оптимістичніший – 111%) . Внаслідок цього, перед урядом постала надскладна проблема: як профінансувати програму державної допомоги, не збільшуючи податки.Mission impossible?

Інше питання, на яке також наразі немає відповіді: якою буде модель соціально-економічного розвитку країни після виходу з пандемії. Зокрема, можна передбачити нове посилення ролі держави в усіх галузях суспільного життя, тобто Макрон та його команда будуть вимушені проводити політику, яка значною мірою протирічитиме цілям його реформістської програми.

«ФРАНЦУЗЬКІ ЗНАМЕНИТОСТІ ОДНИМИ З ПЕРШИХ ПОЧАЛИ АКТИВНО ЗАКЛИКАТИ #RESTEZCHEZVOUS (ЗАЛИШАЙТЕСЯ ВДОМА!), НАВІТЬ ДО ОГОЛОШЕННЯ КАРАНТИННИХ ЗАХОДІВ 17 БЕРЕЗНЯ»

— Яку роль відігравала інтелігенція, іншими словами публічні авторитети у тому, щоб підтримати моральних дух французів і заодно у заохоченні дотримуватись норм карантину?

— Теперішні драматичні часи і викликані ними емоції стимулювали появу  у Франції великої кількості публічних ініціатив та проектів за участі відомих музикантів, акторів, інтелектуалів, спортсменів та інших лідерів суспільної думки. Спочатку вони досить активно підтримували італійських сусідів, коли Італію ​почала ​накри​вати ​хвиля​ ​епідемії. ​А коли стало зрозуміло, що карантину самій Франції не уникнути – французькі знаменитості одними з перших почали активно закликати #RestezChezVous (Залишайтеся вдома!), навіть до оголошення карантинних заходів 17 березня.

Зараз набув популярності новий формат спілкування у соціальних мережах або через телебачення - відеоінтерв’ю та міні-концерти прямісінько з зіркового дивану, кухні або іншого місця самоізоляції. Як на мене, це дуже симпатичний різновид психотерапії: картинка ​популярного персонажа в побутових умовах допомагає більш філософськи ставитись до карантину, який сприймається як спільний для всієї країни виклик, а не особиста трагедія.

Ну і звичайно, французькі зірки разом із усією країною підтримують медичних працівників.​ К​ілька днів тому 350 знаменитостей, від Зінедіна Зідана до нашої співітчизниці популярної у Франції актриси Ольги Куриленко, яка, доречі, перехворіла на COVID19, записали спільну ​пісню “Et demain” (А завтра) на підтримку французьки​х​ ​медиків та​​ лікар​ень​. За період короновірусної кризи у Франції склалась дуже зворушлива традиція: щовечора рівно о 20 годині люди на балконах та у вікнах аплодують медикам, дякуючи за їхню важку і таку потрібну працю. Також відомі французькі шефкухарі, навіть із зіркових ресторанів,  безкоштовно пригощають медиків обідами.

Найвідоміші французькі музеї та туристичні міста приєдналися до ініціативи Мінкультури Франції #CultureChezNous (#КультураВдома), у рамках якої у взаємодії з різними культурними акторами та музейними установами Франції забезпечується цифровізація мистецького контенту. Залишаючись вдома, можна освіжити свої спогади від колекцій Лувру та Музею д’Орсе, пройти безкоштовний курс з теорії сучасного мистецтва Центру Помпіду, прогулятися садом Клода Моне в Живерні чи Дзеркальною галереєю Версалю.

Взагалі, креатив у французів в умовах самоізоляції ​у​ розквіті. Хтось дає безкоштовні уроки йоги, хтось викладає у вільний доступ свою музику, хтось ділиться гастрономічними секретами. Відомий французький астронавт Тома Паске, який у 2016-2017 рр. провів 6 місяців на МКС, наприклад, дає французам практичні поради, як вижити наодинці з самим собою.

«МАКРОН УПЕРШЕ З ПОЧАТКУ ЕПІДЕМІЇ ГОВОРИВ ІЗ ФРАНЦУЗАМИ НА РІВНИХ, РОБЛЯЧИ АКЦЕНТ НА ЛЮДЯНОСТІ ТА ВЗАЄМНІЙ ПІДТРИМЦІ...»

