Женева: компроміс заради перепочинку для України

За результатами майже восьми годинної дискусії у Женеві міністри закордонних справ України, Росії, США і ЄС дійшли згоди щодо першочергових кроків з деескалації ситуації в східних регіонах України для зміцнення безпеки всіх громадян. В ухваленій заяві, зокрема, йдеться про необхідність припинення будь-яких проявів насильства, погроз та провокаційних дій; роззброєння всіх незаконних збройних формувань. Захоплені будівлі повинні бути повернуті законним власникам, окуповані вулиці, площі, інші публічні місця у всіх містах України повинні бути звільнені. Повинна бути здійснена амністія всім протестувальникам, за винятком тих, хто скоїв тяжкі злочини, - йдеться у заяві.

Сторони погодилися, що ОБСЄ відіграватиме ключову роль у наданні сприяння в забезпеченні імплементації згаданих першочергових заходів, передусім - з роззброєння бойовиків та звільнення окупованих будівель. У цьому зв’язку США, ЄС та РФ підтримали діяльність в Україні спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. Учасники зустрічі також висловили готовність надати Україні додаткову підтримку для стабілізації економічної та фінансової ситуації в країні.

Глава українського МЗС Андрій Дещиця вважає успіхом результати чотирьох сторонніх переговорів. «Росія цією заявою погодилася сприяти деескалації ситуації у східних регіонах»,  - цитує його «Інтерфакс-Україна. За його словами, ця заява стала «своєрідним тестом , який показав , наскільки відданим є бажання і рішення , в першу чергу, Росії, сприяти деескалації ситуації у східних регіонах України». Разом з тим він зізнався, що між Україною та Російською Федерацією існують протиріччя  в позиції щодо військово-політичного статусу України. Дещиця також додав, що з «кримського питання» у Києва і Москви «повні розбіжності», проте при цьому США і ЄС повністю підтримують позицію України, яка полягає у визнанні Криму частиною її території.

Держсекретар США Джон Керрі назвав досягнуту в Женеві угоду результатом "цілого дня тяжкої праці" і наголосив, що записане на папері має стати початком конкретних дій. «Важливо, щоби ці слова негайно були втілені в конкретні дії. Жоден із нас не їде звідси з відчуттям, що ми здійснили замислене лише через слова на папері», - сказав Керрі. Він також заявив, що незважаючи на заперечення Росії, США надали російському міністру переконливі докази російської причетності до загострення становища в східних областях України. За його словами, російський міністр закордонних справ пообіцяв підтримку в процесі роззброєння незаконних воєнізованих формувань.

Що цікаво, президент Барак Обама, який виступив у Вашингтоні кілька годин по тому, висловив сумнів, що Росія дотримається взятих на себе зобов'язань. «Я сподіваюся, що протягом кількох наступних днів ми справді побачимо, як вирішується це питання, однак, зважаючи на минулий досвід, не думаю, що можна на це розраховувати», - сказав він. Разом з тим він додав, «Ми маємо бути готові до того, що доведеться дієво відповісти на подальші намагання росіян втручатися на схід та південь України».

Цю думку поділяє німецький канцлер Ангела Меркель, яка у телефонній розмові з Обамою, погодилась, що США і Європа готові прийняти подальші заходи, якщо де-ескалації найближчим часом не відбудеться. Крім того, лідери двох країн наголосили, що вони підтримують проведення президентських виборів в Україні 25 травня.

У телефонній розмові з прем'єр-міністром Британії Девідом Кемероном обоє лідерів погодилися, що США і Європа готові до нових санкцій проти Росії, якщо Москва не сприятиме відновленню порядку в Україні.

Зі свого боку Лавров заявив, що «домовленості багато в чому компромісні, але найголовніше для нас - це визнання учасниками того неспростовного факту, що цю кризу мають врегулювати самі українці.

Але досить дивною, якщо не сказати зверхньо,  виглядала його наступна заява під час прес-конференції: «Конституційна реформа відбудеться у будь-якому разі, у мене немає жодних сумнівів. У цьому нас запевнили насамперед американські партнери, які вирішально впливають на нинішнє київське керівництво». Тим самим російський міністр ніби то спеціально хотів підкреслити залежність нинішньої влади від США. Більше того, Лавров робив заяви, з яких випливає, що він досі вважає фактом дискримінацію росіян і російськомовного населення України. А якраз все це спростовують різні міжнародні організації і зокрема остання доповідь ООН про ситуацію з правами людини в Україні, у якій підкреслюється, що навпаки ситуація у цьому відношенні погіршилась у Криму, який анексовано Росією. 

