Сейм Латвії пропонує нелояльним «репатріюватися»
У латвійському Сеймі створено робочу групу, яка займатиметься питанням репатріації негромадян Латвії на їхню етнічну батьківщину. Йдеться, звісно, у першу чергу про росіян, а також — про українців та білорусів. Латвійські депутати наполягають, що їхнє рішення жодною мірою не можна розглядати як таке, що здійснюватиметься насильно. Латвійська репатріація полягатиме, за словами координатора парламентської групи з цієї проблеми Юриса Відиньша, у фінансовій допомозі чужинцям вибратися на батьківщину. Пан Відиньш нарахував, зокрема, близько сорока тисяч — переважно росіян, білорусів та українців, які до Латвії ставляться без особливого пієтету і залюбки поїхали б із неї геть. Якщо б їм, звичайно, заплатити. Парламентська ж група на чолі з Відиньшом якраз нібито й прагне допомогти «заблукалим» неземлякам. Певна річ, не зі своєї кишені, а за рахунок державного фінансування. Коли й цього не вистачить можна залучити до благої справи скандинавських друзів. Скажімо, Швецію. Не завадило б, гадає Відиньш, звернутися за допомогою й до Данії. А там, дивись, — i до всього Євросоюзу.
Сумнівно, правда, що авантюра iз зверненням за допомогою до ЄС знайде розумiння. Зовсім не секрет, що з Брюсселя давно скоса поглядали на Ригу і її політику щодо національних меншин. Проте керівним органам Євросоюзу досі заважала висловитися більш- менш критично з приводу подібного роду ставлення до «чужоземців» у Латвії певна пріоритетність відносин ЄС—Латвія перед певними проблемами з правами людини в країні. А проблеми, очевидно, є. Принаймні сама латвійський президент Вайра Віке-Фрейберга неодноразово в різноманітних інтерв’ю наголошувала на тому, що нібито українці, росіяни та білоруси є своєрідним деструктивним елементом у державній розбудові. Інколи її «побоювання» доходили до прогнозів на зразок: не сьогодні-завтра Ригою їхатимуть російські танки... Танки досі, на щастя, не їхали, однак нелатвійські чужинці продовжують турбувати деяких латвійських можновладців.
У вівторок у Ризі вже відбулося перше засідання робочої групи з репатріації нелояльних іноземців на етнічну батьківщину. Як повідомляє латвійська російськомовна газета «Час», депутати взялися за справу грунтовно, навіть запросили спеціалістів. Серед присутніх був глава латвійського бюро Міжнародної міграційної організації при ООН, яке займається репатріацією. За словами Ілмарса Межса, його службою отримано вже 30 тисяч звернень із проханням надіслати умови виїзду з Латвії. Бюро допомогло ж реально лише 7,5 тисячам. Кожному репатріантові, як повідомив Межс, видається триста доларів «подорожніх», оплачується також квиток та доставка багажу. Позаяк у «репатріаційної» служби кошти мають певний ліміт (а саме — їх вистачить лише до жовтня), Межс радить взятися за цю справу урядові та Сейму. Стимулом, на його переконання, може послужити збереження репатріантам латвійської пенсії, яка удвічі перевищує російську і ще більше — українську.
Якщо латвійській парламентській групі вдасться переконати уряд країни в необхідності репатріації, то хвилі невдоволення серед населення навряд чи вдасться уникнути. Тим більше, що зараз негромадян у цій балтійській країні проживає більше, ніж 551 тисяча.
