Уже й у Туркменістані стріляють

Як повідомив у прес-релізі МЗС Туркменістану, в Ашгабаді була знешкоджена злочинна група, яка займалася незаконним обігом наркотиків. Це коротке повідомлення з’явилося лише на третій день після запеклої перестрілки, що відбулася в туркменській столиці із застосуванням важкого озброєння, що тривала майже два дні.

За його інформацією опозиційного туркменського сайту «Гундогар» (Хроніка Туркменістану), поліція оточила селище Арзув на околиці Ашгабада. Саме там відбувалися озброєні зіткнення. Центром подій виявився завод із розливу та упаковки питної води, розташований на північному сході столиці, де ховалися добре озброєні, в тому числі гранатометами, бойовики. Події у туркменській столиці почалися, власне, не з блокування й перестрілки з ними. У той день з Бікровінської військової частини, дислокованої під Ашгабадом, втекли кілька військовослужбовців. Вони захопили з собою танк, штатну зброю й розстріляли по дорозі солдата та офіцера. В іншому місці, поблизу мечеті по вулиці Грибоєдова, в найкримінальнішому районі столиці, невідомі застрелили трьох солдат воєнізованої міліції. Ще двоє військових були вбиті неподалік від площі залізничного вокзалу. Зв’язок між цими подіями й перестрілкою в Арвузі не до кінця зрозумілий, але дуже схоже, що все це ланки одного ланцюга.

Протягом довгого часу, за свідченням деяких очевидців, бойовики не підпускали до будівлі послану на допомогу спецпідрозділам бронетехніку. Чутки про численні жертви боїв із застосуванням танків і артилерії в Ашгабаді розповсюджувалися тим легше, чим голосніше чулася стрільба в місті. Чули її, зокрема, і в посольстві США в Ашгабаді, співробітники якого підтвердили туркменській службі «Радіо «Свобода», що в місті йде бій. На противагу цьому «нічого не чули» співробітники російського посольства, які відповідали на відповідні запитання кореспондента телеканалу Russia today. Сайт «Гундогар» повідомив про загибель у бою дев’яти співробітників туркменських спецслужб — п’ятьох із міністерства національної безпеки і чотирьох із МВС. Посилаючись на анонімного майора МВС Туркменістану, сайт повідомив, що бойовиків виявилося всього двоє (!) — деякий Аждар, який уже перебував у розшуку і його спільник. Їхніми фотороботами влада несподівано оперативно обвішала туркменські міста. У столиці говорять про безліч загиблих під час штурму серед робітників другої зміни заводу питної води. І якщо підтвердяться відомості, що терористів, які стримували майже два дні натиск урядових сил, було всього двоє, то боєздатність туркменських спецслужб виявиться під великим питанням.

Події в Ашгабаді викликають багато запитань. І зовсім не тому, що туркменська влада, яка їх довго приховувала, по суті, ніяк не роз’яснили те, що відбувається. Спроба замовчати інформацію, здатну підірвати міф про стабільність, цілком відповідає стану тоталітарної держави, яким залишився Туркменістан і при президенті Гурбангули Бердимухамедові.

