Степашин починає формувати свою команду
Степашин, котрий у перші дні після свого призначення намагався не робити ніяких заяв, зараз почувається набагато впевненіше, і його шанси пройти голосування в Держдумі наступної середи оцінюються, як переважні. Члени верхньої палати парламенту — Ради Федерації, що провели позачергове засідання у зв'язку з відставкою уряду, обмежилися лише тим, що вислухали Степашина. Ця зміна настроїв пов'язана, зрозуміло, з подіями минулих вихідних, коли депутатам Державної думи не вдалося набрати необхідної для початку процедури імпічменту кількості голосів по жодному з п'яти пунктів обвинувачення президента Російської Федерації Бориса Єльцина. Процедура імпічменту, таким чином, захлинулася ще на першому етапі, хоч її організатори розраховували, що один з пунктів обвинувачення — розв'язання війни в Чечні — набере необхідні 300 голосів депутатів нижньої палати російського парламенту. Лідер фракції «Яблоко» Григорій Явлінський під час свого виступу в суботу перед голосуванням підтвердив готовність членів своєї фракції приєднатися за цим пунктом обвинувачення до беззастережно виступаючих за імпічмент лівих, однак і підтримка «Яблока» виявилася недостатньою. Серед серйозних помилок організаторів процедури спостерігачі називають недостатню юридичну підготовленість обвинувачення, що перетворилося на політичний фарс, і оголошення великої перерви перед голосуванням, внаслідок чого депутати виявилися наданими самим собі і в представників президентської сторони з'явилися додаткові можливості для спілкування з хиткими парламентаріями.
Непохитними прихильниками імпічменту були комуністи, аграрії і члени групи «Народовластие». Проти всіх пунктів обвинувачення голосували члени фракції «Наш дом — Россия», ЛДПР Володимира Жириновського взагалі не брала участі в голосуванні, «Яблоко» підтримало тільки пункт обвинувачення щодо Чечні, серед членів групи «Российские регионы» стався розкол. Підсумки голосування найточніше оцінив лідер парламентської фракції «Нашего дома» Володимир Рижков, котрий зазначив, що єдине, чого добилися депутати — прихильники імпічменту — це відставка уряду Євгена Примакова.
Справді, тепер стає очевидним, що президент Єльцин вибрав найзручніший для себе момент, щоб позбутися занадто лояльного до лівих кабінету Примакова. Якби уряд зберігся, то після невдачі процедури імпічменту у президента не залишилося б ні найменших політичних підстав для відставки Примакова, більш того: представники уряду могли б пов'язувати закінчення процедури з особистим авторитетом глави уряду й небажанням депутатів провокувати Єльцина на відставку Примакова. Тепер, коли імпічмент не відбувся вже після відставки прем'єр-міністра, можна констатувати, що всі розмови про особливу значущість його фігури для лівих — звичайний блеф.
Не зумівши почати процедуру імпічменту, Державна дума, таким чином, не матиме імунітету й може бути розпущена президентом Російської Федерації у разі триразового незатвердження кандидатури прем'єр- міністра. Таким чином, розгляд кандидатури Сергія Степашина, запропонованого президентом Борисом Єльциним на цю посаду, набуває для депутатів особливого значення: вони повинні або погодитися з цією кандидатурою, або наважитися на дострокові вибори, оскільки існують припущення, згідно з якими в разі незатвердження кандидатури Степашина й так уже роздратований Єльцин запропонує депутатам кандидатуру, за яку вони при всьому бажанні не зможуть проголосувати. Саме ця обставина може виявитись вирішальною при голосованні за Степашина.
