Прозорість понад усе
Російський консул Борис Зубков про передвиборні технології та поствиборні перспективи
— Державне фінансування партій — не російське нововведення, а практика, яка непогано зарекомендувала себе у західноєвропейських країнах. Основне його завдання — забезпечити прозорість передвиборної кампанії, унеможливлюючи спокусу партій залучати кошти сумнівного походження. У сучасних виборчих технологіях є два ефективнi способи підвищення рейтингу — фінансові можливості кандидата або адміністративні ресурси. Зрозуміло, що спиратися на адміністративні ресурси можуть далеко не всі, тому залишаються фінансові можливості.
Звісно, існує встановлена норма витрат, існує прагнення її перевершити та існують технології боротьби з такими прагненнями. Механізм звітності за державні кошти, що виділені партії, прописано у федеральному законодавстві. Ті партії, які не проходять до Думи, зобов’язані відшкодувати виділені їм із федерального бюджету кошти. Протизаконним використанням коштів вважається все, що має ознаки підкупу виборця. Для виявлення таких випадків ЦВК і територіальні комісії проводять відповідну роботу. Як свідчить практика попередніх виборів, активну допомогу в ній часто надають блоки-суперники, які уважно стежать за сумнівною діяльністю конкурентів.
Питання підвищення прозорості та поліпшення контролю за передвиборною діяльністю партій удосконалюється. Відмінність сьогоднішнього законодавства РФ у тому, що Центрвиборчком відмовився від функції прийняття рішень про зняття кандидатів із дистанції. Щодо кричущих випадків рішення прийматиметься в судовому порядку. Випадки, по яких чи то ЦВК, чи то територіальні комісії матимуть претензії, обов’язково доводитимуть до відома самих виборців. Сьогодні краще якомога ширше знайомити виборців з інформацією про сумнівного роду діяльність кандидатів, щоб громадяни могли самі судити, наскільки виправдані ті або інші дії кандидатів, і в результаті висловити свою думку на виборах.
— Але ж останні зміни російського законодавства передбачають державне фінансування партій і після виборів. Державне фінансування — отже з кишені виборців, платників податків. Ось порадує якась партія, і без того не бідна, за ці гроші іноземного колегу або російського губернатора, приміром, «борзыми щенками». Як звітуватиме і чи відповідатиме за таке використання коштів?
— Якщо депутатський корпус нинішнього складу Держдуми в рамках наданих йому повноважень висловився за переваги такого принципу — отже, це не діло, лічити гроші в чужій кишені й давати оцінки, багата чи бідна та або інша партія. Тут закладено досить справедливий принцип, який стимулює партії до того, щоб вони реально оцінювали свої можливості на федеральному рівні. Інакше з’являються міріади партій-одноденок, які насправді нікого не представляють. Якщо ж партія має пристойний відсоток голосів на федеральному рівні, то, напевно, виділення їй певних коштів і виправдовується підтримкою виборців.
Що стосується доцільності витрати тих або інших коштів — напевно, це справа аудиторів і ревізорів — нехай вони роблять відповідні висновки, доводять правоту своїх претензій.
— Чи не обмежує права виборців надана партіям, які пройшли в Думу, можливість висувати на наступних виборах усіх рівнів своїх кандидатів без збирання підписів?
— Мабуть, це один із нових постулатів законодавства, практичне втілення яких потрібно буде оцінити на ділі. Водночас не можна забувати, що поправки до законодавства внесені здебiльшого за підсумками аналогічної кампанії чотирирічної давності.
— Президент Росії Володимир Путін сказав, що наступний уряд може сформувати думська більшість. Наскільки новий склад Думи відрізнятиметься від нинішнього?
— Ми переходимо до сфери прогнозування, якою краще було б займатися соціологам і політологам, а не офіційним представникам держави. Можу сказати тільки одне: конституція Російської Федерації право подання кандидатури прем’єр-міністра у Держдуму закріпляє за президентом. Це його виняткова компетенція і величезна відповідальність перед країною. Чи пов’язувати свій вибір із більшістю Держдуми, або ж керуватися якимись іншими принципами, як це було в минулому — знову ж питання виняткової відповідальності президента.
— Як новий склад Думи позначиться на російській політиці стосовно України?
— Усе ж таки треба бiльш тверезо розділяти повсякденне і вічне. Уся логіка взаємовідносин Росії й України визначається тисячолітньою історією співіснування і поряд, і в рамках єдиної держави. Тому якісь зміни, той вплив, який може справити новий склад Держдуми або уряду, звісно, не може бути абстрагованим від закладеного у минулому фундаменту взаємовідносин. Навіть за десятирічну історію співіснування нової України та Російської Федерації вже закладені вагомі наріжні камені наших відносин. Є основоположні двосторонні договори та угоди, які цементують логіку взаємовідносин. Тому не думаю, що тут слід чекати кардинальних змін.
— Проте в останні кілька місяців наріжний камінь похитнувся від хвиль у Керченській протоці. Віктор Черномирдін сказав, що надмірні емоції в цьому питанні нагніталися у зв’язку з передвиборною кампанією як у Росії, так і в Україні. Чи означає це, що в новій Думі надмірні емоції не нагнітатимуться?
— У будь-якому складі Державної думи, як показує досвід, буде достатня кількість розсудливих людей. Не обійдеться, видимо, і без людей, які намагатимуться покрасуватися на тлі тих або інших подій. Життя є життя. Взаємодія Росії та України визначається передусім інтересами взаємозв’язку народів наших двох держав. Росіяни та українці пов’язані численними взаємними узами, наприклад, родинними стосунками, інтересами освіти, роботи. Державний і приватний бізнес Росії й України також мають свої інтереси. І усі ці інтереси потрібно регулювати, балансувати. Між нашими країнами була серія дрібних торгівельних війн, обговорюються наші енергетичні питання, питання паливного комплексу, питання кордонів. Усі вони згодом будуть врегульовані шляхом спільної роботи, що триває нині.
ДО РЕЧІ
Громадяни Російської Федерації, які проживають або тимчасово перебувають в Україні, зможуть взяти участь у виборах до Державної думи на дільницях для голосування:
при консульському відділі Посольства Росії в Києві (вул. Кутузова, 8, тел. (044) 294-67-01
при Генеральних консульствах у Львові (вул. Левицького, 95), Одесі (Італійський бульвар, 7/9), Харкові (вул. Ольмінського, 22) і при Російському культурному центрі у Сімферополі (вул. Київська, 46).
Виборчі дільниці відкриті 7 грудня 2003 року з 8 до 20 години.