Симптом монополізації влади
Політолог Гія НОДІЯ — про звільнення провідних грузинських міністрівУперше в правлячій партії Грузії «Грузинська мрія», яка прийшла до влади восени 2012-го, виникнув розкол, який може мати серйозні наслідки для подальшого курсу країни. З різних причин зі складу уряду вийшли відразу три провідні міністри. Главу міністерства оборони Іраклія Аласанія звільнили, а міністр закордонних справ Майя Панджикідзе і держміністр у справах європейської та євроатлантичної інтеграції Алексі Петріашвілі самі подали у відставку. Всі вони входили до фракції «Грузинська мрія — вільні демократи», яка має 10 місць у парламенті.
Аласанія звільнили через критику уряду після того, як на високих урядовців міноборони завели дві кримінальні справи. Їх звинувачують у розтраті державних коштів.
Колишній прес-секретар посольства Грузії в Україні Бачо Корчилава вважає, що Іванішвілі з вірними соратниками в уряді хоче почати «дрейф у бік Росії», при цьому, «закриваючи в тюрмах прозахідних політиків». «Але проблема полягає в тому, що це саме ті люди, які приводили його у владу. І таким способом він, гадаю, підписав вирок коаліції «Грузинська мрія». Вона, швидше за все, розвалиться, а наступним кроком буде прибирання з влади Іванішвілі і його команди. Мій прогноз — Грузія в найближчі роки зробить ще один істотний ривок у реформах та євроінтеграції і назавжди покине російську орбіту. А для Іванішвілі це стане лебединою піснею...», — написав він у своєму Facebook.
Аласанія вже закликав всі прозахідні сили Грузії до об’єднання і «захистити ті цінності, за які Грузія боролася всі попередні 20 років». Його одно партієць Петріашвілі також вважає, що в Грузії «наближається диктатура, демократія в небезпеці». У свою чергу, Майя Панджикідзе відзначила, що європейський вибір грузин під загрозою.
У той же час, прем’єр-міністр Іраклій Гарібашвілі сказав, що Грузія не відмовляється від західної орієнтації, повідомляє «Кавказький вузол». «Заява Аласанії про те, що здійснюється атака на євроатлантичний вибір країни, була безвідповідальною. Євроінтеграція є вибором не лише нашого уряду, але й народу, і цей процес є незворотнім», — заявив прем’єр.
«День» звернувся до грузинського політолога Гія НОДІЯ з проханням прокоментувати скандал в уряді Грузії і те, як він відбиватиметься на майбутньому країни:
— Це проблематичний розвиток подій для Грузії. Ми не знаємо, які були реальні мотиви у керівників «Грузинської мрії». Фактично, вони змусили Аласанія до відкритого протистояння з урядом. Кінець кінцем, — це стало справою техніки або тактики — Аласанія пішов би у відставку, або його усунули б.
Зараз одна з партій коаліції фактично перейшла у відставку. Наразі в цієї фракції в парламенті 10 голосів і «Грузинська мрія» все ще зберігає парламентську більшість. Вона може продовжувати правити і без цих голосів.
Тим часом, часто висловлювалися сумніви в тому, наскільки послідовно «Грузинська мрія» є прозахідною силою, яка орієнтована на євроатлантичну інтеграцію. Присутність у коаліції Аласанія багато в чому сприймалася як гарантія цього курсу.
«Грузинська мрія» зараз заперечує, що між її політичним курсом і усуненням з посади Аласанія є якийсь зв’язок.
Наразі неясна позиція «Республіканської партії», в якої є 9 голосів у парламенті, і яка до відставки Аласанія висловлювала солідарність із ним. Якщо вони вийдуть із коаліції, то можна сказати, що вона втратила парламентську більшість, і це означає серйозні проблеми в парламенті.
Багато критиків уряду і серед опозиції (Єдиний національний рух), і в експертному середовищі вважають, що «Грузинська мрія» Бідзіни Іванішвілі — це грузинський варіант Януковича, і що країна піде в такому ж напрямку (зближуватиметься з Росією. — Ред.). Хоча Аласанія та інші представники «Грузинської мрії» гнівно відмітали це. Зараз виходить, що претензії, про які говорять Аласанія і Петріашвілі, збігаються з тим, що говорив ЄНР. Можливо, навпаки — ця політична криза сприятиме більш демократичним процесам, але в діяльності сьогоднішнього уряду явно простежується прагнення до монополізації влади, використання правоохоронної системи для переслідування опонентів. Це було досить ясним щодо ЄНР. Зараз це стає явним і щодо противників усередині коаліції, зокрема і Аласанія.