Вето на війну

Ще вчора в Раді Безпеки ООН мали відбутися дебати щодо внесеної США, Британією і Іспанією резолюції, яка б уможливлювала військову операцію проти Іраку в разі невиконання ним ультимативних вимог. Загроза «ветування» документа Францією та Росією спричинила до того, що проект розглядатимуть не раніше четверга. Утім, це не завадило членам Ради Безпеки присвятити вчорашній та сьогоднішній дні обговоренню іракської тематики, на якому мають право висловити свою позицію щодо проблеми роззброєння Іраку представники країн, які не входять до РБ ООН.

Проект другої резолюції із поки що не оприлюдненими поправками Великої Британії став несподіванкою для половини членів Ради Безпеки, до якої входять 15 країн. Шість країн-членів в результаті заявили або про свою невизначеність, або про наміри утриматися під час голосування. Коливаються з приводу схвалення документа Ангола, Мексика, Пакистан, Камерун, Гвінея та Чилі. Проти схвалення нової резолюції виступають Франція, Росія, Китай, Німеччина і Сирія. Лише чотири країни готові підтримати документ — США, Велика Британія, Іспанія та Болгарія. Для «проходження» резолюції в Раді Безпеки необхідна підтримка принаймні дев’яти членів і жодного вето з боку п’яти постійних членів. Позавчора президент Франції Жак Ширак у телезверненні категорично заявив, що Франція голосуватиме «проти» за будь-яких обставин. «Немає жодних підстав вдаватися до війни, аби досягнути головної цілі — роззброєння Іраку», — підкреслив французький лідер. У цьому ж руслі висловився російський міністр закордонних справ Ігор Іванов: «Росія голосуватиме проти цієї резолюції». Президент Китаю Цзян Цземінь наполягає на тому, аби в Іраку продовжували свою роботу міжнародні інспектори ООН. Він переконаний, що «немає необхідності для будь-якої нової резолюції».

Про суть нової резолюції із британськими поправками можна лише здогадуватися. Поінформовані джерела розповідають, що в ній окреслено чіткий план роззброєння, який складатиметься із двох етапів. Під час першої фази іракському президенту Саддаму Хусейну відводитиметься десять днів для прийняття «стратегічного рішення» із роззброєння. Після цього настане другий етап із більшими часовими рамками, коли Ірак повинен буде повністю позбутися зброї масового знищення. Критики британських доповнень до проекту резолюції стверджують, що десять днів — занадто малий термін. Посол Пакистану в ООН Мунір Акрам, зокрема, заявив, що багато країн наполягають на встановленні строку в 30—45 днів, однак, на його думку, така пропозиція навряд чи сподобається Сполученим Штатам, чиї 250 тисяч військових перебувають у повній бойовій готовності в регіоні Перської затоки. Раніше американські й британські дипломати пропонували встановити крайнім строком 17 березня, якщо солдатам США і Британії буде дозволено вдатися до воєнних дій проти Іраку.

Американці все ще залишають за собою право розпочати воєнні дії без мандату ООН. Вашингтон, наприклад, не вважає переконливою заяву Генсека ООН Кофі Аннана про те, що війна без санкції Ради Безпеки може стати порушенням Статуту Організації. Анонімний чиновник із Білого дому повідомив Бі-Бі-Сі, що раніше ООН уже лишалася в стороні, коли в Косово і Руанді гинули люди. За його словами, якби світ чекав рішення Ради Безпеки, Слободан Мілошевич все ще був би при владі. І таким чином, залишається питання: чого ж насправді прагне Вашингтон — роззброєння Іраку чи повалення режиму Саддама?

ДО РЕЧІ

До Верховної Ради поки що не надходило президентське подання про відправку батальйону з радіаційного, хімічного та бактеріологічного захисту до Кувейту. Про це повідомив учора «День» другий заступник керівника апарату ВР Юрій Ясенчук. Він зазначив, що навіть коли такий проект буде подано в найближчі дні, то розглядатимуть його тільки в комітетах, оскільки пленарних засідань у парламенті на поточний тиждень не заплановано. Окрім цього документа, парламент повинен отримати також договір із країною, в яку буде відправлено батальйон. У свою чергу, прес-секретар Президента України Олена Громницька нагадала нашому кореспонденту, що подання до парламенту, як раніше заявляв Леонід Кучма, має бути здійснено саме на цьому тижні.

Російські інтернет-сайти повідомили, що у Львівській області, де дислокується РХБ-батальйон, уже розпочали переміщення до Києва спеціальної техніки з дезактивації для наступної її відправки літаками до Кувейту. У прес-службі Міністерства оборони «Дню» наголосили, що «така інформація не підтверджується». Водночас у МЗС України акцентували увагу, що питання про відправку батальйону «обов’язково розглядатиме парламент».

Минулого тижня українське керівництво отримало запрошення від Кувейту з проханням направити РХБ-батальйон. Президент Леонід Кучма, перебуваючи у Словаччині, підкреслив, що «Україна не збирається брати участь у воєнній операції, ми тільки збираємося взяти участь у ліквідації наслідків, якщо, не дай Бог, буде застосовано бактеріологічну, хімічну або ядерну зброю, хоч ми самі не дуже в це віримо». За його словами, на цьому тижні всі матеріали за підсумками рішення Ради національної безпеки і оборони про направлення українського батальйону в район Перської затоки буде передано до парламенту. «Ми зробимо все можливо, аби це рішення було позитивним», — підкреслив Леонід Кучма. Минулого четверга він підписав указ, яким увів у дію відповідне рішення РНБОУ від 20 лютого 2003 року.