Європейська політика «запрошує» Путіна в Маріуполь

Візит Президента України Петра Порошенка до Берліна 16 березня і переговори з вищим керівництвом Німеччини канцлером Ангелою Меркель та президентом Йоахімом Ґауком мав радше символічне ніж практичне значення для покладення краю російській агресії на Донбасі.

Як відзначив керівник української редакції Deutsche Welle Бернд Йоганн, запросивши Порошенка у день річниці анексії Криму, Німеччина продемонструвала, що не забула про цю проблему. Справді, під час спільного брифінгу з Президентом Петром Порошенком Меркель зазначила, що Німеччина не визнає анексію Криму з боку Росії, бо у такий спосіб поставлено під питання мирний порядок у Європі. «Я хочу ще раз наголосити, що ми про це не забудемо», — сказала канцлерка. З точки зору країн Заходу, так званий референдум про приєднання Кримського півострову до РФ було проведено рік тому з порушення міжнародного права.

Меркель і Ґаук дали зрозуміти українському Президенту, що дії Росії у Криму ніколи не будуть визнані Німеччиною. Адже це було ударом по незалежній державі, що суперечить міжнародному праву. Однак ані Порошенко, ані німецький уряд не мають плану, як у найближчому майбутньому повернути Крим Україні, — наголосив Йоганн.

І тут символізм цих переговорів у Берліні в річницю анексії Криму зіткнувся з суровою реальністю: небажанням Європи посилювати санкції проти Росії та підтримуваних нею сепаратистів, які на противагу Україні не виконують Мінські домовленості.

А Порошенко як раз і висловив у Берліні сподівання, що на саміті ЄС цього тижня (19—20 березня) буде вирішено, що у разі недотримання умов перемир’я, європейські країни посилять санкції проти Росії.

У відповідь на це Меркель заявила під час спільного брифінгу з президентом Петром Порошенком, що санкції Європейського Союзу проти Росії будуть обговорюватися у березні, але рішення про їх можливе посилення може бути прийняте не раніше червня. «Санкції пов’язані з виконанням мінських угод. У березні не прийматиметься юридичне рішення (про посилення санкцій), а лише буде проведене політичне обговорення. Якщо угоди не будуть виконані, юридичне рішення прийматиметься, можливо, у червні», — цитує Reuters слова канцлера.

Про безсилля ЄС і, зокрема Німеччини, свідчить і те, що запропонований Берліном механізм верифікації відведення важкої артилерії не працює. Сепаратисти просто не пускають на свою територію спостерігачів ОБСЄ. І яка відповідь на це з боку Німеччини ніяка, а це одна з умов Мінських домовленостей.

Фактично в обмін на зобов’язання України виконувати Мінські домовленості Берлін пообіцяв лише фінансову та економічну підтримку і то за умови проведення Києвом давно обіцяних реформ у сфері боротьби з корупцією та реформування судової системи.

«День» звернувся до українських і зарубіжних експертів з проханням прокоментувати результати переговорів Порошенка і Меркель і їхнього впливу на політику Путіна.

«МИ ЗАСТРЯГЛИ З ПОЛІТИКОЮ, ЯКА НЕ ПРАЦЮЄ І ЯКА НЕ СТРИМУЄ ПУТІНА»

Едвард ЛУКАС, старший віце-президент Центру аналізу європейської політики. Автор книжки «Нова холодна війна: як Кремль погрожує Росії та Заходу», Лондон:

— Парадокс полягає в тому, що обоє — Меркель і Порошенко — згодні, що немає ніякої альтернативи Мінським домовленостям. І водночас вони обоє погоджуються, що Мінські домовленості не працюють. Таким чином, ми застрягли з політикою, яка не працює і яка не стримує Путіна. Відтак цілком вірогідно, що він відчуває, що може продовжувати дестабілізувати Україну. Ми, як і раніше, далеко від серйозних санкцій, Меркель не хоче обіцяти того, що вона не може виконати, — і вона знає, що багато європейських країн хочуть пом’якшити санкції, щоб винагородити Росію за «припинення вогню», а не посилювати їх.

«ВИДНО, ЩО В ЄС У ПИТАННІ САНКЦІЙ НЕМАЄ ЄДНОСТІ»

Герхард ҐНАУК, кореспондент газети Die Welt у Варшаві:

— «Месидж» в німецьких ЗМІ про візит Порошенка вийшов таким: Президент у інтерв’ю газеті Bild сказав, що Мінська угода «не працює» і вона це — «надія, а не реальність».

А інша частина месиджу — що Меркель під час тривалої розмови вернула Порошенка на шлях віри в ці домовленості.

Розбіжності були очевидними. Скоріше за все, ці розбіжності стосуються тактики, але вони є. Було також видно те, що скритикувала Frankfurter Allgemeine Zeitung. Канцлер, пише газета, висловилась «не точно» з приводу автономії для Донбасу. І тут гість підкреслив: вибачте, не забувайте про те, що треба відновити суверенітет України на всій своїй території.

Меркель говорила м’яко щодо можливих нових санкцій. Видно, що ЄС поки що бореться за єдність у своїх лавах щодо цього питання. Добре, що Меркель звернула увагу на події довкола Маріуполя — видно, що розмова з гостем була дуже конкретна. Багато експертів вважає, що наступ зі сходу на велике місто, наприклад Маріуполь, буде мати автоматичні наслідки — поставки оборонної зброї для України.

А що стосується Росії — Bild цитує німецьких політиків, які підтримують ідею Порошенка: бойкот чемпіонату світу з футболу в Росії.