 «День» звернувся до українських та зарубіжних експертів з проханням прокоментувати результати женевської зустрічі.

«ЦЯ ЗАЯВА НЕ МОГЛА БУТИ НІЧИМ ІНШИМ…»

Олег ШАМШУР, екс-посол України в США:

- У мене ставлення до цієї зустрічі було доволі скептичне. Втім треба  визнати, що перемовини, які відбулися в Женеві, є позитивними в тому сенсі, що вони створюють певні передумови для деескалації напруження. Але разом цілком зрозуміло, що оцінка результатів може бути тільки після того, як буде зрозуміло, наскільки великою є її практична вага. Тобто наскільки декларації Росії будуть підтверджені реальними діями. Абсолютно правильно про це сказав Керрі на своїй прес-конференції. І тут треба враховувати, що стороною суперечок фактично є  країна-агресор і ми маємо дуже пильно слідкувати за діями Росії, тому що мабуть не випадково паралельно фактично з переговорним процесом була прес-конференція Путіна, на якій він заявив і про свої претензії і про невизнання легітимності виборів. Тобто це дуже серйозний сигнал, який також не можна залишати поза увагою.

Якщо подивитися на зміст заяви, то у мене  пересторогу викликає та частина, у якій йдеться, що представники Росії будуть разом з ЄС і США учасниками моніторингової місії ОБСЄ. Ми вже маємо досвід Придністров’я. З іншого боку зрозуміло, що ця заява не могла бути нічим іншим ніж результатом компромісу між сторонами, щоб здійснити  деескалацію напруги.

- Німецький дослідник Європейського центру Карнегі Улі Шпек заявив на своїй сторінці у Twitter: «Женевська угода не встановлює перепон для подальшої дестабілізації України з боку Росії. Дипломатія провалилась». Як ви прокоментуєте таку заяву?

- Я б не сказав, що дипломатія провалилась. Скоріше, створюються передумови для деескалації конфлікту.  А чи буде це реалізовано, ми побачимо найближчими днями. Абсолютно невипадково Керрі сказав, що вони також очікують на конкретні кроки з боку Росії і якщо декларації не будуть підтверджені конкретними діями, то Росія матиме наслідки своєї бездіяльності, або деструктивної діяльності. Тобто це є можливості для деескалації, а чи будуть вони реалізовані, найближчий час покаже.

- Що означає, що питання Криму не було включено в заяву?

- Справді питання Криму залишилось поза увагою. І тут важливо те, що відповідаючи на це запитання Керрі і Ештон заявили про те, що як і раніше анексія Криму і санкції, які запроваджено будуть діяти. Це може бути один з намірів Росії щоб для деескалації на сході України відволікти увагу  від Криму. Тобто закріпити для міжнародної спільноти той факт, що Крим уже став де-факто територією Росії. Це також може бути елементом стратегії Росії.

-   А що скажете на таке зауваження названого вище німецького експерта: «Пункт угоди про те, що всі сторони мають утриматись від будь-якого насильства обмежує суверенітет України. Я не впевнений, чи це законно»?

- Це, безумовно, компромісний документ і ця частина, де  фактично визначається параметри конституційного переговорного процесу, за нормальних обставин не мали бути би прийнятними. Але дуже важливо використати цей час для зміцнення своєї вертикалі влади і для започаткування процесу реформ. Тому я розумію логіку компромісу. Але я не задоволений цією заявою.

     - Британський журналіст Бен Джуда відзначив у Twitter: «Женева стала дипломатичною перемогою Росії». Що скажете на це?

- Чесно кажучи, я б не розглядав це як дипломатична перемога Росії. Адже в заяві йдеться про засудження екстремізму, звільнення будівель. На мою думку, слабкість цього документу полягає в тому, що країна агресор, яка де-факто здійснила анексію і зараз продовжує здійснювати повзучу інтервенцію на територію України, є стороною переговорного  процесу і заяви. Це, безумовно, за звичайних обставин не є нормальним. Але все-таки як перемогу Росії, я б це не розглядав, хоча б цієї причини. Мені здається, що Росія пішла навіть на те, щоб зробити цю заяву з наступних причин. З одного боку, все-таки санкції діють і завдають шкоди російській економіці, створюють не дуже комфортну ситуацію для російського керівництва. А з іншого боку, Росію примусило піти хоч на якісь перемовини те, що Україна почала здійснювати антитерористичну операцію і зокрема зуміла діяти рішуче в Маріуполі.

