Залучення капіталу — досвід Польщі

Польща — єдина країна у Євросоюзі, яка під час глобальної фінансової кризи змогла зберегти хоча б темпи зростання економіки. Наша західна сусідка досить активно проводить політику залучення іноземного капіталу. Причому не лише на Заході, але й на Сході. Днями в Києві відбулося представлення ідеї первинного публічного розміщення у Центрально-Східній Європі: IPO Roadshow та IPO Summit. У цьому заході брав безпосередню участь міністр фінансів Польщі Александр ГРАД, який погодився дати ексклюзивне інтерв’ю «Дню».

— Пане міністре, що ви думаєте про нинішню кризу в ЄС, зокрема кризу в зоні євро, і як, на вашу думку, Євросоюз виходитиме з неї?

— Я вважаю, що ми всі чекаємо на останні пропозиції, які з’являються з єврозони. На мою думку, зараз ніхто не спроможний сказати, як зрештою будуть розвиватися події. Але зрозуміло, що сьогодні не йдеться про реалізацію сценарію, згідно з яким одна з країн покине зону. Такий варіант навіть не розглядається. Це було б небезпечно не лише для єврозони, але й для Європейського Союзу. На мою думку, такий процес не був би повністю контрольованим. Ось чому цими вихідними відбудеться зустріч міністрів закордонних справ країн-членів ЄС, щоб обговорити найкращий сценарій виходу з кризи. На мою думку, важливо, щоб уряди деяких країн не лише говорили про програми економії, але й втілювали їх у життя. Разом із тим програми приватизації у цих країнах мають здійснюватися у короткі терміни. Навіть у Польщі за чотири роки ми бачимо, що це не дуже простий процес. Але в нас він відбувався за нормальних умов без пістолета біля голови. І уявіть собі, як це робити у країнах із пістолетом біля голови, коли в парламенті є сильна опозиція. Сьогодні не бачу сценарію виходу якоїсь країни з єврозони, бо це був би неконтрольований процес. Тут би не допомогли ніякі фонди стабілізації. Потрібні структурні реформи, бо фонди можна використати, але це не принесе жодного ефекту. Це дуже складний час для Європейського Союзу. Тому потрібно ще більше солідарності та європейської інтеграції. У цій ситуації егоїзм деяких країн є шкідливим і загрожує інтеграції ЄС. Відтак потрібно будувати здоровий фундамент розвитку економіки, менеджменту, підтримання спільної валюти. Як далі розвиватимуться події, я наразі не знаю. Можливо, наприкінці вересня чи в жовтні ситуація щодо цього питання викристалізується.

— Ви, мабуть, чули, що в Європі існують пропозиції створення двох рівнів ЄС, один з яких включатиме країни єврозони, і таким чином вийти з кризи, яку екс-канцлер Австрії Вольфганг Шюссель назвав кризою моралі Європи. Що ви думаєте з цього приводу?

— Польща головує в ЄС. Я вважаю, що зараз не час аби говорити про те, хто до якого клубу має вступити. Зараз усі мають сидіти за одним столом. На мою думку, ця криза ясно показує, що сьогодні зовсім недоречно мислення в категоріях «кращі», «гірші» країни, чи країни, які розвиваються більш динамічно і менш динамічно.

— Пане міністре, ваша країна збирається у майбутньому ввести євро. Хотілося вас запитати, чи вплинула ця криза на бажання Польщі приєднатися до спільної європейської валюти?

— У 2008 році ми назвали конкретну дату введення євро у нашій країні. Але за місяць збанкрутувала фірма Lehman Brothers Holdings Inc. Після чого розпочалася світова фінансова криза. Євро залишається нашою стратегічною метою. Але щоб приєднатися до зони євро нам потрібно підготуватися і виконати певні вимоги, критерії. Ми не відступаємо від нашої стратегічної мети. Але тепер у зв’язку з кризою у єврозоні складно точно спланувати календар вступу Польщі до спільної валюти. Разом із тим зі свого боку ми робимо все, щоб виконати критерії, які зокрема стосуються підтримки у певних рамках державного боргу, інфляції, курсу власної валюти. До 2015 року ми обмежимо державний дефіцит відповідно до критеріїв. Але зараз неможливо назвати конкретну дату вступу до єврозони.

— А наявність власної валюти, злотого, допомогла вашій країні пережити кризу чи ні?

— Оскільки обсяг експорту становить 30% нашої економіки, то слабший злотий дозволяв збільшити експорт. Але ми також імпортуємо товари. Але тим не менше за даних обставин сальдо було позитивним. А якщо дивитися на довгострокову перспективу, розвиток інвестицій, створення ринків капіталу в Польщі, то ризик для національної валюти зростає.