«МЕРКЕЛЬ ОКРЕСЛИЛА ДЛЯ ПУТІНА «ЦІНУ ПИТАННЯ»

Микола КАПІТОНЕНКО, виконавчий директор Центру дослідження міжнародних відносин, Київ:

— Думаю, зустріч така, як і усі інші. Ритуальні запевнення, майже класика вже. Європа дотримується певної усталеної риторики. З часів Майдану розгубленість та неефективність прикриваються словами. З одного боку, ЄС не витримує того тесту на єдність, який влаштував йому Путін. З іншого, навіть на рівні окремих держав, відсутнє розуміння того, що далі робити з Україною. У зовнішній політиці Німеччини, яка претендує на лідерську роль, це втілено в найбільшій мірі. І Меркель обирає «золоту середину» — найобережніший варіант. Поточні санкції — основа політики. Вони індикатор позиції. Європі потрібно, щоб конфлікт не поширювався — і, схоже, не більше того. Наступ на Маріуполь можливий у квітні-травні; отже згадавши про розгляд санкцій у червні, Меркель окреслила для Путіна «ціну питання». Тепер він визначить, наскільки готовий її платити. Такі от «партнерські ділові» відносини, тільки торгують не газом, а безпекою та принципами.

КОМЕНТАР

«ДЛЯ ЄС ДУЖЕ ВАЖЛИВО ЗБЕРІГАТИ ЄДИНУ ПОЗИЦІЮ ЩОДО САНКЦІЙ ПРОТИ РОСІЇ»

Сюзан СТЮАРТ, Німецький інститут із питань міжнародної політики та безпеки (SWP), Берлін:

— Я думаю, що необхідно звертати увагу на те, що, швидше за все, буде реалістичним у загальному контексті ЄС. Перш за все, санкції, які мали переглядатися у березні, були продовжені до вересня. Політичне рішення щодо цього було ухвалено наприкінці січня і, отже, не пов’язано з Мінськом-2. Крім того, звучали чіткі заяви з боку Німеччини та ЄС про можливість як пом’якшення, так і посилення санкцій. Якщо Росія дотримується Мінських домовленостей і допомагатиме деескалації ситуації на Донбасі, то деякі з санкцій можуть бути ослаблені або зняті. Якщо Росія не зробить цього, то будуть подальші санкції. Зараз у Німеччині вважають, що угода про припинення вогню, звичайно, не дотримується як слід, хоча й має місце поліпшення ситуації. Здається, потрібно більше часу, перш ніж ЄС (включаючи Німеччину) прийде до висновку, що Росія не бажає дотримуватися домовленостей, досягнутих у Мінську. Я вважаю, що для ЄС дуже важливо зберігати єдину позицію щодо санкцій і вносити будь-які зміни в них у залежності від поведінки Росії щодо України. Якщо це взагалі можливо, ЄС повинен також намагатися продовжувати координувати свою позицію зі США, але це може ставати дедалі складніше, враховуючи жорстку позицію республіканців і деяких демократів.

«ПРИНЦИПОВО ВАЖЛИВИМ Є ТЕ, ЩО НЕ СКАСОВАНО ЗАРАЗ ДІЮЧІ САНКЦІЇ»

Аманда ПОЛ,   політичний аналітик і програмний директор Центру європейської політики, Брюссель:

- Мене не дивує те, що Ангела Меркель саме так відповіла щодо санкцій  президенту Порошенко. Справа в тому, що дедалі більше з’являється небажання щодо нових санкцій та скарг про економічний вплив на держави-члени. Лідери багатьох країн вже висловили це в усній формі в тому числі Греція, Іспанія, Кіпр, Угорщина. Крім того збільшується кількість зустрічей між керівництвом Росії та деяких країн-членів, включаючи Італію, Грецію, Кіпр, Угорщина і т.д. Це означає, що ці країни, незважаючи на санкції і триваючу агресію Росії в Україні, намагаються підтримувати хороші відносини з Кремлем.

Я вважаю, що буде дуже важко посилити санкції у червні, якщо не буде величезних втрат людей. Досі значне збільшення санкцій завжди приходило після значного насильства і кровопролиття.

Принципово важливим є те, що не скасовано зараз діючі санкції, бо немає нічого взагалі такого, щоб послужило б для їхнього скасування.

Справді, існує питання, що буде зробити ЄС, якщо Росія не виконує Мінських домовленостей від 12 лютого? Як довго вони збираються чекати? Досі Росія жодним чином не дотримується цих домовленостей, а ми продовжуємо чути від ЄС, «якщо Росія не виконує Мінська-II,  то будуть наслідки і нові санкції». Повинен бути кінцевий термін і чітко визначені наслідки невиконання. Цього зараз не відбувається.

По-друге, ЄС повинен розглядати варіанти двосторонніх санкцій або двотрекових санкцій у випадку, якщо не матиме місце імплементація або  відбудеться ескалація в тому числі зроблено спробу взяти Маріуполь. Це не оптимальний результат, але це краще, ніж нічного не робити, який посилає дуже неправильний сигнал Росії. Таким чином, я маю на увазі можливість таких країн, включаючи наприклад Велику Британію, які готові йти на новий рівень санкцій, діючи спільно зі Сполученими Штатами. Нові економічні санкції, які вдаряють по фінансовому сектору, застосовані США, Велика Британія та Німеччини, які є ключовими фінансовими центрами (разом з іншими державами-членами) можуть бути ефективним.