— У останньому зверненні до нації президент Еммануель Макрона визнав неготовність уряду до пандемії. А як ви сприймаєте цей виступ і що думають стосовно цього французи?

— Це вже четверте - і на думку багатьох аналітиків найбільш вдале за формою і змістом - звернення до нації Президента Франції за час пандемії Covid-19 . Наші контакти у Єлисейському палаці кажуть, що Макрон провів низку  консультацій перш ніж оголосити французам конкретну дату початку виходу з карантину. Крім традиційних консультацій з відомими медиками та дослідниками, він радився з головами палат французького парламенту, своїми попередниками та зарубіжними колегами.

Тут відзначають зміну тональності президентської комунікації: Макрон вперше з початку епідемії говорив з французами на рівних, роблячи акцент на людяності та взаємній підтримці  – ключових об’єднавчих  цінностях у кризовій ситуації. Президент зробив наголос на тому, що “щасливі дні повернуться”, проводячи паралель з відновленням Франції після нацистської окупації. Як на мене, крім шокової терапії,  дуже важливо дати людям надію, окреслити позитивну перспективу.

Показово, що порівняно з попередніми промовами, коли  він часто вдавався до військової риторики  в стилі Ж.Клемансо або У.Черчілля , цього разу – президент був набагато стриманішим, визнавши що Франція не була готова до кризи такого  масштабу та  навіть перепросивши французів за те, що припускався помилок, не завжди зміг ухвалювати вірні рішення, діяти на випередження.

Щодо конкретних заходів з виходу з карантину, їхнього змісту та послідовності вони продовжують залишатися предметом активної дискусії в суспільстві. Разом з тим, результати опитування громадської думки, проведеного «Odoxa-Dentsu Consulting», свідчать, що переважна більшість французів схвалює основну частину анонсованих президентом рішень. Так, 92% опитуваних висловилися у підтримку продовження закриття кордонів з країнами, які не є членами ЄС, 86% – у підтримку заборони на проведення фестивалів та масових спортивних зборів до середини липня, 84% – у підтримку продовження режиму самоізоляції, 79% – у підтримку продовження режиму самоізоляції після 11 травня для літніх людей, які входять до зони ризику, 74% – за відновлення занять у вищих навчальних закладах не раніше вересня, 69% – за відкриття комерційних закладів, крім ресторанів та розважальних закладів, починаючи з 11 травня. Водночас, 54% опитуваних французів (з них 60% належать до вікової групи від 25 до 34 років), зокрема, батьки дітей молодшого віку, не схвалюють рішення щодо поступового відкриття шкіл, починаючи з 11 травня. Понад 60 % французів розчаровані рішенням уряду тестувати лише осіб із симптомами коронавірусу, починаючи з 11 травня, а також тим, що попри складність ситуації носіння масок не є обов’язковим.

Слід зазначити, що попри відзначену раніше підтримку головних кризових заходів уряду, ще одним викликом післяпандемічного періоду для президента Франції може стати криза довіри, яка існувала раніше і яка не втратила гостроти за сучасних умов. Більшість французів (56%) вважає, що влада могла б зробити більше, аби попередити розвиток епідемії. На сприйнятті дій владної команди також негативно позначилась недостатньо чітка та послідовна комунікація позицій з важливих заходів захисту від поширення коронавірусу, наприклад, щодо доцільності носіння масок.

ФОТО РЕЙТЕР

«ФРАНЦІЯ БУЛА ОДНІЄЮ З ПЕРШИХ КРАЇН, ЯКА ВИСТУПИЛА З ІНІЦІАТИВОЮ ВЖИТТЯ СПІЛЬНИХ ЗАХОДІВ У РАМКАХ ЄС ЗАДЛЯ ПОДОЛАННЯ ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОЇ КРИЗИ, СПРИЧИНЕНОЇ COVID-19»

—  Деякі країни покладали сподівання на допомогу ЄС у подоланні епідемії коронавірусу. А якою була ситуація у стосунках Франції та ЄС щодо цього питання?

