ВИБОРИ-99: ПОГЛЯД ЗЗОВНI

«Призначення Євгена Марчука, якого одностайно підтримує вся Західна Україна, на пост секретаря Ради Нацбезпеки та оборони України прихилило на сторону Леоніда Кучми додатково близько 10% виборців. Регіональним лідерам пообіцяли сприяння в отриманні більшої фінансової незалежності від Центру. Згідно з передвиборною домовленістю між Президентом і Спілкою регіональних лідерів у першій половині наступного року заплановане проведення всенародного референдуму з питань внесення змін у Конституцію з метою створення другої палати парламенту. Аналітики все-таки сумніваються, що Леонід Кучма зважиться на надання регіонам досить широких прав і свобод. На їхню думку, ідея двохпалатності Верховної Ради була тільки передвиборною грою з регіонами, а вже після першого туру виборів Президент декілька разів заявив про необхідність формування у Верховній Раді конструктивної більшості, здатної створити коаліційний уряд. Політологи вважають, що з точки зору Президента лояльна більшість однопалатного парламенту є набагато бажанішою від непередбачуваної поведінки верхньої палати при опозиційності нижньої. Народні депутати вже почали переговори про створення парламентської більшості. І хоча з 15 листопада уряд України згідно з Конституцією пішов у відставку, але депутати не готові сказати, чи зможуть вони сформувати новий Кабінет Міністрів на основі коаліційності, оскільки економічна криза у країні досягла такого розмаху, що всі політичні сили не поспішають брати на себе відповідальність за економічну ситуацію».

«Независимая газета», 16 листопада

«Подібно до Єльцина, Кучма розпочав кампанію з рівнем популярності меншим 10 відсотків через спад, зубожіння і невдоволення населення всепроникною корупцією. Наслідуючи Єльцина, який 1996 року залучив на свій бік генерала Лебедя, запропонувавши тому впливовий пост секретаря національної безпеки, Кучма зробив так само із суперником-центристом — Євгеном Марчуком. Подібно до того, як кампанія російського президента збіглася із приватизацією державного майна «дружніми» банками, так і тут за останні місяці десятки українських державних підприємств потрапили до рук прибічників Кучми. Хоча міжнародні спостерігачі різко скритикували кампанію і виявили порушення під час голосування, вони не ставлять під сумнів результатів цих виборів. Наразі для Кучми найактуальнішою проблемою є його стосунки з парламентом, у якому домінують ліві, з якими він перебуває у постійному конфлікті. Багато парламентарів побоюється, що президент може скористатися результатом голосування й реалізувати давню погрозу: розпустити парламент чи обмежити його повноваження. Приватизація економіки після незалежності 1991 року призвела до того, що влада потрапила до рук вузького кола олігархів, близьких до Кучми. Вони намагатимуться не пускати до ринку України новачків, аби зберегти своє становище. Однак якими б напруженими не були внутрішні бізнесові суперечки, Кучма не може ігнорувати міжнародну фінансову спільноту. Україні влітку вдалося переконати кредиторів відстрочити виплату боргів. Наступного року Україна має виплатити $3 млрд. боргів, включаючи $1 млрд. у першому кварталі, а ця сума дорівнює валютним резервам країни. МВФ дав чітко зрозуміти, що великі нові позики залежать від чіткого плану реформ».

«Файненшл Таймс», 16 листопада

«Після закриття виборчих дільниць Кучма заявив, що тепер подолано чимало перепон для отримання допомогового пакету від МВФ, який украй потрібен Україні для відродження економіки, яка погрузла в кумовстві. Він сказав, що рівно «через 15 днів» матиме зустріч із директором-розпорядником МВФ Мішелем Камдессю. Рішення Кучми в першу чергу зосередити потребу на фінансовій допомозі принесе полегшення західним політикам, які підтримували його режим попри його невдачі, намагаючися тим самим запобігти створенню економічної чорної діри, що могла призвести до поглинання цієї країни Росією».

«Таймс», 16 листопада

«Леонід Кучма пообіцяв у неділю, що розпочне реформи, навіть за рахунок утрати популярності в суспільстві. Мало хто всерйоз повірив його словам — як президент, влада якого опирається на місцевих урядовців, може звільнити адміністрацію? Нащо йому зменшувати податки й зміцнювати правничу систему, завдяки прогалинам якої олігархи заробляють гроші? Але деякі спостерігачі вважають, що під час другого строку повноважень президенту нічого втрачати. То, може, дотримає свого слова?»

«Газета Виборча», 16 листопада

«Збігнєв Бжезинський з міжнародного центру стратегічних досліджень у Вашингтоні заявив: «Дуже важливо, що більшість українців попри невдоволення поганою економічною ситуацією і суспільною ситуацією в країні, рішуче відхилила проросійську комуністичну альтернативу. Росія мала велику надію, що прийде проросійський кандидат. Існували прогнози, що Кучма перебуває під загрозою і може перемогти проросійська орієнтація. Хоча Кучма і не був популярним кандидатом, вибори перетворилися в референдум ставлення України до Росії і комунізму: з обох питань українці висловилися однозначно».

«Жеч Посполіта», 16 листопада