Розмова про Європу, яку давно веде «День», виходить на новий рівень
Газета «День» давно веде розмову на тему майбутнього Європи та повернення України в Європу. Підтвердженням цього є численні публікації на цю тематику, зокрема професорки Римського університету «Ла Сап’єнца» Оксани Пахльовської та професора Острозької академії Петра Кралюка на шпальтах видання.
А тепер ця дискусія щодо майбутнього Європи виходить на новий рівень. Це стало зрозуміло після започаткування главою Європейської комісії Жозе Мануелем Баррозу нового проекту.
Новий проект під назвою The New Narrative for Europe («Нова розповідь для Європи»), який має враховувати стрімкий розвиток європейського континенту, а також підкреслити, що ЄС — це не тільки економіка та зростання, а й культурна єдність і спільні цінності в глобалізованому світі.
Баррозу закликав громадян Європейського Союзу, передусім людей мистецтва, інтелектуалів і вчених, підключитися до обговорення та опису новітніх ідей, пов’язаних із сьогоденням і майбутнім ЄС, щоб «спільно вивчити історію, цінності та культурні аспекти, які об’єднують громадян, для створення нового бачення Європи». Як уточнення для авторів розповіді, Баррозу зробив таку заяву: «Нова розповідь для Європи не означає, що ми перестали зберігати вірність raison d’etre європейської спільноти і Європейського Союзу; все це, безперечно, залишається в силі. Але мені здається, що на початку XXI століття нам необхідно — для нового покоління, яке не дуже ідентифікує себе з тим, що відбувається, — продовжити розповідь про Європу».
Зокрема, кожен бажаючий зробити внесок може дати свої відповіді на такі запитання:
1 . Що означає для мене Європа, що вона повинна означати для громадян?
2 . Навіщо нам потрібна сьогодні культурна Європа?
3. Як «Нова розповідь для Європи» має поширюватися серед європейських громадян?
«Нова розповідь» виникатиме протягом цього та наступного років. Для цього організовують три конференції в різних країнах ЄС. Підсумкові документи будуть згодом опубліковані в книжці — разом із есе вчених і письменників. «День» вирішив підтримати голову Єврокомісії й пропонує українським інтелектуалам запропонувати свою розповідь для Європи. І ми звернулися до українського письменника, сценариста, публіциста, дипломата, доктора медичних наук Юрія Щербака з проханням запропонувати свою розповідь для Європи.
«НАМ ТРЕБА ПОКАЗАТИ, ЩО УКРАЇНА ДУМАЄ ПРО МАЙБУТНЄ І ЗНАЄ, ЩО ВОНА ХОЧЕ ДАТИ ЄВРОПІ»
Юрій ЩЕРБАК, дипломат, публіцист:
— Ініціатива Голови Європейської комісії Жозе Баррозу «Нова розповідь для Європи» винятково важлива не тільки для Європи, а й для України в ті хвилини, коли вирішується наша історична доля повернення до Європи, до європейських цінностей і європейського розуміння демократичних свобод. Ця ініціатива абсолютно на часі, бо, з одного боку, виникли великі економічні та соціальні проблеми в Європі, яка шукає виходу з цієї ситуації, а разом з тим виникають і виклики для тих націй, які входять у це об’єднання. Є різні пропозиції, починаючи від радикалів, ідеалістів створити якийсь безнаціональний конгломерат народів і назвати його Європою, європейцями, що абсолютно неприйнятно для дуже багатьох націй, народів і країн, які утворюють Європейський Союз. Наприклад, Великобританія, Франція, Польща, Чехія, Угорщина, Німеччина ніколи не погодяться на цей шлях безнаціонального розвитку. Разом із тим зрозуміло, що велика потреба осмислення не тільки минулого, а головним чином — майбутнього об’єднаної Європи — зараз стає дуже серйозним імперативом для Європи. Звісно, для України це неймовірно важлива тема, — яка доля України в майбутньому Європи та в Європейському Союзі. Без цього ми не повинні робити якісь політичні кроки.
Зараз звучать абсолютно фальшиві мотиви, що нам стане краще жити в Європі. Із приєднанням до Європи нам треба буде перебудувати й свою ментальність, стати набагато працездатнішими, працелюбними, конкурентоспроможними. Тобто перед нами стоїть цілий комплекс серйозних проблем.
«ЄВРОПА МАЄ САМА ЗРОЗУМІТИ, ЩО ВОНА ДАВАТИМЕ В МАЙБУТНЬОМУ»
Читаючи уривки з перших есе, які приводяться в рамках цього проекту, я подумав про те, що газета «День» давним-давно ще до проголошення цієї ініціативи вела таку саму дискусію. І публікації Оксани Пахльовської — це есе, які вже сьогодні можна друкувати в європейських джерелах і представляти на конференціях. Ці роздуми, які часом болючі та малоприємні для нас, українців, зате правдиві, дають відповідь на те, в якому стані сьогодні перебуває Україна.
