Принциповість Лукашенка

Днями між Мінськом і Москвою розгорівся конфлікт щодо використання міждержавних угод. Каменем спотикання стала підписана 4 лютого у Москві білоруським президентом Олександром Лукашенком угода про колективні сили оперативного розгортання (КСОР) Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ).

Буквально в день підписання цієї угоди білоруська опозиція забила на сполох через те, що відтепер призовники з Білорусі братимуть участь у військових діях за межами країни. Наступного дня голова білоруського МЗС Сергій Мартинов поквапився виступити з роз’ясненнями, назвавши твердження опозиції «інсинуаціями». За словами міністра, «білоруське законодавство не передбачає участі білоруських солдатів у військових діях за кордоном».

День потому зі своїми роз’ясненнями виступив посол РФ у Мінську Олександр Суріков, який, по суті, спростував висловлювання Мартинова. Говорячи про КСОР, російський посол сказав: «Треба розібратися, чи буде потрібна участь Білорусі за кордоном, чи ні. Але на практиці використання міждержавних угод і договорів вище за національне законодавство». А на уточнююче питання: «Чи означає це, що якщо на таджицько-афганському кордоні будуть ускладнення, то білоруські солдати вирушать туди?» — посол відповів: «Виходить, так».

Білорусі не сподобалося висловлювання російського посла відносно планів країн ОДКБ використати колективні сили безпеки при врегулюванні військових конфліктів. До з’їзду ОДКБ Мінськ повністю відкидав подібну можливість, і, щоб не засмучувати європейську спільноту, білоруські чиновники вирішили осадити російського посла, звинувативши його в тому, що «він дуже забігає наперед». «По-перше, відразу хочу підкреслити, що вже точно не посли інших держав розбиратимуться у відповідному нюансі білоруського законодавства. По-друге, є закон нашої країни на цю тему, і його неухильно дотримуватимуться», — повідомив прес-секретар зовнішньополітичного відомства Білорусі Андрій Попов.

Сам білоруський лідер не втручався в цю перестрілку. Як повідомили, білоруські інформагентства, позавчора він відверто заявив, що Росії доведеться давати Мінську дешеві кредити й інші пільги, якщо вона хоче гарантій безпеки своїх повітряних кордонів. Тим самим Лукашенко виправдовував отримання від Росії 2 млрд.дол. на закупівлю в неї ж газу за згоду Білорусі стати ключовим елементом спільної системи протиповітряної оборони, яка б простяглася від кордонів блоку НАТО до Китаю і включала Росію, Білорусь і низку інших країн СНД.

«Якщо Білорусь упаде, то для Росії це буде непорівнянно більша втрата, ніж дати нам 2 млрд.дол. на підтримку», — сказав Лукашенко, якого цитують інформагентства. Лукашенко сказав, що поки що Мінськ іде на поступки росіянам як джерелу енергоносіїв: «Якщо ви десь маєте якісь пільги, то за них треба чимось платити, наприклад, прикривати системою ППО ту територію, звідки отримується дешевший газ. Інакше треба перейти на світові ціни.., тоді буде повна незалежність, і не треба буде клянчити в Росії газ. Зможемо ми це витримати? Поки що ні, й тому слід десь робити поступки».

Мінськ просить у Москви ще 100 млрд. рублів на стабілізацію економіки, що потерпає від кризи, а також сподівається на кошти 10-мільярдного дол. антикризового фонду, основним донором якого виступила Росія, що пообіцяла фінансову допомогу союзникам. Москва прозоро натякала Мінську на бажаність визнання вслід за нею та Нікарагуа незалежності Абхазії та Південної Осетії, що відкололися від Грузії, проте Білорусь поки що думає. Лукашенко перевів стрілку в цьому питанні на парламент.

КОМЕНТАР

Станіслав ШУШКЕВИЧ, екс-голова Верховної ради Білорусі:

— Лукашенко завжди бреше й бреше. Він абсолютно безвідповідально поводиться, підписавши договір про об’єднані сили швидкого реагування. Адже у нас за конституцією і відповідно до законодавства, нашим військовим заборонено брати участь у операціях за кордоном. А Лукашенко дуже хоче отримати в Росії кредити, оскільки в борг живе, все продає, бо наша економіка тріщить по швах.

Я був у вас кілька днів тому. І бачу, що на російських сайтах Україну лають на всі заставки. Я вам хочу сказати, що у вас і ціни, і забезпеченість, і настрій людей значно кращі, ніж у нас. Я просто вражений. А у нас справи йдуть погано. Тому Лукашенко хоче мати цей кредит, щоб заштопати діри, то й підписав договір. І я не уявляю, як білоруські військові, які мають увійти до складу російської військово-повітряної дивізії, не братимуть участі в операціях. Що, вони вибірково виконуватимуть накази командира? Тому Лукашенко фактично влип у цій справі. І це відразу пояснив російський посол.

Зауважте, 17 грудня минулого року Лукашенко виступив по телебаченню, щоб зупинити паніку, викликану девальвацією білоруського рубля. Він пообіцяв: як було 2200 рублів за долар — так і залишиться. І десять днів потому в нас на 22 відсотки стався обвал — офіційний дефолт. Повторюю: те, що каже Лукашенко, нічого не означає. Оскільки він бреше й бреше. У нього з першого дня правління — брехня.

Що стосується плати Росії за свою безпеку. В нас давно протиповітряні сили служать, по суті, Росії у складі єдиної системи протиповітряної оборони. Лукашенко багато разів говорив, що він захищає від НАТО Москву. Нам нічого захищати і нема від кого захищати. Це смуга протиповітряної оборони Москви, й наші сили ППО давно в цьому беруть участь. Фактично вони давно перебувають під російським командуванням.

Дійсно, Росія це враховує. Тому, коли нам продають газ дешевше, ніж вам, це за те, що Лукашенко продає їм Білорусь, наші сили ППО і нашу армію. Він цим платить за те, що йому дешевше продають газ. А білоруським людям, підприємцям він продає газ і нафту дорого.

Чи подобається така політика білоруському народові? У нас народ звик до обдурювання. Ми не маємо вільних мас-медіа, лише засоби пропаганди. Вони постійно вихваляють Лукашенка. Зараз, наприклад, по телебаченню розповідають, наскільки корисний дефолт, що кориснішого нічого немає. І ніхто не говорить про те, що у людей знецінилися внески, і все дорожчає з кожним днем.

До речі, Лукашенко і Заходу дає лише обіцянки. Поки що білоруська влада зробила тільки один крок — випустила політичних в’язнів. Але немає жодного зрушення щодо виконання обіцянки прийняти близьке до стандартів ОБСЄ виборче законодавство. Хоча, згідно з конституцією, він може сьогодні указом ввести в дію будь-які підготовлені закони.

Але Захід, у свою чергу, забуває про свої принципи. На саміті ОБСЄ у Стамбулі було сформульовано чотири принципи. А потім сформовано 12 положень взаємодії з Білоруссю. Захід сам їх порушує. І європейські чиновники не знають, що робити, і слухають запевнення Лукашенка. А змін немає. Я скажу лише одне: якщо російська виручалочка слабшатиме, а вона повинна слабшати — у нас зміни на краще відбудуться доволі швидко. Росія зараз мусить думати про себе. Там криза справжня.

Що ж до розмов про створення Союзної держави або, іншими словами, приєднання Білорусі до складу Росії, то, справді, Росія хоче з’їсти Білорусь. Це всім зрозуміло. Але я гадаю, що подавиться.