Озброєні зіткнення в Ашгабаді стали предметом обговорення державної ради безпеки Туркменістану. Це свідчить про екстраординарність події, оскільки рада збирається надзвичайно рідко. За останній час найпам’ятніше засідання цього органу відбулося в день смерті Туркменбаші 21 грудня 2006 року — саме тоді його наступником був проголошений нинішній президент Гурбангули Бердимухамедов. Як сказано в офіційному звіті, на засіданні обговорювалися питання, пов’язані з «підтримкою миру й стабільності на туркменській землі». Президент Бердимухамедов, розповідаючи про «ліквідацію великої групи злочинців, які займалися наркоторгівлею», повідомив, що, «на жаль, під час бойової операції зі знешкодження добре озброєних бандитів були втрати серед оперативних співробітників». Президент доручив міністерству оборони, МВС і міністерству національної безпеки «в триденний термін розробити заходи з оснащення підвідомчих їм спецпідрозділів найсучаснішими засобвми» і «провести ретельний аналіз усіх операцій, пов’язаних із затриманням озброєних злочинців, зокрема, причин допущених помилок». Разом із тим Бердимухамедов так і не повідомив, які саме втрати понесли туркменські силовики під час «знешкодження добре озброєних бандитів». Суперечливо виглядають твердження президента, який спочатку повідомив про «ліквідацію» злочинців, а в наступній фразі — про «захоплення» наркоділків. Немає ясності і в тому, звідки в наркоділків зброя, з якою насилу впоралася бронетехніка. Не дуже зрозуміло також, чому після ліквідації або захоплення бойовиків їхні фотороботи розповсюдили по всій країні. Начебто шукати вже нікого, а з іншого боку, їх для чогось все-таки розвісили. Непрямим підтвердженням, що не все так, як каже влада, служить нервозність жителів прилеглих до селища районів через дії правоохоронних органів, які почали пошуки бандитів, що переховуються, в будинках і квартирах. Ходять чутки про масові арешти.

Версій досить багато. Можливо, це були розбирання між ворогуючими угрупованнями силовиків. Уже багато років туркменський наркобізнес патронується найвищими чинами силових структур. Ще за часів Ніязова траплялися гучні скандали. Досить пригадати кримінальні справи з обвинувачення в причетності до наркобізнесу колишнього керівника тоді комітету національної безпеки генерала Назарова й дітей колишнього генерального прокурора Курбанбібі Атаджанової, засуджених до багаторічних термінів ув’язнення. Непрямо про це можна буде судити з чергових перестановок серед керівників силових відомств.

Є підстави вбачати не кримінальну, а політичну складову в останніх подіях. Країна стоїть на порозі чергової хлібної кризи. На засіданні кабінету міністрів, що відбулося відразу після завершення прибирання хліба і напередодні «Галла байрами» (свято урожаю), президент Гурбангули Бердимухамедов обійшовся загальними фразами, сказавши, що «туркменські землероби чесно й сумлінно трудилися на полях, зібрали досить зерна для того, щоб забезпечити країну хлібом». Якщо в Ашгабаді поки що відносно спокійно, то на периферії хлібна криза увергає людей у тривогу за завтрашній день. У Дашогузі через 15—20 хвилин торгівлі з прилавків зникають буханці, що продаються по 1000 манат за штуку, а через півгодини не залишаються й лаваші — за 2,5 тис. манат (1грн.). На базарах Мари і Дашогуза зникла мука місцевих заводів. Є лише казахстанська та російська, але вона дуже дорога — 16—18 тис. манат за кілограм. Місяць тому кілограм пшениці на базарах Куняургенча і Акдепе продавали по 2,5—3 тис. манат. Сьогодні найгірша пшениця, на зовнішній вигляд і за якістю близька до кормового зерна, йде нарозхват за ціною вп’ятеро вищою. Не зрозуміло, що буде з національною валютою. Влада адміністративно знизила курс долара з 24 500 манат за долар, до — 14 250 манат. Валютна біржа заснована, але не торгує. Все частіше ходять чутки про грошову реформу в вигляді деномінації маната, що ще більше підриває довіру до нього.

У Туркменістані, який не відрізнявся сильною релігійністю, зростає кількість прихильників радикальних форм ісламу. Складне економічне становище посилює невдоволення населення. Одночасно з озброєним протистоянням відбувся страйк робітників в одній із великих турецьких фірм, де людям понад два місяці не видавали зарплату. Страйк супроводжувався колотнечами, зіткненнями з поліцією і прибуттям великої кількості машин «швидкої допомоги». І таких випадків стає все більше. В умовах відсутності легальних способів висловлення невдоволення опозиційні настрої виливаються в розширення екстремістського підпілля, яке все частіше переходить до озброєного зіткнення з владою.

Перестрілка в Ашгабаді ставить питання про міцність режиму. Якщо ситуація в Туркменістані стане навіть віддалено схожою на Дагестан та Інгушетію, то в України можуть виникнути проблеми з постачанням газу. І до такого повороту подій потрібно готуватися вже зараз і негайно.