Стриманий оптимізм Пентагону
Україна повинна вступити до НАТО. Про це заявив під час свого перебування у Польщі перший заступник міністра оборони США Пол Вульфовіц.
Фактично це перша публічна заява керівництва Сполучених Штатів, в якій чітко йдеться про необхідність включення України до Організації Північноатлантичного договору. Раніше подібна можливість у кращому випадку просто не виключалася або ж лише вітався намір Києва рухатися у напрямку членства в НАТО. Особливо звертає увагу той факт, що заява представника Пентагону пролунала під час внутрішньої передвиборної дискусії в Україні про доцільність вступу або невступу до Альянсу. Одним із аргументів тих, хто виступає проти приєднання держави до НАТО, слугує твердження, мовляв ніхто в військово-політичному об’єднанні 26 розвинутих держав Європи та Америки не чекає на Україну. Пол Вульфовіц був першим, хто подібну тезу спростував.
«Особливо важливо поширювати цінності, на яких стоїть НАТО, на всю Європу», — заявив заступник глави Пентагону під час виступу у Варшавському університеті. «Наша мета — створення єдиної і вільної Європи — не буде досягнута, допоки Україна не стане її повноправним членом», — продовжив пан Вульфовіц. Він нагадав, що президент США Джордж Буш ще кілька років тому під час свого перебування у Польщі закликав «простягнути Україні нашу руку (підтримки. — Авт. ) так само, як це вчинила Польща». Представник військового відомства США також висловився за «продовження зусиль із наведення мостів з Білоруссю, населення якої досі позбавлене свободи авторитарним диктатором».
До речі, «зовнішньополітичні» сигнали лунають з-за кордону не лише у контексті інтеграції України до НАТО. Зокрема, новий посол Швеції Йон-Крістер Оландер під час зустрічі з Президентом Леонідом Кучмою заявив «про беззастережну підтримку євроінтеграційних устремлінь України». «Швеція хоче бачити Україну в Європейському Союзі», — процитувало слова посла агентство Інтерфакс-Україна. Про підтримку курсу Києва на отримання членства у Світовій організації торгівлі, НАТО і Євросоюзі також заявило цими днями керівництво Латвії. Міністр закордонних справ цієї колись радянської республіки (а нині — члена НАТО і ЄС) Артіс Пабрікс повідомив, що Рига дуже добре розуміє проблеми, які постали перед Україною на шляху до Євросоюзу, а тому його країна готова й надалі ділитися досвідом, отриманим під час європейської і євроатлантичної інтеграції.
Утім, поки що заяви західних політиків, дипломатів не завжди збігаються зі справами. Так, під час червневого Стамбульского саміту НАТО не підтримало побажання Києва підвищити рівень співпраці. Цим, зокрема, пояснюється внесення правок до Воєнної доктрини України, з якої було вилучено положення про «кінцеву мету» країни — членство в НАТО. Проте позитивний розвиток подій у відносинах з Альянсом цілком реальний уже під час міністерської зустрічі держав-членів НАТО і України, яка запланована на грудень. У цьому сенсі остання заява Пола Вульфовіца виглядає досить символічно. Цілком очевидно, що подібні слова не виголошуються випадково і їхній адресат у цьому випадку — ті, хто налаштований песимістично щодо приєднання України до НАТО. Песимізм у питаннях зовнішньої політики може бути виправданий хіба що в контексті намірів Києва приєднатися до Євросоюзу, де Україні поки що реально не можуть пообіцяти не більше, як співпрацю в рамках політики сусідства. Однак існування хоча б кількох симпатиків повної євроінтеграції України серед членів ЄС (про що свідчать останні заяви) — також не менш важливий сигнал.
