Сербська церква визнала поразку Мілошевича
Сербська православна церква визнає Воїслава Коштуніцу, кандидата від Демократичної опозиції Сербії як законно обраного президента Югославії. Це вже могло б примусити нинішнє керівництво країни задуматися — адже церква має куди більший вплив на почуття звичайного серба, аніж заклики лідерів Британії, Франції, США...
Союзний виборчком Югославії оприлюднив останні дані — згідно з ними, Коштуніца менше ніж два проценти «не дотягнув» до норми в половину голосів виборців плюс один, нинішній президент країни Слободан Мілошевич — відстав від нього більше як на десять відсотків голосів. Важко сказати, чи дійсно влада вагається — визнавати поразку Мілошевича відразу, чи «намалювати» результати другого туру, чи прийняти рішення до 8 жовтня, коли й призначено другий тур голосування.
Опозиція розпочала масові акції непокори — сербів закликають не розходитися доти, доки влада не визнає свою поразку. Серби слухаються — мітинги та демонстрації дійсно масові, з понеділка можуть розпочатися загальні страйки. Поліція не втручається. Більше того — за деякими даними, більшість поліцейських голосувала проти Мілошевича. Начальник генштабу збройних сил генерал Павкович обіцяє, що армія не воюватиме з власним народом, що теж схоже на правду — інакше Мілошевичу могла б загрожувати сумна доля Чаушеску.
Здається, все вже ясно. Югославія, очевидно, рве з минулим, пов’язаним зі «Слобо», вступаючи до ще не визначеного, але якогось майбутнього. Сербії та Чорногорії доведеться визначати нові основи федерації чи конфедерації. Коштуніці доведеться зіткнутися як з тим, що передвиборча коаліція скоро розпадеться, так і з тим, що Захід любить обіцяти, але не завжди давати. Серед тих, що програли, очевидно, буде й Україна, яка ніяк не могла визначитися з коментарем подій — її представники заявляли, що спочатку потрібно вивчити ситуацію. Потім, коли Захід та Росія поділять між собою югославський ринок, щось вивчати буде вже пізно. Як завжди й буває.
