«Європа — це зусилля!»

Спробою побудови мосту між парламентом та громадянським суспільством став круглий стіл «Асоціація з ЄС. Громадяни: очікування українців, парламентське сприяння», який згуртував довкола себе представників ЗМІ, українських громадських діячів та лідерів суспільної думки. «Те, що влада забула про громадян, відсторонилася і намагається кулуарно у закритих кабінетах та за муром своїх резиденцій «вирішити питання» з Європейським Союзом — величезна помилка. Громадяни, громадські організації, українські журналісти мають право вирішувати питання власного майбутнього в Європейському Союзі», — заявив ініціатор зустрічі народний депутат від «УДАРу», перший заступник голови комітету ВР у закордонних справах Валентин НАЛИВАЙЧЕНКО.

Чим ближче до Вільнюського саміта, тим більше в українському суспільстві зростає розуміння важливості підписання Угоди про асоціацію з ЄС. У листопаді цього року Україна може зробити потужний поштовх для проведення реформ, розвитку економіки та підняття добробуту громадян, якщо цей документ буде підписано. Але нагадаємо, що минуло більше півроку, як 10 грудня 2012 року Рада ЄС визначила умови для підписання Угоди про асоціацію з Україною, з якими українська влада фактично погодилась на саміті в Брюсселі 25 лютого цього року. І за оцінками експертів, за жодним з 11 критеріїв Україна не зробила відчутного прогресу. Відкритим питанням залишається виборче законодавство, вибіркове судочинство, баланс висвітлення у ЗМІ, реформа органів внутрішніх справ, конституційна реформа тощо. Ще однією перепоною є справа Тимошенко, яку на Заході вважають виявом вибіркового правосуддя, що в Україні заперечують.

«Ми виступаємо співзасновниками групи друзів Асоціації з ЄС і запрошуємо приєднуватися. Маємо план дій — до Вільнюса і після. У випадку, коли влада не виконає своїх зобов’язань і не забезпечить підписання Угоди, ми будемо працювати без перерви для реалізації європейського майбутнього України, — наголосив Наливайченко. — Ідеться не лише про закони, на яких наполягає Європа, а і про ті, на яких наполягають українські громадяни для побудови європейського суспільства тут, на своїй землі». Спеціально створена група зовнішньополітичних експертів за участі представників парламенту та ГО вивчить усі пропозиції та підготує на їх основі стратегічні рекомендації і законопроекти для успішної євроінтеграції України.

Задля спільної мети, круглий стіл об’єднав різні регіони — до Києва з’їхалися представники з багатьох регіонів України — Львова, Донецька, Тернополя, Запоріжжя. Cеред присутніх можна було побачити Дмитра Добродомова, Олександра Чалого, Костянтина Євтушенка, Майкла Дракмена, Володимира Гошовського тощо.

СУСПІЛЬНА ТИША ТА АМОРФНІСТЬ

Спеціально зі Львова на круглий стіл приїхав генеральний директор телерадіокомпанії ZIK Дмитро Добродомов. Він вказав на велику внутрішню проблему України та важливий історичний момент підписання Угоди. «Мене вражає аморфність та імпотентність суспільства у цей відповідальний момент. Якщо подивимося на країни Балтики, чи ту ж Польщу в період становлення європейськості — що тоді відбувалося в суспільстві? Дискусії на телебаченні, в газетах, в кав’ярнях. Обговорення плюсів та мінусів, питань «що зробити?», «що реформувати?» Політики не можуть домовитися, проголосувати. Все відходить на задній план перед політичними амбіціями», — зазначив Дмитро Добродомов.

Гендиректор ZIKу наголосив на потребі концептуальної реформи України: «Ми не виховуємо покоління за європейським цінностями. У суспільстві суцільна недовіра. І поки ми займаємося самозбереженням, європейське суспільство займається самореалізацією. Панує низька суспільна свідомість — з чим ми туди йдемо? Чому ми туди йдемо?»

Колишній перший заступник міністра закордонних справ України Олександр Чалий зазначив, що еліта не повинна витати в хмарах: «Український народ на рівні свідомості та підсвідомості абсолютно чітко зрозумів, що хоче в Європу. Маркер комунізму вже не діє, концентрація — на національну ідею. Я хочу, щоб Угоду в листопаді підписали. І маю відчуття, якщо її не підпишуть, країна стане на межі розподілу та розпаду».

