Свято радикалiзму

Другий рік поспіль у Росії День національної єдності стає святом російських націонал-радикалів. Нове свято замінило серед державних свят річницю Жовтневої революції 7 листопада. Минулого року націонал-радикали провели так званий правий марш, який був розкритикований багатьма правозахисними й громадськими організаціями. Запланований цього року «російський марш» був заборонений у більшості російських міст. Однак, незважаючи на заборону влади, в деяких містах Росії відбулися мітинги й акції націоналістичного штибу.

Раніше кілька екстремістських сайтів розмістили заклики до фізичного насильства над учасниками антифашистських акцій, і не виключали, що між націоналістами й антифашистами можуть бути зіткнення. Загроза реалізувалася лише в Петербурзі, де кілька сотень учасників не дозволеного владою «російського маршу» натрапила на групу антифашистів. Бійку припинила міліція. У результаті затримали близько 50 осіб з обох сторін.

У скороченому вигляді «російський марш» відбувся в Москві. Декілька сотень людей пройшлися тротуарами в живому коридорі бійців спецназу й мирно спустилися в метро. Дорогою вони скандували: «Смерть окупантам!» Під гаслами «Росії — російська влада», «Слава героям!», «Геть окупантів!» відбувся мітинг у Новосибірську. Місцеві правоохоронні органи повідомили про затримання 10 осіб і не виключають, що до затриманих можуть бути застосовані заходи адміністративної відповідальності, оскільки дозволів на масові акції не було.

Примітно, що деякі російські депутати скористалися можливістю висловити вкрай праві погляди. Зокрема, депутат Держдуми Віктор Алксніс звинуватив владу в тому, що вона побудувала національне відродження на антиросійській базі, на вихованні ненависті до росіян. Він же вважає, що Росія сьогодні стоїть на порозі російської національно-визвольної революції.

Націонал-радикалам у Москві намагалися протистояти антифашисти, яких було значно менше. Лідер Союзу правих сил Микита Бєлих на мітингу зауважив, що загроза фашизму в суспільстві дуже сильна. «І ті ідеї, які сповідують деякі політики, зокрема й ті й що сидять у Державній Думі, можуть призвести реально до розвалу країни», — вважає він.

Судячи з московських мітингів, можна дійти висновку, що День національної єдності поки свідчить про протилежне — поки ні про яку національну єдність в Росії не може бути й мови.

КОМЕНТАР

Марія ЛІПМАН, член наукової ради Московського центру Карнегі:

— 2004 року російська влада абсолютно неочікувано запровадила свято, яке абсолютно не відповідає ніяким російським традиціям. Принаймні останнього століття. Влада нічого не зробила, щоб запропонувати якісь ритуали й пояснити, що ми святкуємо. Тому що у будь-якому національному святі найголовніше — традиція. Свято тим сильне, що є традиція й не треба вигадувати й замислюватися, навіщо й чому ми ходимо на це свято. У цьому сенсі мені здається, що російська влада виявила халтурне ставлення до справи. Вона нічого не запропонувала й не зробила.

Історики, виступаючи в засобах масової інформації, пояснюють, що 4 листопада нічого такого не сталося, що треба святкувати саме цей день. Тим самим громадянам не була запропонована переконлива історична легенда того, що трапилося. Різні міста самі вигадували гуляння й процесії. До цієї дати був навіть влаштований прийом благодійників Росії. Чому благодійників, як це пов'язано з вигнанням поляків з Москви 400 років тому або із закінченням смути? Таким чином нічого цього не було пояснено.

І минулого року в Москві відбувся ганебний марш, у якому взяло участь близько трьох тисяч людей. Минув рік, і знову російська влада за цей рік нічого не запропонувала, не вигадала, як власне це свято треба святкувати. Доводиться визнати, що в результаті єдиний, хто заклав традицію, — це націоналісти, які минулого року провели марш і сказали, що цього року проведуть його. На порожньому місці, де не було ніякої традиції, виникає надзвичайно небезпечна й огидна традиція проведення націоналістичних маршів по країні. Влада дійсно зробила все для того, щоб у них не було можливостей пройти величезною кількістю й з жахливими вигуками. Проте виникає відчуття, що всі ці марші є результатом непродуманості й халтурного ставлення влади до своїх обов'язків. Свято вигадали, а змістом не наповнили.

Досить дивно просто на рівному місці пропонувати нові традиції. 7 листопада дійсно стався злам попередньої російської держави з повною зміною державного устрою. У цьому сенсі те свято було виправдане. Те саме могло статися 1991 року, коли влада КПРС і система була зломлена, й на її місці виникла нова. І запроваджене свято загалом відповідало тому драматичному моменту російської історії. Але свято не прижилося. Надто сумнівно виглядає запровадження свята, яке не має жодного відношення до нашого сьогодення, коли 2004 року ніякого зламу державності в Росії не сталося. Плюс до того російська влада i пальцем не поворухнула, щоб додати цьому якого значення. Пояснити своєму народові, що ми святкуємо. Принаймні, святкувати вигнання поляків — це надто безглуздо.

Трохи дивно святкувати в день, коли країна бореться з неонацизмом, фашизмом і виявом ксенофобії.