...Тяжка праця повернення свободи

Колишній посол США в Україні з 1993-го по 1998 рік Вільям Міллер часто відвідує нашу країну. Цього разу приводом для його поїздки стала його участь у міжнародній конференції «Шляхи свободи», яка була приурочена до 20-річчя незалежності України і 20-річчя відродження Києво-Могилянської академії. У перерві конференції пан Міллер погодився дати інтерв’ю «Дню».

— Як у Вашингтоні оцінюють прагнення нинішнього керівництва інтегруватися в Європейський Союз на тлі арешту екс-прем’єра і судових процесів проти лідерів опозиції?

— Я вважаю, що Україна не просто повинна бути в ЄС. Як велика європейська держава, вона і справді там буде. Перешкоди для цього склалися історично: тяжка спадщина з часів Радянського Союзу, як-от антидемократичні закони, все ще присутні в кодексах України, які є відвертим порушенням прав людини. І найкращим прикладом наразі є політичний процес над Юлією Тимошенко. Є ще й пропозиції скасувати ці кримінальні норми, пережитки радянських часів. І якщо владі вдасться позбутися тих законів і звільнити Юлію Тимошенко, це стане доказом, що Україна може діяти по-демократичному в своїх власних інтересах.

— Ще точно не відомо, але дехто припускає, що 11 жовтня Тимошенко буде засуджено до тюремного ув’язнення. Чи вважаєте ви це неприпустимим, з огляду на те, в якому стані перебуває вітчизняне законодавство?

— Може трапитися одне з двох: або вони скасують цей закон, або її посадять на кілька років. Це неприпустимо з погляду багатьох європейських держав і, на мою думку, друзів вашої країни, які вважають, що Україна заслуговує на краще. Якщо цей закон залишиться чинним, над усією політичною опозицією нависне та ж сама загроза. І це не є підставою залишати такий закон у дії.

— Як, на вашу думку, може відреагувати адміністрація Обами, якщо таке — ув’язнення Тимошенко — все ж трапиться?

— Я гадаю, адміністрація Обами чітко висловилася в тому плані, що засуджує такі дії і вважає, що Тимошенко має бути звільнена і справу проти неї повинні повністю закрити. Питання політичної перемоги слід вирішувати шляхом вільних і чесних виборів.

— До речі, один із ваших колег, Стівен Пайфер, заявив у статті, надрукованій в українських ЗМІ, що на Януковича ніхто у Вашингтоні не чекає. Це — головна причина, чи не так? Ця ситуація з вибірковим переслідуванням лідерів опозиції не дає Януковичу можливості здійснити офіційний візит до США?

— Ні, я проти подібних дій. Я гадаю, необхідно зустрічатися з керівництвом інших держав, навіть якщо в нас із ними є значні розбіжності. Треба розмовляти віч-на-віч, щоб вирішувати проблеми, а не влаштовувати одне одному ізоляцію. Можна вважати, що ізолюєш когось іншого, але насправді такими діями ти сам опиняєшся на самоті. Ні, найкраще — це вести переговори, намагаючись зрозуміти хід думок партнера. Саме так можна знайти рішення, які спрацьовуватимуть.

— Але чому тоді від адміністрації Обами й досі немає запрошення для Януковича, який ще минулоріч заявив, що Україна позбудеться збагаченого урану?

— Те, що Україна позбудеться цих запасів збагаченого урану, співпадає з її власним баченням використання ядерної енергії, і з її власним курсом на обережне поводження і мирне використання ядерної енергії, якого вона дотримується ще з 1994 року. І ми допомагаємо Україні йти безпечним курсом, що має безпосередній стосунок до безпеки. Це питання не має нічого спільного з використанням ядерних матеріалів у воєнних цілях чи щось подібне. Це означає (і нам це всім добре відомо після Чорнобиля та Японії), що слід бути дуже обачним.

— Перед останньою поїздкою Януковича до Нью-Йорка були повідомлення, що адміністрація Обами не виконує своєї частини зобов’язань у зв’язку з наміром України позбутися збройового урану. Що ви думаєте з цього приводу?

— Цілком природно, якщо є зобов’язання, то їх треба виконувати... На мій погляд, це означає, що ми завжди повинні бути готові до дискусії і використовувати кожну можливість для перемовин. Якщо є якісь труднощі, потрібно ще більше переговорів, щоб їх вирішити.

— Чи допоміг останній візит до Вашингтону глави українського зовнішньополітичного відомства Костянтина Грищенка вирішити деякі з цих проблем?

— Так. Костянтин Грищенко добре знає Сполучені Штати. Він працював там кілька разів, і він умілий дипломат. Він знає, що треба зробити для досягнення згоди. Але в даному разі пережитки юридичної системи в Україні ще з радянських часів суперечать її власній Конституції. Цей закон слід скасувати, Юлю — звільнити, а справу — закрити. Це був би найкращий результат. Тоді можна було б продовжувати розмову в нормальному руслі.

— Що думають у Вашингтоні про останню заяву Володимира Путіна, який напевно стане утретє, а потім, можливо, й учетверте президентом Російської Федерації?

— Це їхній власний вибір.

— Я маю на увазі не те, що росіяни оберуть Путіна, а те, що Путін виступає за створення Євразійського союзу. Чи не буде це спробою розширити сфери впливу Росії? Що ви скажете з цього приводу?

— Так, ми намагаємося виробити розумний курс у відносинах із Росією, звичайно, в першу чергу, і не заохочувати жодних тенденцій до тиску з її боку на інші країни, як-от на Україну, щоб змусити їх взяти участь у відродженні Радянського Союзу. Україна цього не хоче, це мені абсолютно зрозуміло, і її керівництво цього не допустить, цього не буде. Україна не дозволить цього із собою зробити. Вона залишатиметься незалежною, і її керівництву це добре вдається — я переконався в цьому, працюючи тут, у Києві. Воно завжди має свою власну думку, і я вважаю, що це дуже розсудлива позиція.

— Деякі експерти вважають, що кнопка «перезавантаження» у відносинах США з Росією не працює.

— Ні. Немає жодного надмірного спрощення, коли йде мова про те, що Сполученим Штатам і Росії завжди доведеться співпрацювати. У них будуть свої труднощі, але часи Сталіна і правління Компартії вже в минулому. Нова Росія, з освітою і підвищенням рівня життя населення, буде однією з великих світових держав. Утім, як і Україна.

— Ще одне запитання стосовно майбутніх виборів. Ви ж особисто — демократ?

— Так, демократ.

— Ви особисто ставите на Обаму на наступних президентських виборах?

— Так. Навіть за всі проблеми в економіці, він — надзвичайна людина і набагато кращий за будь-кого із суперників. Я гадаю, люди це знають.

— А кого, на вашу думку, висуне Республіканська партія в кандидати на противагу Обамі?

— Для інших партій, включно з республіканцями, буде проблематично знайти прийнятного кандидата-центриста. Поки що їхні кандидати всі надто правого ухилу, дуже-дуже консервативні.

— А як щодо Хермана Кейна? Учора я прочитав, що цей чорношкірий республіканець набирає популярності.

— Я не вірю, що Республіканська партія має електорат, який це підтримає. Зараз кандидат номер один — це Ромні. Побачимо, поки ще надто рано робити висновки. У них іще є вісім місяців, а тоді буде видно.