Під час розмови зародився і новий проект — «Імпорт ноу-хау», запропонований координатором НУО «Інститут підтримки інвестицій» Костянтином Євтушенком. Він наголосив на тому, що у питанні підвищення інвестиційного клімату України не вистачає координації дій: «Потрібна діюча платформа на парламентській основі, а також індивідуальні рішення для глобальних проблем». Варто зауважити, що інвестиційний клімат для європейців бажає кращого. На українському ринку важко приживаються компанії Ikea, H&M, Starbucks, Kostal, EDPR, Monsanto...

Але є й позитивна тенденція, на якій наголосив Голова правління Української Гельсінської спілки з прав людини Євген Захаров: «Влада зрозуміла, що силова політика принесла більше проблем, ніж користі. І хоч держава все ще намагається ізолювати тих, хто виступає проти них, сьогодні нових кримінальних справ із політичними мотивами майже немає. Те, що політичні репресії припинилися — результат європейського тиску та опору громадянського суспільства України». Першою проблемою євроінтеграції є, звичайно, ув’язнення Тимошенко, зазначив пан Захаров. А другою — українська внутрішня політика, що повністю суперечить розмовам про євроінтеграцію, демократію, права людини та європейські цінності. «Внутрішню політику сьогодні спрямовано проти українців. Для мене питання підписання Угоди концентрується на точці — чи зможе ця Угода змінити нашу внутрішню політику на краще? Чи не буде, як в часи СРСР, коли політика розрядки лише прикривала злочини радянського режиму».

ДЕІНТЕЛЕКТУАЛІЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ

Символічно, що така розмова відбулася наступного дня після річниці прийняття Декларації про державний суверенітет України, — нагадала Лариса Олексіївна Івшина, яка теж взяла участь круглому столі. «Стартувала Україна як дуже успішна держава, — зазначила вона. — Але вже потім можна простежити на яких етапах відбулося велике віддалення: процеси розпаду у журналістських колах, деградація політичного середовища. Це блукання поміж трьох сосен».

«Для мене та газети «День» цілком логічним є процес повернення України в Європу як завершення історичної справедливості», — наголосила Лариса Олексіївна. Але політично ми маємо дуже складний парламент і за Україну ведеться боротьба на різних рівнях. «Якщо ми хочемо восени отримати документ, всі здорові частини суспільства повинні демонструвати це прагнення, — додає Лариса Івшина. Європа — це зусилля громадян зрозуміти себе. У нас довгий час існувала криза ідентичності, тому нам потрібна масова історична самоосвіта. Її не дали свого часу університети та школи. Але ми не повинні робити вигляд, що у нас немає такого шансу. Є створена історична бібліотека «Дня».

«Політики дуже часто позбавлені історичного мислення, — констатує головний редактор газети «День». Події, які розвивалися навколо Волинської трагедії, їх висвітлення в медіа, реакція політиків прикро вражають. Таке одіозне явище як «Група 148» ще більш ганебне, ніж колишня «Група 239» (прокомуністична більшість у парламенті). Наш парламент посилає дуже складні сигнали. Я хочу нагадати слова депутата польського сейму: «Україна має дуже серйозні внутрішні проблеми». Другий «волинський вузол» — конструювання конфлікту. Я б хотіла, аби політики думали, що говорять. Потрібно не допустити загострення, адже поляки дуже важливі для нас. Ми повинні бути спадкоємцями ідей Гедройця, навіть якщо в Польщі зараз йде відступ від цього».

«ГРОМАДЯНИ МАЮТЬ БУТИ ОЗБРОЄНІ ЗНАННЯМИ ПРО ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ»

На круглому столі були присутні багато журналістів, через що очевидним пунктом розмови став і сучасний медіа-ринок України. Як наголосила Лариса Івшина: «В наших медіа тривалий час здійснюється апартеїд інтелектуального глядача. Якщо ми йдемо до такого кроку як Європейська Унія, громадяни мають бути оснащені знаннями про Європейський Союз. А де вони мають знайти ці теми? Ми в газеті «День» хотіли зробити додатковий сайт про Європу під такою ж назвою — «Європа», але поки що на це грошей не знайшли. Українська держава повинна проводити грантову політику щодо питань, в яких вона зацікавлена». На що народний депутат України Валентин Наливайченко відповів, що підтримує цю ідею і сприятиме їй. Саме стратегічний підхід до якісної зміни свідомості суспільства може дати конкретний результат, — як в медіа, так і політичній площині.