—  Мені відомо, шо Франція була однією з перших країн, яка виступила з ініціативою вжиття спільних заходів у рамках ЄС задля подолання епідеміологічної кризи, спричиненої Covid-19. Саме за ініціативи Франції 10 березня 2020 р. було проведено позачергове засідання Європейської ради у відеоформаті.  Франція також докладає  активних  зусиль з метою ухвалення відповідних рішень щодо фінансових заходів.

Висловлю суб’єктивну думку. Наразі складається враження, що механізм співробітництва та координації зусиль в боротьбі з пандемією та її наслідками в рамках ЄС поступово  набирає обертів. З іншого боку, багатьма експертами визнається, що перший раунд проти коронавірусу європейськими інституціями було програно. В результаті, кожна держава-член ЄС діяла самостійно, виходячи з власного розуміння ситуації, що склалася. Загальної картини не зміняюють приклади солідарності, що їх виявляли окремі країни ЄС (наприклад, лікування 120 французьких хворих в медичних закладах Німеччини, Люксембургу та Австрії).  Дуже часто ухвалені на національному рівні рішення мають наслідки для інших членів і, іноді, для ЄС в цілому.

Цілком зрозуміло, що від того, чи зуміє нарешті ЄС діяти узгоджено у вирішенні медико-санітарних аспектів кризи і чи зможе він виробити єдиний, солідарний інструментарій задля уникнення соціально-економічного катаклізму, що насувається, залежатиме майбутнє ЄС, зокрема ступінь його інтеграції.

«УКРАЇНА НАДАЄ УНІКАЛЬНІ МОЖЛИВОСТІ НАШОЇ ТРАНСПОРТНОЇ АВІАЦІЇ ДЛЯ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ДО ФРАНЦІЇ АНТИВІРУСНИХ ВАНТАЖІВ»

— Чи були контакти французького уряду з українським зокрема щодо боротьби з коронавірусом? Чим ми могли б допомогти французам і яку допомогу, можливо, хотіли б отримати від них?

— Безумовно, контакти підтримуються. Ми знаємо про потреби і можливості одне одного. Це дуже важливий аспект нашого двостороннього діалогу. Щодо гуманітарної допомоги Україні, давайте будемо реалістами, наразі пріоритетом для Франції, що цілком нормально, є стабілізація епідеміологічної ситуації в своїй країні. Є багато складнощів у запровадженні масового тестування населення, нестача захисних масок, які, до речі,  досі практично неможливо придбати в аптеках, та інших конче необхідних для боротьби з коронавірусом заходів та обладнання.

Втім, ми намагаємось використовувати всі можливості для надання допомоги нашій державі. За участі Посольства було оформлено та доправлено до України виготовлене у Франції лабораторне обладнання, витратні матеріали та реагенти для ПЦР тестів, вкрай необхідних для посилення спроможності нашої держави у протидії коронавірусу. Наразі українськими фахівцями розглядаються пропозиції французьких компаній-постачальників та виробників медичного обладнання та експрес-тестів. Ми також звернулися до МЗС Франції, MEDEF, представників французьких бізнес-асоціацій, а також почесних консулів України у регіонах О-де-Франс, Нова Аквітанія та Бретань з проханням про надання гуманітарної допомоги Україні відповідно до потреб, визначених Міністерством охорони здоров’я України.

Крім цього, Посольство опрацьовує з французьким холдингом Air Liquide можливість прискорення поставки 250 апаратів ШВЛ різного типу, які були замовлених раніше  українською компанією (за попередньою інформацією, початок поставки обладнання розпочнеться у червні-липні 2020 р., оскільки наразі холдинг разом з рядом інших провідних французьких компаній виконує державне замовлення уряду Франції щодо термінового виготовлення 10 тис. апаратів ШВЛ).

