«Захід має дати чіткий сигнал українцям про бажання наблизити Україну до НАТО»

Сьогодні у столиці Польщі черговий саміт Організації північноатлантичного форуму розпочався виступами господаря – президента Польщі – Анджея Дуди та генсека НАТО Єнса Столтенберга на панелі «НАТО на захисті миру: 2016 рік і далі» Форуму експертів на Варшавському саміті. Президент Польщі Анджей Дуда зокрема заявив, що на саміті у Варшаві Альянс продемонструє єдність, солідарність і рішучість в імплементації головних завдань, які були ухвалені раніше й будуть прийняті на цій зустрічі у верхах. «Я завжди на зустрічах із лідерами країн-членів НАТО підкреслював, що відданістю колективній обороні ми маємо гарантувати довіру до Альянсу. Тим більше в умовах, коли існує загроза не лише для індивідуальних країн, а й коли під загрозою перебувають такі норми, як територіальна цілісність і суверенітет», – зазначив польський президент. Він також наголосив, що НАТО повинно зберігати політику відкритих дверей. «Якщо ми говоримо про НАТО як союз, котрий взяв на себе від початку роль щодо захисту миру у світі, та якщо, відповідно до правил, будь-яка крана хоче вступити до НАТО і є надійним партнером, який підтримує сферу безпеки, то що більше членів слідує цим принципам, то стабільніший світ. Я наполягаю на політиці відкритих дверей. З одного боку, кожна країна має сама вирішувати, чи хоче вона вступити до НАТО і для цього виконати певні умови. З іншого – Альянс має зі свого боку сказати, що готовий прийняти ті країни, які готові відповідати умовам членства», – сказав Дуда. Таким чином він відповів на запитання щодо можливості виключення із декларації саміту статті про те, що Україна та Грузія у майбутньому стануть членами НАТО, яку було ухвалено на саміті в Бухаресті 2008 року. Тим часом генсек НАТО, відповідаючи на це запитання, зазначив, що двері НАТО є відкритими, а найближчим часом – після ратифікації всіма парламентами країн Альянсу – 29-м членом НАТО стане Чорногорія, яка бере участь у цьому саміті. Він відзначив успіх Грузії, котра подала заявку на членство, у реформуваннях сектору безпеки. Щодо України, зазначив він, ця країна перебуває в іншій позиції, фокусує увагу на реформах, і заявила, що почекає з поданням заявки до досягнення прогресу в реформуванні оборонного сектору. «Ми надаємо політичну та практичну підтримку Україні й надамо ще більшу підтримку. Ми нічого не змінили. Кожна країна обирає свій шлях, і це стосується України та Грузії. Якщо ці країни збираються стати членами НАТО, то це вирішують вони, ніхто не збирається ветувати цей принцип. Все залежить від цих країн», – наголосив Столтенберг.

«БАТАЛЬЙОНИ – ЦЕ НЕ СИЛА, ЯКА ЗУПИНИТЬ РОСІЮ ВІД АГРЕСІЇ, АЛЕ ЦЕ ПОВНІСТЮ ЗМІНЮЄ СИТУАЦІЮ»

Михаль КОБОСКО, директор Вроцлавського глобального форуму при Атлантичній раді США:

- Цей саміт справді є історичним. Бо попередні два саміти: перший у Чикаго, а другий у Вельсі, дехто називав побічними заходами для багатьох урядів. І вони не були критичними для НАТО. Але зараз, після агресії в Україні та нелегальної анексії Криму, НАТО має довести, що він справді потрібен, що він справді важливий, що він хоче відігравати міжнародну роль. І я вірю, що цей саміт є важливим тому, що вже зрозуміло й вирішено, що НАТО нарешті розмістить західних солдат у країнах Східної Європи – на східному фланзі НАТО. Очевидно, це було б дуже позитивно, і в довготерміновій перспективі ми тут побачимо бригади. Але зараз дивіться на реалії різних західних країн, це справді те, що вони можуть запропонувати наразі. І 2017 року ми будемо мати 4 тис. західних солдатів у Латвії, Литві, Естонії та Польщі. Декілька тисяч американців прибудуть у Польщу. Тому це реальний успіх для НАТО. Ніколи раніше у нас не було такої ситуації. Це як проривний момент в історії НАТО та західного альянсу. Ніколи стільки західних солдатів не було тут, на цих землях. Звичайно, батальйони – це не сила, яка зупинить Росію від агресії, але це повністю змінює ситуацію. Ці солдати будуть тут, і будь-яка агресія Росії буде автоматично розглядатись як агресія проти НАТО. І буфером проти неї будуть ці чотири країни з батальйонами, які прибувають у цей регіон.

- До речі, міністр оборони Польщі Антоній Мацеревич сказав в одному інтерв’ю, що на цьому саміті буде ухвалено рішення, яке змусить Росію перестати погрожувати Польщі, країнам Балтії та іншим країнам світу. Як ви це прокоментуєте?