Тобто газета «День» почала таку дискусію, і її можна продовжити. Свіжим прикладом є стаття Петра Кралюка в газеті про самоідентифікацію українців. Вона показує ситуацію поділу українського народу на три групи. І поки у нас складеться і зміцниться усвідомлення нашої європейськості — треба подолати дуже великий шлях. І ця стаття є роздумом про те, що треба для «Нової розповіді про Європу».
Звичайно, мені хотілося б, щоб для європейських країн «Нову розповідь для Європи» подали у вузько прагматичному ключі і не зводили до сьогоднішнього стану фінансів, економіки, безробіття та інших прагматичних речей, а з більш філософською проекцією в майбутнє Європи.
Це вже не таємниця, що Європа втрачає свої провідні позиції у світі і вже стало такою банальною метафорою, що Європа стара, відіграла свою роль мотора інтелектуального і демократичного розвитку народів і вже відстає від азійського регіону. Звучать особливо від нашого північного сусіда такі сентенції, що демократія повинна бути обмеженою (а це означає диктатуру) і саме економічний розвиток може забезпечити процвітання народів. Це дуже серйозні виклики для самої Європи. І звичайно, Європа повинна сама зрозуміти, що вона даватиме в майбутньому, яким вона залишиться символом для народів інших континентів.
ПРО ТРИ ЄВРОПЕЙСЬКІ РИСИ
На мій погляд, є три фундаментальні європейські риси. Перше — відстоювання європейських цінностей демократії у політичній, економічній та соціальній сферах. Це те, чим Європа відрізняється від США, а також багатьох країн, не кажучи вже про азійські, де відсутня політична демократія, але вони дуже стрімко розвиваються економічно.
Друге — видатна роль культури. І це саме те, про що Оксана Пахльовська наголошує у своїх статтях. Це те, що робить Європу Європою і в майбутньому розвитку європейського континенту утворює єдиний культурний простір. Що означає різноманіття різних націй, різних культур. І створення такого культурного простору може бути прикладом для інших народів.
Третє. Це державницька конструкція об’єднаної Європи — створення конфедерації європейських народів нового типу. Не територіальної імперії, як це було до цього. Бо такі імперії зараз не життєспроможні і є вже реліктами колишнього світу, як динозаври сьогодні є реліктами у біологічному розвитку.
Така конфедерація повинна становити духовну цілісність континенту. І тут для України дуже велике поле для ініціатив і великий простір для самовдосконалення. Зрозуміло, що ми стоїмо дуже далеко від європейських критеріїв. І це буде викликом. Якщо ми підпишемо, хочеться у це вірити, Угоду про асоціацію з ЄС, то це буде лише першим кроком — формальним, юридично важливим, але першим. І нам треба сьогодні питати, що далі, через рік, два не обмежувати цього президентськими виборами. Президенти приходять і йдуть, а Україна лишається.
«НАМ ТРЕБА ЕКСПОРТУВАТИ ВИСОКОІНТЕЛЕКТУАЛЬНУ ПРОДУКЦІЮ, А НЕ ОБМЕЖУВАТИСЯ СИРОВИННОЮ РОЛЛЮ»
Нам треба думати, як перебудувати зруйнований червоним тоталітаризмом пострадянський простір, де ми спостерігаємо величезну деморалізацію. На мій погляд, виходом є сталий розвиток, який передбачує політичну демократію, узгоджений з соціальним прогресом та екологічними вимогами, розвиток економіки.
Для цього треба скликати різні конференції інтелектуалів. Я цілком погоджуюся з пропозиціями Баррозу щодо проведення трьох європейських конференцій. А ми можемо йти паралельним, але творчим шляхом. Мені здається, що газета «День» досягла такого стану, що може організувати українську конференцію на тему «Нової розповіді про Європу» або ж видати один чи два номери, не очікуючи проведення якихось конференцій, на яких будуть вирішувати свої прагматичні політичні проблеми представники Європейського Союзу. Нам треба показати, що ми це здатні зробити, у нас є для цього високий потенціал. Нам треба показати, що Україна думає про майбутнє, знає, що вона хоче внести в Європу. Перш за все, величезну багату культурну спадщину і наше мистецтво. Ми маємо могутню культуру, яка повинна бути нашим експортним продуктом, а не сталь та хімію, яка забруднює екологічне середовище, уповільнює економічний прогрес України. Нам треба експортувати високоінтелектуальну продукцію, а не обмежуватися сировинною роллю. Нам є про що говорити в контексті ініціативи голови Європейської комісії Жозе Баррозу «Нова розповідь для Європи».
