Український «десант». Не запізно?

Минулого тижня в Нідерландах висадився величезний український десант у складі міністрів, політиків, артистів, журналістів, з метою переконати голландців проголосувати за  угоду про асоціацію між нашою країною та ЄС. Чи матиме ця масштабна акція вплив на результат голосування у середу, 6 квітня,  «День» розпитав по Skype у посла України в Нідерландах Олександра ГОРІНА, у якого захрип голос від участі в численних дискусіях. 

«МИ ЗМОГЛИ ПРИВЕРНУТИ УВАГУ» 

— За минулий тиждень, ми зробили все, що могли для того, щоб продемонструвати європейськість України і показати, що угода про асоціацію між ЄС та Україною не несе ніяких загроз Нідерландам, зокрема можливості стати учасником конфлікту між Україною та РФ. Практично всі, хто приїжджав з України і брав участь у цих заходах, говорили лише одне: український народ обрав європейський вектор для свого майбутнього розвитку, бачить себе у майбутньому в Європі, допоможіть нам стати цивілізованою країною ліберальної демократії з соціально-орієнтованою ринковою економікою, де панує верховенство права.

— А які, на вашу думку, були особливі заходи, що відбувались у Нідерландах?

— Минулого тижня у Нідерландах були міністр фінансів, економіки, закордонних справ. Всі вони брали участь у публічних дискусіях, під час яких вони дуже активно розповідали і відстоювали точку зору про те, що така угода вигідна Нідерландам, Україні та ЄС. Звичайно, вони при цьому наводили факти. Окрім цього в Амстердамі були проведені дні кіно, а також заходи з участю молодих українців з Академії лідерства, які їздили поїздами по Нідерландах і агітували за цю угоду. Можна відзначити такий захід -голландці читали українські вірші. І це було дуже зворушливо. Представники Університет Майдану  виступали перед голландськими студентами. Окремо слід відзначити проведення заходу присвяченого російській агресії проти України в Лейденському університеті. Те, що ми могли зробити в рамках цієї кампанії, теж посилили свою активність і апогеєм її став вчорашній збір на центральній площі Амстердаму, який називали МайДам. Там лідери партій, артисти, представники різних верств громадянського суспільства, міністри закордонних справ України та Нідерландів. Підсумовуючи, можна сказати, що цей десант був дуже потужним і думаємо, що хоч трішечки, але ми змогли в свою сторону притягнути увагу. 

«НІХТО З ГОЛЛАНДЦІВ НЕ МОЖЕ СКАЗАТИ, ЯКИМ БУДЕ КІНЦЕВИЙ РЕЗУЛЬТАТ»

— А не виявиться в результаті те, що голландцям байдуже Україна, а вони цим референдумом хочуть показати своє негативне відношення до Брюсселя?

— Це різні речі. Ми маємо для себе сказати, що зробили все, а як голландці будуть приймати рішення, як вони проголосують, це їхня справа. Але це рішення не буде направлене проти України. Ми дійсно можемо стати побічною жертвою ставлення євроскептиків до ЄС і проблем, які існують у Євросоюзі.

І ми маємо чітко зрозуміти, голландці не виступають проти Об’єднаної Європи як проекту, а проти європейської бюрократії, яка спотворює ідею Євросоюзу. Це їхня проблема, яка, на жаль, має відношення до нас, оскільки на голосуванні стоїть питання угоди про асоціацію.

Але той факт, що самі організатори цього референдуму підкреслюють, що менш за все це має відношення до України, свідчить про те, що окремі голландці можуть зовсім по-іншому подивитись на кампанію з референдуму. І яка буде реакція важко передбачити. Усякому разі ніхто зараз з голландців не може сказати, яким буде кінцевий результат. А він може бути як абсолютно позитивним, так і негативним. Звичайно, ми зацікавлені в позитивному результаті, але і треба буде потім тверезо осмислювати наслідки негативного результату. Нічого в рамках білого чорного у цій ситуації немає. Якщо хтось буде кричати, що від вас відмовились, не підтримали, але це нічого не значить, бо по суті справи треба буде дивитись на рішення, які будуть прийматися різними сторонами, у тому числі урядом.

— А референдум все-таки консультативний, чи уряд буде зобов’язаний враховувати результати голосування?

— Річ у тім, що розуміння уряду в Нідерландах включає і парламент. І тому парламентські партії можуть чинити тиск на уряд. А згідно з останніми опитуваннями,  які були опубліковані 2 квітня, у проурядових політичних силах зросла підтримка угоди. І якщо осередки на місцях зможуть переконати своїх членів партій підтримати угоду, то результат референдуму може бути позитивним. Але з іншого боку, як показала практика, голландці вважають, що третя сторона не має їм рекомендувати. Для тих, хто відслідковує ситуацію з референдумом, то вона нагадує детектив.

«НЕ МОЖНА ЗУПИНИТИ ТЕ, ЩО НЕ НАЛЕЖИТЬ ДО ЮРИСДИКЦІЇ НІДЕРЛАНДІВ»

— Я розмовляв нещодавно із сенатором Схаапом, який часто відвідує Україну, то він сказав, що виходом із негативного для нас результату, коли більшість із тих, хто прийде на референдум, проголосує проти угоди, може стати таке доповнення до цього документу: «Ця угода не крок до членства в ЄС». Що ви думаєте про такий варіант?

— Це справа юристів. І я не хочу забігати вперед. Давайте зачекаємо результатів референдуму. І вже тоді у випадку голосування «проти» всі будуть шукати вихід. Уже є думка інших 27 країн-членів ЄС, більшості населення євроспільноти і якщо слідувати такій логіці цифр, то абсолютний мінімум не може зупинити абсолютний максимум по угоді змішаної юрисдикції. Тому не можна зупинити те, що не належить до юрисдикції Нідерландів, рішенням меншості голландського суспільства. А однозначно це буде меншість.

Ми зацікавлені у ефективному функціонуванні угоди про асоціацію. Заблокувати дію цієї угоди нідерландці не можуть, бо це не європейська конституція. Я певен, що будуть знайдені кроки, щоб ця угода працювала і ми отримували позитив від неї.

Що стосується підсумків референдуму, то це відбудеться не в середу увечері, коли  стануть відомими результати голосування. Всі будуть очікувати на реакцію уряду на результати референдуму, а це відбудеться не раніше, ніж 12 квітня.  

Продовження теми читайте в інтерв’ю з голландським сенатором Схаапом.