Про результати міланських зустрічей

Схоже на те, що багатогодинний марафон зустрічей у різних форматах у Мілані щодо українського питання завершився нічим. Тобто всі сторони і президент України Петро Порошенко і російський президент Володимир Путін роз’їжджаються фактично з тим, з чим приїхали у Мілан, зокрема зі своїми поглядами щодо ситуації на Донбасі і як її врегулювати.

«День» уже писав про ранкові переговори лідерів за участю українського та російського президента (див. «Імплементація, імплементація, імплементація» Або що є ключовим з огляду ЄС для врегулювання ситуації на Донбасі. Мілан. Частина 1.»)

Друга половина дня розпочалася із зустрічі у нормандському форматі (за участю канцлера Німеччини Ангели Меркель, президента Франції Франсуа Олланда, Порошенка і Путіна). Після цієї зустрічі український президент розповів журналістам про три пункти домовленостей, досягнутих у ході сьогоднішніх переговорів.

«По-перше, мають бути виконані всі пункти мінського меморандуму, другий пункт - сприяння виборам на Донбасі, третій – певний прогрес по газу», – написав журналіст "Голосу Америки" Руслан Дейниченко в своєму Твіттері з посиланням на слова президента.  Щоправда, згодом Порошенко зізнався, що все, що було узгоджено сьогодні, було узгоджено і до цього.  Він також повідомив, що попри певний прогрес Україні і Росії поки не вдалося домовитися з газового питання. «Ми не змогли досягти практичних результатів з газового питання, але 21 жовтня в ході переговорів РФ-ЄС-України ми сподіваємося досягти угоди в газовому питанні», - сказав Порошенко, відповідаючи на запитання журналістів після зустрічі з президентом РФ в Мілані.

До позитивів переговорів у нормандському форматі можна віднрести заяву президента Франції Франсуа Олланда про досягнення домовленності прискорити процес обмін полоненими на сході України.

Найбільше сподівання українська сторона покладала на поступ у газовому питанні, адже не за горами зима і про це декілька днів писав у своєму Twitter Порошенко. Але як і в інших питаннях, навряд чи тут можна чекати від Путіна поступливості. Зокрема, на прес-конференції по завершенню переговорів з Порошенко російський президент заявив, що Україна не отримає газ без передоплати. Більше того, він знову наголосив, що Україна винна Росії 3,5 млрд. доларів за поставлений газ у 2013-2114 роках, що як відомо українська сторона оспорює. Путін розраховує, що ЄС допоможе Україні подолати «касовий розрив» для оплати поставок російського газу. «Якщо Європа не хоче замерзнути цієї зими, то вона має позичити Україні гроші для виплати боргу і оплатити за газ, а це загальна сума у 6,8 млрд», – такими є умови Путіна, зазначає британський аналітик Тімоті Еш.

Але найбільше вражає заява хазяїна Кремля про те, що Росія готова бути посередником у процесі розведення конфліктуючих сторін на південному сході України: військ і озброєнь української армії та ополченців у Донбасі. Хоча всьому світу очевидно, що саме Росія стоїть за терористами, поставляє їм зброю, а також бойовиків на схід України. Ну і можна ледь не заплакати:  Путін висловив жаль, що мінські домовленості не повністю виконуються обома сторонами: «ні представники ополчення Новоросії, ні представники України поки що повною мірою ці домовленості не виконують». Але ж світові лідери вимагають саме від Росії, щоб вона вивела озброєння, війська, і саме через це було введено майже четвертий рівень санкцій проти Москви.

«День» звернувся до екс-міністра закордонних справ України Володимира ОГРИЗКА з проханням прокоментувати результати переговорів Порошенка  в Мілані і заяви Путіна.

«ПУТІН НІ ЗА ЯКИХ ОБСТАВИН НЕ БУДЕ МІНЯТИ СВОЄЇ ПОЛІТИКИ СТОСОВНО УКРАЇНИ»

- Мені шкода, що я останнім часом виступаю в ролі Касандри, передбачаючи неприємні новини. Але насправді, ситуація виглядає саме таким чином, тому що Путін ні за яких обставин не буде міняти своєї політики стосовно України. Він це поставив як мету і допоки не буде змушений реагувати на якусь зовнішню для нього загрозу, на мою думку, продовжуватиме агресивну лінію стосовно України. Я власне напередодні говорив, що очікувати якихось практичних результатів не доводиться.