— Учора я бачив репортаж по телебаченню із Греції, у якому греки скаржаться на євро і вважають, що їхній країні краще повернутися до драхми, коли ціни були нижчі. Що ви скажете на це?

— Я не хотів би цього коментувати. Хай цим переймається Греція. Але треба згадати і про те, які вигоди Греція отримала від вступу до ЄС. Тут важливо, щоб критерії членства в ЄС виконувалися всіма без винятку країнами членами євроспільноти.

— Пане міністре, ви брали безпосередню участь у представленні ідеї первинного публічного розміщення у Центрально-Східній Європі: IPO Roadshow та IPO Summit. Чи не могли б ви детальніше розповісти про мету цього заходу?

— Чотири роки тому після формування нашого уряду я в якості міністра фінансів став відповідати за приватизацію. Моєю метою було зробити так, щоб процес приватизації посилив наш ринок капіталу. Я був зацікавлений у реалізації якомога більше приватизаційних проектів і спрямування їх до Варшавської фондової біржі, аби Варшава ставала фінансовим центром Східної Європи: між Франкфуртом і Москвою. Щоб ці фірми були більш зацікавленими реєструватися на нашій біржі і, таким чином, збільшували її капіталізацію. Нам удалося це зробити. За чотири роки капіталізація Варшавської біржі виросла майже до 210 млрд. доларів. І вона поки що є меншою, ніж у деяких біржах Європи. Останнім часом на нашій біржі не займалися з первинним розміщенням публічного капіталу IPO. Зараз у лістингу Варшавської біржі є понад 130 фірм. До неї входить інвестиційний банк, консалтингові компанії. Нам вдалося створити архітектуру, яка дозволяє добрі пропозиції фірмам з інших регіонів, зокрема українським. За останні два роки на нашу біржу вийшло дев’ять українських фірм. До цього було дві фірми. Сьогоднішня презентація мала за мету показати, що сьогодні Варшава є добрим місцем, де можна розміщати капітал, де є ліквідність. Наша біржа навіть ввела спеціальних індекс WiG Ukraine. Сьогодні засідання було пленарним і тут відбулися зустрічі з представниками фірм, які хочуть увійти у список Варшавської біржі. Ми хотіли показати, що пріоритет нашого уряду полягає в тому, щоб Варшавська біржа ставала все потужнішою. Учасниками біржі є державний капітал, іноземні компанії, представлені у Польщі, навіть індивідуальний капітал. Поляки дуже цікавляться біржею. Останнім часом на біржі було зареєстровано півмільйона нових маклерських рахунків. Зростання становило 30%. Біржа стала місцем, де професіонали можуть збільшити свій капітал.

— Чим ви зацікавлюється українські компанії, щоб вони розміщали капітал саме на Варшавській біржі, а не на якісь іншій?

— Кожна фірма сама вибирає, на яку біржу виходити: Варшавську, Лондонську, Франкфуртську чи зробити подвійний лістинг. На мою думку, пропозиція з боку Варшавської біржі справді є привабливою. Не випадково, що за останні два роки дев’ять українських фірм вийшли на нашу біржу.

— Що ви думаєте про українські біржі?

— Ми раніше були на цьому місці, що і вони. У вас багато бірж, у тому числі місцевих. Але, мабуть, таке розпорошення не служить створенню ринку капіталу. Це певний досвід. Але, на мою думку, необхідно покращити функціонування цих ринків, їхні інституційні інструменти, юридичну базу. А це необхідна умова для розвитку бірж та ринку капіталів.

— До речі, як вам вдається заохочувати поляків у тому, щоб вони купували акції?

— Ми запровадили дуже чіткі засади відносин між державою — міністерством фінансів, яке випускає акції, і покупцями акцій. Ми заборонили купувати акції за рахунок позик у банку. Раніше була така практика, коли будь-хто міг підписати на будь-яку кількість акцій. Ми встановили межу на максимальну кількість акцій і почали продавати дрібніші пакети. І на це непотрібно було брати кредит у банку. Ми також здійснювали освітні програми для суспільства, відкриті зустрічі представників бірж і маклерських фірм, міністерства фінансів. Ми розповідали людям, як мінімізувати ризики, а також підвищували економічну обізнаність людей. І це добре запрацювало. Крім того, у пресі були повідомлення прикладів того, як люди заробили на біржі. Очевидно, що зараз, у ситуації коли індекси падають, акції треба тримати в кишені, чекати на кращі часи і не піддаватися тиску спекуляцій.