«Візовий аванс» для Порошенка

Схоже, що Україні таки вдалося витиснути максимум можливого з четвертого саміту країн Східного партнерства. Завдяки постійному тиску і згадуванню про те, що українці захищали на Майдані європейські цінності, Київ зміг вписати в декларацію «чітку» перспективу отримання безвізового режиму. Однак насправді це не дає точної дати – лише нагадує про необхідність виконання Києвом необхідних критеріїв. Також в декларації було згадано про визнання європейських прагнень країн Східного партнерства, які готові йти далі по шляху інтеграції та хочуть реформувати свої країни. Більше того, Україна, попри спротив Білорусі та Вірменії, змогла внести у текст декларації засудження незаконної анексії Криму Росією. Як «Дню» стало відомо з джерел, представникам цих двох країн сказали, що вони можуть підписати лише частину декларації.

Чи можна це вважати великим досягненням України на цьому саміті? Навряд чи, адже скасування безвізового режиму обумовлено чітким виконанням необхідних критеріїв. Зі свого боку, майже всі лідери ЄС під час прибуття на саміт говорили, зокрема, на цьому наголосила німецький канцлер Ангела Меркель, що "чітка   перспектива запровадження безвізового режиму можлива до кінця року, якщо будуть виконані необхідні критерії». Добре, що вона зазначила, що учасники саміту домовилися наголосити на територіальній цілісності.

Президент Литви Даля Грибаускайте, говорячи про очікування, висловила сподівання, що до кінця року буде отримано позитивний результат щодо скасування візового режиму.

І саме литовський президент зазначила, що в декларації буде визнано європейські прагнення країн Східного партнерства, які готові реформуватися та йти до кінця на шляху європейської інтеграції.

За її словами, Європейська комісія до кінця року має оцінити виконання Україною та Грузією тих питань, які залишилися для отримання безвізового режиму.

Єврокомісар з питань політики сусідства ЄС та розширення Йоханнес Ган теж сказав, якщо до кінця року буде позитивна доповідь Єврокомісії, то з наступного року Україна та Грузія отримають безвізовий режим. «Все залежить від України, зокрема, від подолання корупції, боротьби з торгівлею людьми», – сказав він.

До речі, 20 травня на нараді Президента України йшлося про те, що серед критеріїв, над якими ще треба працювати, – забезпечення безпеки системи первинної ідентифікації громадян, яка передбачає біометричні паспорти та введення єдиної ідентифікаційної картки громадянина.

Виникає питання, чому таку нараду щодо стану виконання зобов’язань з введення безвізового режиму з боку Європейського Союзу для громадян України було проведено за день до саміту? Хіба не зрозуміло, що це питання перебуває в центрі уваги ЄС, особливо зважаючи на те, що деякі країни дуже бояться нової хвилі іміграції?

Однак чомусь саме в Ризі український Президент Петро Порошенко робить заяви, що Україна «готова продемонструвати справжню боротьбу проти корупції і поліпшити інвестиційний клімат». Виникає питання, що заважає йому робити це вдома, тим паче, що скоро виповниться рік, як він очолив Україну.

Треба зазначити, що «тінь Росії» нависала на цим самітом. Нагадаємо, що саме прагнення українців рухатися в ЄС призвело до анексії Криму та російської агресії на Донбасі. І зрозуміло, що журналісти запитали Грибаускайте, чи буде в декларації засудження російської агресії на сході України. І вона, як завжди відверто,  відповіла: російська агресія – це не декларація, а факт, який є.

Відвертим щодо результатів та очікувань саміту був і фінський прем'єр-міністр Александр Стубб, який сказав, що саміт дасть три практичні меседжі:

По-перше, це рух до лібералізації візового режиму.

По-друге, про вільну торгівлю та економічний розвиток.

По-третє, про асоціацію та її практичну реалізацію.

Стубб, як і багато хто з інших європейських політиків, зазначив, що Східне партнерство не несе загрози нікому, зокрема і Росії. Але, як ми знаємо, Росія перед самітом попередила устами міністра Лаврова, що це партнерство і зближення цих країн з ЄС «не трагедія», але це не має загрожувати інтересам Росії. І тому слова Стубба про те, що Східне партнерство веде до стабільності, добробуту та економічного процвітання, там сприймають, скоріше як загрозу і це вже давно мають зрозуміти в ЄС і більш рішучіше підтримувати країни, які зробили вибір на користь інтеграції в Європу.