З іншого боку, Україна надає унікальні можливості нашої транспортної авіації для перевезення до Франції «антивірусних» вантажів. Українські літаки «Антонов» задіяні у різних форматах доставки придбаних Францією захисних матеріалів для боротьби з вірусом з Китаю, зокрема, у рамках програми НАТО “SALIS”. На Великдень, 19 квітня, український велетень  Ан-225 «Мрія» виконав рейс з Китаю та доставив до Франції 150 тонн вантажу медичного призначення для боротьби з пандемією коронавірусу. У ці надскладні часи особливо важливим є надійне партнерство.

— Якою була і є роль ЗМІ, соцмереж у Франції під час спалаху пандемії у країні, чи сприяли вони підтримці морального духу французів, зокрема тому, що треба дотримуватись норм карантину, чи мали місце випадки втручання Росії, зокрема поширення фейкових новин в інформаційному просторі Франції і якщо так, то як на це реагували у Франції?

— У цілому, французькі ЗМІ, на мою думку, в умовах безпрецедентної санітарної кризи адекватно виконують свою місію. Суспільство має достатній обсяг об’єктивної інформації щодо розвитку пандемії та дій органів влади. Разом з тим, і електронні, і друковані ЗМІ намагаються адаптувати до умов карантину свої програми і контент, критично аналізують різні аспекти ситуації, надаючи можливості для висловлення своїх думок широкому спектру аналітиків, політиків та пересічних громадян, Тут я не бачу проблем. Мене хвилює інше: недостатня питома вага позитивних новин, зайвий гіперреалізм деяких сюжетів, який гнітюче діє на психічний стан аудиторії, який і  так піддається важким випробуванням. Звичайно треба знати правду, якою б важкою та неприємною вона не була. Втім, не менш важливо окреслювати перспективу руху вперед, визначати варіанти вирішення проблем

Щодо соціальних мереж, ситуація є більш складною. З одного боку, контакти в соцмережах, їх креативне використання створює додаткові можливості для подолання випробувань карантину та поширення корисної інформації. Разом з тим, інтернет і за сучасних важких умов став сприятливим середовищем для поширення сумнівних або відверто фейкових сюжетів: наприклад, інформації про винах​ід​ панацеї від COVID-19 та реклами чудодійних способів попередження захворювання.

Серед позитивних тенденцій в цій сфері слід відзначити поширення практики ​ перевірки даних і фактів спеціальними службами ряду провідних видань,  телеканалів, агенції Франс прес. З’явились також окремі “журналісти-мисливці” на ​ф​ейки про COVID-19.

З приводу російського чинника, не можу сказати, що були якісь ​конкретні гучні випадки поширення фейків, виготовлених саме в Росії.  Однак,  франкомовні RT та Sputnik традиційно підспівують​ маніпулятивним ​трендам (наприклад, поширюючи інформацію, нібито, про відсутність необхідності частого миття рук за умов пандемії) або із задоволенням обсмоктуючи прорахунки ​у Франції на санітарному фронті. До речі, авторитетні французькі експерти​ не мали ілюзій щодо справжніх геополітичних​ ​мотивів​ ​надання російської гуманітарної ​допомоги Італії. Тому, мало хто з французьких аналітиків сумнівається, що російсь​ка пропаганда ​не використає  нагоду ​«познущатися»  з недоліків системі​ охорони здоров'я​ ​західних країн, що цілком вписується у ​їх загальну комунікаційну лінію з підриву європейських суспільств.  Підсумовуючи, питання інформаційної «гігієни» для  всіх нас є дуже актуальним.

«Коли хвиля COVID-19 почала накривати Європу більшість  європейських країн недооцінили серйозність загрози, що призвело до катастрофічних наслідків»

— Яким досвідом боротьби Франції проти пандемії короновірусу нам варто скористатися? І які уроки варто нам винести з французьких заходів боротьби з цієї епідемією?

— Я переконаний, що ми - увесь світ, включно з Україною – ще знаходимось на тому етапі боротьби з пандемією, коли важко, а іноді просто легковажно давати оцінки ефективності тих або інших заходів боротьби з цим абсолютним злом.  Наразі медики у  продовжують боротися за життя сотень тисяч хворих, наші знання про коронавірус залишаються вкрай обмеженими,  надходить суперечлива інформація і, накінець,  звичний нам спосіб існування поставлено на паузу, і цілком вірогідно, нам доведеться адаптуватися до радикально нових реалій.