- Я не такий оптиміст, як міністр Мацеревич. На мою думку, це довготерміновий процес. Ми маємо бути дуже терплячими і чекати, тиснути на Росію крок за кроком. Тому що це було рішення Росії, Путіна – почати атаку на Україну, почати погрожувати сусідам, балтійським країнам. І це повинно робитися крок за кроком. Я вважаю, що НАТО робить правильно, дотримується власної політики. А саме – розміщує солдат на сході. Ми демонструємо, що не боїмося Росії. З іншого боку, ми досі готові вести діалог із Росією, готові відновити Раду НАТО – Росія, готові говорити з росіянами, якщо вони зрозуміють, що агресія та шантаж – неправильні інструменти в реалізації зовнішньої політики.

- Як ви оцінюєте відповіді польського президента та генсека НАТО на запитання представника Швеції про те, чи не існує загрози видалення зі спільної декларації саміту положення, ухваленого на Бухарестському саміті, що Україна та Грузія у майбутньому стануть членами НАТО?

- Це дуже правильне запитання. Це виклик для НАТО, йі Альянс має показати справжню солідарність з Україною. І дуже добре, що Президент Порошенко буде присутнім тут і демонструватиме, що він є членом родини НАТО, хоча Україна ще не є членом Альянсу. Я думаю, що має бути спосіб показати українцям, що їхня країна може нарешті приєднатися до НАТО, якщо українська нація так вирішить.

- Нам відомо, що Адміністрація Президента України сподівається, що на цьому саміті буде підтримано атлантичні перспективи нашої країни. Що ви думаєте про це?

- На мою думку, це правильні очікування для Адміністрації Президента України. Захід повинен дати чіткий сигнал українцям про бажання Заходу наблизити Україну до НАТО, інституцій ЄС, що Україна – це частина Заходу. Це мусить бути чіткий сигнал, який має бути послано спеціально звідси, з Варшави.

- Відомо, що Лех Качиньський був ініціатором на саміті в Бухаресті 2008 року згаданої статті про те, що Україна у майбутньому стане членом НАТО. Чи можна очікувати такої ж ролі від Анджея Дуди, що він зробить усе, щоб таке положення залишилось у Варшавській декларації?

- Звісно, що так. Президент Дуда продовжує політику президента Леха Качиньського. Головне те, що Дуда й Столтенберг підкреслили, що двері НАТО відкриті для всіх країн, які бажають вступити до Альянсу…

Мустафа Джемілєв, народний депутат, лідер кримськотатарського народу:

- По-перше, виступи президента Дуди та генсека НАТО відрізняються. Польський президент більш конкретно говорив про завдання саміту, Україну, анексію Криму. І ми йому вдячні за це. З іншого боку, Столтенберг говорив правильні речі. Зокрема, що Україна ще не подала заявку на членство в НАТО, але вживає заходів щодо наближення до стандартів НАТО. І він про це сказав досить м’яко. У нас насправді дуже повільно все просувається. Та головне те, що вони підкреслили, що двері НАТО відкрито для всіх країн, які бажають вступити до Альянсу, якщо вони будуть відповідати стандартам, їх буде прийнято до НАТО. Іншими словами, ми маємо перспективу членства в НАТО. Ми окремо розмовляли на цю тему з президентом Дудою, зокрема про те, в якій формі Польща й НАТО можуть сприяти Україні в питаннях деокупації Криму, захисту територіальної цілісності України. Тому Польща – найбільш надійний наш союзник. І в цьому я переконався на зустрічі з польським президентом.

Важливо, що країни Альянсу й надалі закликають і вимагають від Росії, щоб вона зупинила свою поведінку щодо України

Наталія НЕМИЛІВСЬКА, директор Центру інформації та документації НАТО в Україні:

— Я думаю, для України важливо те, що відбудеться засідання комісії Україна – НАТО. Це хороший крок, який демонструє добру волю, політичну підтримку України. Жодна інша країна-партнер не буде мати окремого саміту. З політичного й дипломатичного боку це є дуже важливим. Далі всі країни НАТО залишаються одноголосними в тому, що вони ніколи не визнають нелегальну анексію Криму. Важливо, що країни Альянсу й надалі закликають і вимагають від Росії, щоб вона зупинила свою поведінку щодо України. Важливо, що політично Україна залишається в полі зору НАТО. І не тільки в полі зору, а й у центрі. Для України це значна можливість розповісти про ті перетворення, які спостерігаються в Україні в усіх сферах життя, особливо у секторі безпеки та оборони, обговорити існуючі труднощі на цьому шляху. Що очікувати з практичного боку? Буде прийнятийо так званий комплексний пакет допомоги для України, котрий охоплюватиме широкий спектр сфер та складатиме близько сорока проектів, які Україна буде втілювати разом із НАТО. Ці проекти націлені на підтримку України досягнути свої заявлені цілі – стандартів НАТО та взаємосумісність із силами НАТО до 2020-го.