До речі, вчора після відкриття саміту президент Європейської Ради Дональд Туск також заявив, що Східне партнерство не спрямоване проти Росії. «Це не конкурс краси між Росією та ЄС. Але дозвольте мені бути відвертим – краса має значення, якби Росія була би більш м'якою, більш чарівною та привабливою», – додав Туск.

Він також зазначив, що Ризький саміт не стане велетенським кроком уперед, радше – конкретним покроковим процесом. За його словами, ЄС хоче розвивати відносини зі всіма шістьма країнами Східного партнерства. Це означає індивідуальну співпрацю, посилення стійкості і державного будівництва.

Високий представник ЄС з питань зовнішньої та безпекової політики Федеріка Могеріні наголосила, що цей саміт вступив у нову еру і фактично переводить відносини між країнами-партнерами та країнами-членами ЄС на щоденні нормальні відносини, без сенсацій, але які є взаємовигідними. «Наше партнерство є важливим для всіх нас. Це хороший день для ЄС і для кожної країни Східного партнерства», – підкреслила вона. 

Справді, сьогодні у Ризі дуже сонячний день на противагу вчорашньому, коли свинцеві хмари, які вкрили місто, холодно зустрічали учасників саміту.

Якщо Україні і вдалося отримати на цьому саміті «чітку» перспективу скасування візового режиму та вписати у декларацію «згадку про європейські прагнення», то завтра наступають будні. Це означає важку повсякденну працю  щодо повної імплементації другого етапу лібералізації візового режиму та ще складнішу багаторічну роботу з імплементації Угоди про асоціацію.

Тут вже не можна буде посилатися на те, що ми заслужили, що українці гинули на Майдані за європейські цінності. Європейці будуть дивитися на реальні результати. І це положення про «чітку» перспективу скасування візового режиму треба розглядати як аванс. Як зазначив політолог-міжнародник Микола Капітоненко, ключем для успіху у переговорах можуть бути докази того, що ми змінюємося і у нас збігаються інтереси у сфері безпеки.

А оскільки українська влада постійно наголошує, що нам важливе збереження єдності в ЄС, то треба чітко розшифровувати сигнали, які йдуть від Німеччини, котра де-факто визначає політику Європейського Союзу. Німецький канцлер Ангела Меркель чітко заявила у Бундестазі перед від’їздом до Риги, що партнери не повинні  розраховувати на швидке членство в ЄС. Програма «Східне партнерство» – це «не інструмент розширення ЄС і нам не варто породжувати фальшивих очікувань, які ми пізніше не зможемо виконати».

Німецький експерт Штефан МАЙСТЕР сказав «Дню», що ці слова Меркель потрібно розшифрувати таким чином: «Східне партнерство» ніколи не створювалося для того, щоб запропонувати перспективу членства і зараз щодо цього питання немає консенсусу серед членів ЄС. «Більш того, – додає експерт, – Меркель послала сигнал Росії, що імплементація Мінських домовленостей є найбільшим пріоритетом для неї і вона не буде провокувати Путіна будь-якими заявами щодо членства України чи будь-якої іншої держави». Це і буде записано в підсумковій декларації саміту – Україна отримає безвізовий режим, «якщо виконає необхідні умови». 

Не треба забувати, що єдності в ЄС щодо України та її європейських перспектив буде все важче добиватися. Чи не найважливішою в цьому питанні буде позиція британського прем'єра Девіда Кемерона, який заявив журналістам, що його мета до референдуму у 2017-му – домогтися реформування ЄС. Тому зрозуміло, що питання можливого членства України в ЄС буде відкладено на далеку перспективу і зараз Києву потрібно зосередитись на повсякденній роботі, щоб наблизити Україну до Європи на ділі, а не на словах. Чи засвоїла цей урок нинішня влада – покаже цей рік, і зокрема, спроможність уряду виконати умови для скасування візового режиму.