Саме тому я утримуюсь від категоричних оцінок. Але, якщо аналізувати те, що ми побачили за останні кілька тижнів, на мою думку, є низка очевидних висновків, які актуальні і для Франції, і для України. По-перше, все треба робити вчасно,  і бажано на випередження. Коли хвиля COVID-19 почала накривати Європу більшість  європейських країн недооцінили серйозність загрози, що призвело до катастрофічних наслідків. По-друге, коли на кону здоров'я населення потрібно бути готовим до запровадження жорстких, не завжди політкоректних та здебільшого непопулярних рішень, а також розуміти, як їх правильно комунікувати. По-третє, фінансування та ефективна організація сфери охорони здоров’я та дослідницької робити в цій сфері  мають стати абсолютним пріоритетом. Нарешті, боротьба з епідеміями, подібними теперішній, вимагають абсолютно іншої якості концентрації та координації глобальних зусиль.

Це, якщо стисло. Загалом, на мій погляд, Україна має врахувати як позитивний, так і негативний досвід Франції та інших країн у протидії епідемії Covid-19. Насамперед, варто позитивно відзначити організацію обсервації французьких громадян, які були евакуйовані з Китаю та інших країн, ефективну комунікацію уряду з представниками місцевої влади та громадськістю департаментів, в яких  відбувалася обсервація. Безумовно, заслуговує на увагу досвід країни у перевезенні важкохворих пацієнтів зі складних регіонів до менш уражених епідемією, для чого були задіяні авіаційний та залізничний транспорт. Важливим елементом протидії Covid-19 було залучення збройних сил країни, які брали участь у перевезеннях важкохворих пацієнтів та забезпечили у стислі терміни будівництво та початок роботи військово-польового шпиталю у м. Мюлуз (побудований на паркінгу місцевої лікарні). Є звичайно й недоліки: прорахунки у плануванні запасів медичних масок та іншого критично важливого медичного обладнання. Зокрема, нестача масок гостро відчувається і на сьогодні попри суттєве збільшення власного виробництва та термінові закупівлі. Франція замовила близько 2 млрд. медичних масок, переважно у КНР, але їхнє виробництво та постачання вимагає часу. Зокрема, наразі в аптеках країни медичні маски продаються тільки для медичного персоналу або за рецептами лікарів у разі коронавірусної хвороби або підозри на неї. Ще одне проблемне питання, яке поступово вирішується владою, - недостатня спроможність держави у виявленні випадків зараження, насамперед через брак тест-систем.

Очевидним є і той факт, що французам, як і українцям та всьому світу загалом доведеться навчитися жити в умовах ​співіснування  ​з ​COVID-19. Ми не можемо залишатися вдома​ ​ нескінченно, чекаючи​​ вакцини або панацеї. І справа не лише у катастрофічних економічних наслідках, про що зараз б'ють на сполох світові експерти, така різка вимушена зміна​ ​​звичного ритму життя – це серйозне психологічне та моральне випробування, і про наслідки такого перевороту свідомості глобалізованої людини, я впевнений, ще багато буде сказано.​ ​

Дійсно, епідемія коронавіруса – це подія, яка прискорює історію. Епідеміологічна криза, спричинена Covid-19, призведе до важливих, можливо, незворотних змін. Але те, якими будуть ці зміни, залежить від нашої волі та здатності долати виклики, не поступаючись​​ демократичними принципами та цінностями.

Виглядає так, що післякризовий період вимагатиме від нас додаткових зусиль і , навіть, певних жертв. Для успіху спільної справи конче потрібно, щоби цього разу  - на відміну від попередніх етапів нашої історії - зусилля робили всі, а пов’язаний з цим тягар розподілявся рівномірно, так щоби не посилювались старі і не виникали нові лінії соціальної напруги.

На нас усіх і кожному окремо лежить відповідальність вибудувати нові моделі солідарного співіснування, на яких має втриматися пост-коронавірусний світ. Власне, іншого позитивного виходу для людства  просто немає.