Україна дарує Македонії дружбу, НАТО — миротворчість
Після тривалих переговорів за посередництва НАТО у Македонії оголошено перемир’я, яке мало набрати чинності відразу ж, у ніч на вчора, і яке одним з перших привітав Генеральний секретар НАТО лорд Джордж Робертсон, який перебував з візитом у Києві. Між тим повідомляється, що це перемир’я фактично було порушено відразу ж після його оголошення — біля міста Тетово тривали перестрілки. Македонський уряд заявив при цьому, що зберігає за собою право адекватно відповідати на вилазки екстремістів. Утім, загальна ситуація в країні була відносно спокійною.
Перемир’я, якщо воно дійсно виявиться реальним і тривалим, є однією з головних передумов введення на македонську територію обмеженого контингенту збройних сил країн-членів НАТО. Міністр оборони ФРН Рудольф Шарпінг вже заявив, як повідомило Бі-Бі-Сі, що розміщення контингенту НАТО може бути можливим вже після 15 липня. Чисельність контингенту складе, як передбачається, близько 3 тисяч військовослужбовців, причому — виключно з країн- членів Альянсу. Участь Збройних сил України, як «Дню» заявляли представники керівництва НАТО, не передбачається, оскільки завдання контингенту буде обмеженим. І Альянс, як вважається, обійдеться власними силами. Одне з завдань миротворців у Македонії — допомога в роззброєнні албанських угруповань.
Оцінки участі Заходу у врегулюванні македонської кризи представниками македонського істеблішменту дещо відрізняються від тих, які вони робили раніше. Голова комітету Собранія (парламенту країни) у міжнародних справах Йордан Бошков сказав «Дню», що, на його думку, і ЄС, і НАТО вжили необхідних кроків для припинення тероризму. Хоча в цілому ситуація не є для Скоп’є задовільною — бо терористи не бажають визнавати своєї поразки. За словами Бошкова, не варто говорити про те, що на Македонію чинився міжнародний тиск з метою розв’язання кризи політичними методами.
Що ж стосується участі України — то якою вона може бути далі, говорять у Скоп’є, покаже час. Зараз же, за словами Йордана Бошкова, можна сказати, що Україна пішла його країні назустріч і стала для Македонії справжнім другом, який прийшов на допомогу у важкий час. Йдеться про те, що Київ продав Македонії гелікоптери Мі-8, Мі-24 та літаки Су-25, деяку амуніцію і пообіцяв допомогу у створенні навчального центру для македонської авіації. За деякою інформацією, ця домовленість викликала, м’яко кажучи, несхвальну реакцію в Брюсселі — втім, під час візиту делегації НАТО на чолі з генсеком Альянсу Робертсоном до Києва це на публіку не виносилося. Та й рішення про запровадження ембарго на поставки зброї та військової техніки до Македонії ООН не ухвалювала — отже, українсько-македонська угода була цілком законною.
Серед тих причин, які викликали македонське загострення загальної балканської кризи, Бошков називає «кримінал, а зовсім не боротьбу за свої права», і оцінив дії албанських угруповань як такі, що сіють ненависть до всього неалбанського, особливо — слов’янського. Він також наголошує на тому, що держава не може миритися зі спробами свого знищення, і на тому, що Македонія має достатньо сил для подолання тероризму. До речі, Албанія досі утримувалася від будь-яких офіційних коментарів з приводу подій у Македонії.
Поки що перші коментарі ситуації в Македонії далекі від оптимізму — західні дипломати, зокрема, оцінюють перемир’я лише як перший крок до побудови довіри між двома етнічними громадами країни. Між тим не македонці першими взяли зброю до рук — про це на Заході майже не говорять. Лорд Робертсон поки що вважає, що не варто порівнювати ситуацію в Македонії з тією, яка була дев’ять років тому в Боснії, де вибухнула найжахливіша досі балканська війна. МЗС України у цих умовах прийшло до висновку про необхідність запровадження посади спецпредставника української дипломатії на Балканах.
