У Москві створено на д державу. Або «недодержаву»?
Президенти Росії й Білорусі на урочистій церемонії в Кремлі підписали Договір про створення Союзної держави. Нагадаю, що підписання спочатку було намічено на 26 листопада, однак відкладено через хворобу російського лідера. Спостерігачі висловлювали припущення, що ця хвороба носить дипломатичний характер і пов'язана з небажанням Єльцина підписувати договір, або ж з небажанням допустити його ратифікацію старою Державною думою, котра практично завершила свої засідання. Але, оскільки й Договір підписано, й Дума має намір його ратифікувати на позачерговому засіданні, залишається тільки погоджуватися з тими, хто доводив, що Єльцин дійсно захворів, або ж з тими, хто був упевнений, що відстрочка в підписанні пов'язана з необхідністю ретельніше узгодити текст угоди. Зараз, за словами президента Єльцина, в «договорі не залишилося жодної щілини, й навіть миша не прошмигне».
З російським президентом важко не погодитися: союзна держава менш усього нагадує власне державу й більш усього — інтеграційні об'єднання Росії й Білорусі, що вже існували й не функціонували жодного дня. Згідно з текстом союзного договору, кожна держава-учасниця зберігає з урахуванням добровільно переданих Союзній державі повноважень суверенітет, незалежність, територіальну цілісність, держустрій, конституцію, державний прапор, герб та інші атрибути державності. Учасники Договору зберігають своє членство в ООН і в інших міжнародних організаціях. «Можливість єдиного членства в міжнародних організаціях, інших міжнародних об'єднаннях визначається державами- учасницями за взаємною домовленістю», — сказано в Договорі.
У документі зазначено, що Союзна держава має свій герб, прапор, гімн. Державна символіка Союзної держави встановлюється його парламентом і підлягає затвердженню Вищою державною радою.
Офіційними мовами Союзної держави є державні мови країн-учасниць. Як робоча мова в органах Союзної держави використовується російська.
Союзна держава має єдину грошову одиницю (валюту). Грошова емісія здійснюється виключно єдиним центром. До запровадження єдиної грошової одиниці й формування єдиного емісійного центру на території держав-учасниць продовжують ходіння їхні національні грошові одиниці.
У Союзній державі, говориться в документі, здійснюється єдина політика в області ціноутворення, включаючи питання регулювання цін і тарифів. Договором зазначено, що на території цієї держави діють єдині принципи стягування податків, що «не залежать від місця перебування платників податків на його території». В Союзній державі діє єдиний митний простір, що використовує єдиний порядок експортного контролю.
Бюджет Союзної держави формується за рахунок щорічних узгоджених відрахувань держав-учасниць. «Держави-учасниці самостійно несуть витрати, пов'язані зі здійсненням заходів, не передбачених бюджетом Союзної держави», — говориться в Договорі.
Вищим органом Союзної держави є Вища державна рада. До неї входять глави обох країн, глави урядів, керівники палат парламентів країн- учасниць. У засіданнях Вищої держради беруть участь голова Радміну, голови палат парламенту, голова суду Союзної держави.
Відповідно до Договору, головою Вищої державної ради є «один з голів держав-учасниць на основі ротації, якщо держави-учасниці не домовилися про інше».
Договором передбачено створення парламенту Союзної держави, що складається з двох палат — палати Союзу й палати Представників, причому палата Представників обирається, а палата Союзу формується терміном на 4 роки.
Виконавчим органом Союзної держави є Рада міністрів. Голова Радміну призначається Вищою державною радою. «Ним може бути глава уряду однієї з держав-учасниць на ротаційній основі», — сказано в Договорі.
До складу суду Союзної держави входять 9 суддів, які призначаються парламентом даної держави за поданням Вищої держради. Судді призначаються терміном на 6 років, кожні 2 роки відбувається оновлення третини складу членів суду.
Для здійснення контролю за фінансами Союзної держави створюється Рахункова палата. Вона складається з 11 членів, які призначаються терміном на 6 років. До її складу не може входити більше ніж сім громадян однієї й тієї ж держави-учасниці, записано в Договорі.
У заключному розділі документа зазначено, що РФ і Білорусь з метою поетапного втілення в життя Договору ухвалюють програму дій з його реалізації.
Відповідно до Договору, вибори до палати Представників парламенту Союзної держави першого скликання проводяться не пізніше як через 6 місяців після ухвалення парламентами держав-учасниць відповідних законодавчих актів.
Договір відкритий для приєднання до нього інших держав, котрі є суб'єктами міжнародного права, поділяють цілі й принципи Союзної держави й приймають на себе в повному обсязі зобов'язання, що витікають з Договору, сказано в документі. В ньому наголошено, що даний Договір «не спрямований проти третіх держав. Держави-учасниці виконують зобов'язання за раніше укладеними міжнародними договорами». «Договір є безстроковим», — сказано в документі. Він має бути ратифікованим державами-учасницями й набирає чинності з дати обміну ратифікаційними грамотами.
Вже ці положення демонструють, що ніякої нової держави на політичній карті світу не з'явиться, а свою економічну інтеграцію учасники об'єднання лише задумують. Проте, бажання посадити нових пасажирів у працюючий вхолосту автомобіль у Лукашенка й Єльцина велике. На церемонії підписання документа як на великий інтеграційний плюс президент Білорусі вказав на зростання товарообігу з Росією на 150% за останні два роки. В Росії з Україною «ніяк не виходить такого товарообігу», — зауважив на це Єльцин. Задоволений Лукашенко реагував блискавично: «Треба й Україну підтягувати».