Бо заява прем’єра Ренці, що можливо це – дотримання мінських домовленостей - відбудеться через дні, тижні або місяці свідчить лише про те, що це лише дипломатична формула, за якою, на жаль, немає практичного результату.

Чи віддавати нам європейські чи світові гроші як борг за газ, думаю, це була б найнеоптимальніша форма. Тому якщо порахувати збитки, які завданні агресією Росії Україні, то безумовно, Росія повинна бути ще багато десятків мільярдів повертати нам. Тому я не думаю, що такий підхід навіть може стати предметом обговорення. Якщо ми на це підемо, то продемонструємо, що ми неадекватні політики. На мою думку, на таке наша влада йти не повинна.

Що стосується перспектив, то вони зрозумілі. Путін буде публічно говорити, що він готовий до того, щоб допомагати Україні подолати її внутрішньоукраїнський конфлікт, але при цьому наголошувати, що він не може вплинути на законно чи незаконно обрану владу «ДНР» і «ЛНР». Ми отримаємо нового Смірнова чи Смірнових, як це було в Придністров’ї, але тепер на Сході України.

- Але ж президент Європейської Ради Герман Ван Ромпей заявив після «українського сніданку», що президент Путін дав чітко зрозуміти, що він не хоче створення іншого Придністров’я, а також що Донбас є невід’ємною частиною України». А тепер на прес-конференції після зустрічі з Порошенком Путін заявляє, що Росія готова бути посередником у розмежуванні ополченців «Новоросії» та українських військ, які обоє не повною мірою виконують мінські домовленості. Що скажете на це?

- Це і підтверджує той факт, що він не збирається міняти своєї позиції. Якщо країна, яка розв’язала війну стверджує, що вона буде допомагати врегульовувати внутрішньо український конфлікт. Про що можна далі говорити? Це означає, що і нам, і Заходу продовжуватимуть давати абсолютно брехливу інформацію про те, що відбувається і на цій основі сподіватися на якесь просування вперед. Я собі ставлю запитання: невже вони думають і у нас, і на Заході абсолютно неадекватні люди. Все таки, мабуть, ні. І шансів на якесь просування вперед, практично немає. Я не знаю, що має бути практично зроблено, щоб Захід уже зараз у цій ситуації повірив тому, що говорить Путін. Я думаю, що це вже завершено.

«НАМ ТРЕБА ВЗЯТИ НА СЕБЕ ЛІДЕРСЬКІ ФУНКЦІЇ, БОДАЙ МОРАЛЬНІ І ПОЛІТИЧНІ З МЕТОЮ СТВОРЕННЯ І ТОДІ ЗМІЦНЕННЯ АНТИПУТІНСЬКОЇ КОАЛІЦІЇ»

- Німецький канцлер Ангела Меркель заявила, що не вірить і заявила сьогодні, що не бачить прориву, а раніше вона чітко поклала відповідальність на Росію за не виконання мінських домовленостей…А тепер виходить, що всі ці нинішні багатогодинні переговори з участю європейських лідерів з українським і російським президентами у різних форматах, і на завершення навіть у двосторонньому форматі зустріч Порошенка і Путіна були марними?

- Ні, я думаю,  що так. У підсумках міланських зустрічей лише в одному є позитив:. І в Путін ще раз довів Заходу, що він абсолютно неадекватний політик і що з ним справи мати не можна. У цьому плані він досяг шалених успіхів.

- Але нам що залишається робити в такій ситуації?

- Нам треба взяти на себе лідерські функції, бодай моральні і політичні з метою створення і тоді зміцнення антипутінської коаліції. Бо всі розуміють, з ким вони мають справу. І у такий спосіб ми можемо спільно з Заходом протистояти і стримувати цю агресивну країну. Не через військові конфлікти, не через бойові дії, а лише через економічне стримування Російської Федерації. Воно діє. Якщо санкції будуть посилені і продовжені, мені здається, що час у російського президента почне дуже швидко танути і тоді він повернеться до адекватної позиції. Або ж, якщо ні, тоді ризикуватиме тим, що ситуація в його країні вийде з під контролю. Але йому доведеться вибирати між варіантом А і варіантом Б.