Україну чекає конституційна криза?

«Український референдум показав, хто в домі хазяїн. Всупереч думкам соціологів, співгромадяни позитивно відповіли на всі поставлені їм запитання. Електорат уже зрозумів, що від якості й кількості депутатів його становище не змінюється й вирішив: краще менше, ніж більше. Це перемога Леоніда Кучми над депутатами. Та залишився український парадокс: аби народний вирок виконати, його має схвалити сама Рада. Своє слово сказав і Конституційний суд, який викреслив із бюлетенів основне запитання референдуму — про можливість зміни Конституції всенародним голосуванням. Тепер поправити Основний Закон може тільки парламент, який не горить бажанням це робити».

                                                                     «Известия», 18 квітня

«Глава держави Леонід Кучма став справжнім хазяїном в країні, одначе його перемога може стати прелюдією до нової політичної кризи. Конституційні реформи, які передбачено в референдумі, мають ще схвалити парламентарії. Зважаючи на характер взаємин між парламентом і Президентом, не можна бути певним, що депутати схвалять реформи. У такому випадку Леонід Кучма може вдатися до розпуску парламенту, сподіваючись, що наступний склад депутатів буде слухнянішим. Офіційно Президент заявляє, що бореться проти корупції та блокування парламентом ліберальних реформ, які він хоче запровадити. Ліва опозиція, яка контролює третину місць у Верховній Раді, вважає референдум доказом поступового перетворення глави держави на диктатора. Обраний 1994 року, а потім переобраний у листопаді минулого року, Кучма завжди мав важкі стосунки із Радою».

                                                                   «Ліберасьйон», 18 квітня

«Будьмо відвертими: наша газета навіть і на хвилину не допускає, що держсекретар США Мадлен Олбрайт є шахрайкою. Приміром, ми певні, що її наміри були чистими, коли вона летіла до Києва, аби схвалити заходи по референдуму... Зі свого боку, ми осмілимося передбачити, що схвалення пані Олбрайт скоро запам’ятається, як ще один приклад поганого американського керівництва. Зрозуміло, що український народ сам учора пристав на схему Кучми позбавити депутатів імунітету від переслідування, перебудувати парламент і розпустити його, якщо той не ухвалить бюджет.

Але важко звинувачувати українців... Тим більше, що їх заохочувала схвалити референдум сама леді Свобода, виступаючи у прямому ефірі по контрольованому державою телеканалу.

Тепер ми знаємо, що пані Олбрайт мала резони діяти саме таким чином. По-перше, вона прибула до Києва за декілька днів до того, як там з’явиться президент Росії Володимир Путін і спитає за несплачені Україною рахунки за енергоносії. Безсумнівно, Росія хотіла б повернути Україну пiд своє крило. Тож, можливо, метою візиту пані Олбрайт було дати українцям трохи підтримки.

Однак факт полягає в тому, що більшість бід України — поширена корупція, невизначене законодавство щодо права власності, права, яке не заохочує інвестиції, промислова база, яка залишається в руках держави чи опинилася в руках жменьки осіб, плюс справжне безробіття, яке охоплює майже 50 відсотків населення...

Але ми побоюємося, що все це ніщо проти драми, яка може розгорнутися в Києві, коли парламент відхилить результати референдуму. Кучма дав чітко зрозуміти, що відповідь «ні» не підходить йому, і він може натомість розпустити парламент.

                                                      «Волл-Стріт Джорнел», 17 квiтня

«На референдумі українці проголосували переважною більшістю голосів на користь зміцнення повноважень свого Президента Леоніда Кучми, тим самим урізавши повноваження парламенту. Очікуваний результат покладе початок багатомісячній запеклій боротьбі щодо внесення поправок до Конституції. Результат цієї боротьби великою мірою визначатиме майбутнє парламентської демократії в Україні. Вражаючий результат голосування значно посилить позиції Кучми в тому, щоб змусити парламент погодитися на запропоновані зміни в Конституції. У вересні, коли парламент розпочне нову сесію, 300 із 450 депутатів повинні схвалити поправки, які потім буде внесено до Конституції. Однак очікується, що не всі парламентарі погодяться на плани зменшення своїх повноважень. Як сказав один західний дипломат у Києві: «Індички не голосують за Різдво».

                                                    «Файненшл Таймс», 18 квітня