«БАГАТО ЩО ЗАЛЕЖАТИМЕ ВІД ТОГО, ЧИ ЗУПИНИТЬ МОСКВА СВОЮ ДІЯЛЬНІСТЬ З ДЕСТАБІЛІЗАЦІЇ УКРАЇНИ»

Стів ПАЙФЕР, Директор Інституту Кеннана у міжнародному центрі науковців ім. Вудро Вільсона:

- Заява стала чимось більшим, ніж більшість аналітиків очікували від зустрічі в Женеві. Вона містить важливі заходи по деескалації кризи. Велике питання, чи будуть реалізовані ці кроки, і багато що залежатиме від того, чи зупинить Москва свою діяльність з дестабілізації України, в тому числі припинення підтримки тих, хто захопив будівлі на сході України. Враховуючи те, що Росія зробила в останні кілька тижнів, щоб ескалувати кризу, люди із зрозумілих причин сумніваються у відданості Москви реалізувати цю заяву. Але, так чи інше, ми дуже скоро дізнаємось про це. Спостерігачі ОБСЄ можуть бути дуже корисними в оцінці того, чи виконано зобов'язання.

Було б помилкою думати, що відсутність згадки про Крим у заяві означає, що США та ЄС признали його анексію. У центрі уваги зустрічі в Женеві було зняття напруження і запобігання тому, що ситуація вийде з під контролю. Питання Криму може бути вирішено пізніше. Вашингтон вважає його окупацію і анексію незаконною.

«ЦЕ НАБАГАТО КРАЩЕ, НІЖ ЯКБИ ВТОРГНЕННЯ ПОЧАЛОСЯ В ЦІ ВИХІДНІ»

Д-р Метью РОЖАНСЬКІ, Старший науковий співробітник Інституту Брукінгза:

- Я думаю, що це позитивний крок, тому що це дає Росії альтернативний шлях отримати те, що вона хоче без ескалації військового вторгнення в Україну, а саме, брати участь прямо чи опосередковано в конституційному/федераційному процесі. Це нічого не гарантує, але це набагато краще, ніж якби вторгнення почалося в ці вихідні. Просто ні Україна, ні Захід готові відповісти на повномасштабне вторгнення зараз, а це, принаймні, дає можливість виграти час.

Так, я згоден, що фактично анексію Криму було признано. Однак я думаю, формальна позиція США, ЄС і України щодо цього питання залишатиметься незмінною – вони не визнаватимуть цього, без практичного впливу на відносини з Росією.

«ЗАЛИШАЄТЬСЯ ПОДИВИТИСЯ НА РЕАЛЬНЕ ВИКОНАННЯ ЦІЄЇ ДОМОВЛЕНОСТІ»

Тетяна КАСТУЄВА-ЖАН, керівник центру Росія – ННД, у Французькому інституті міжнародних відносин:

- Той факт, що Росія взагалі взяла участь у переговорах і підписано спільний документ, безумовно, позитивний. Росія не наполягала на залученні на переговори представників південно-східних областей, не наполягала на включенні до заяви термінів федералізація і позаблоковий статус. Тобто зняла найбільш сильні подразники на переговорах, що має свідчити про її добру волю і готовність до компромісу. Проте, залишається подивитися на реальне виконання цієї домовленості, адже Росія повністю заперечує будь-яку своє втручання в дестабілізації ситуації на сході України і завжди може перекласти відповідальність за невиконання договору на захід і тимчасовий український уряд.
По суті , США та ЄС за замовчуванням прийняли включення Криму до складу Росії По-перше, негласно, якесь «моральне» і історичне право Росії на Крим визнавалося практично відразу й існує впевненість, що результати проведеного референдуму були б на користь Росії в будь-якому випадку, якими б не були його умови проведення. По-друге, питання Криму не піднімалось, щоб не скомпрометувати шанси домовитися по південному сходу і в цілому про подальшу долю України . По-третє, є впевненість абсолютної марності такого кроку, оскільки немає ніяких реальних шансів, що Путін віддасть Крим.