«День» вшановує геніїв не «заднім числом», а постійно»
У літньошколярів відбулася зустріч-концерт з лідером гурту «Хорея Козацька» Тарасом Компаніченком
Українська аристократична традиція у пісенній культурі – тема, яка цікавила учасників Літньої школи найбільше. Кобзар, бандурист і лірник, лідер гурту «Хорея Козацька» Тарас Компаніченко, окреслюючи проблематику її збереження та примноження, розповів зокрема і про різницю між автентичними інструментами та сучасними, поділився власними судженнями про істинне кобзарське мистецтво. Тарас Вікторович нагадав про «концертно-пафосну» культуру, що панувала у той час, коли він був студентом, та естетику сліпих кобзарів, яка дуже вирізнялася на цьому тлі. З великою пошаною згадав своїх учителів Євгена Адамцевича та Георгія Ткаченка, які відкрили йому привабливість «тихої молитовності», котра сповна розкриває сутність пісенного твору та підкреслює звучання старовинного інструмента. Це те, чого часто бракує в українському музичному мейнстрімі.
Відомий лірник не оминув увагою й роль традиційних українських інструментів у сучасному світі. Відзначив працю нинішніх українських гуртів, що послуговуються бандурою, кобзою, лютнею для аранжування композицій. Хоча й зауважив, що ці інструменти є радше декоративним елементом, адже їх навряд чи можна назвати автентичними.
На закінчення зустрічі пан Тарас порадив літньошколярам не прогавити свій шанс і знайти себе. Він відзначив цінну особливість редакції «Дня», яка, проводячи вже стільки років Літню школу журналістики, щедро ділиться своїми напрацюваннями, вирощує нову якість вітчизняних медіа. Більше про сповнену парадоксів та відкриттів зустріч – уже незабаром читайте на сторінках «Дня».
ВРАЖЕННЯ
«ПАН ТАРАС РАДИТЬ ЗАВОРОЖУВАТИ «АВТЕНТИКОЮ СЕРЦЯ»
Каріна ХАЧАТАР’ЯН, Сумський державний університет:
– Таких людей мало послухати, їх треба максимально почути! Насправді, круто, коли для людини українське середовище – не тільки те, що її оточує, а й те, що становить її особистість. Тарас Компаніченко – той український «козак», який добре розуміє сьогодення, зважає на минуле й дбає про прийдешнє.
Людина зацікавлює тоді, коли змушує замислитися. Я справді задумалася після сміливих Тарасових висловлювань. Він зауважив, що «наша країна не вміє бачити». Побачити, на його думку, треба те, що панацеї від втрати культурної спадщини немає, а потрібен цілий комплекс заходів, аби зберегти й передати наступним поколінням те, що прийшло до нас від предків. Кобзар радить заворожувати прекрасним, «автентикою серця», щирістю. Варто бути справжнім – не вигаданим: «Українцем треба бути вдома – не на сцені!».
«ТЕПЛА РОЗМОВА, ПОЄДНАНА З ІСТИННО УКРАЇНСЬКОЮ МУЗИКОЮ»
Юлія КАРМАНСЬКА, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки:
– Зустріч з Тарасом Компаніченком показала, як захоплення однієї людини може поглинути увагу багатьох. Він на запитання відповідає співом, розповідає анекдоти, що неабияк імпонувало школярам. Сьогоднішнє інтерв’ю – це тепла розмова, поєднана з істинно українською музикою. «Треба бути таким, яким ти є. Треба бути щирим», – каже Тарас Компаніченко і власним прикладом демонструє цей принцип. Автентичність, колоритність, широкий кругозір та багатий внутрішній світ підкорюють та змушують слухати, вбираючи кожне сказане слово. Він запевняє, що українство не має бути «сценічним». І я абсолютно з ним погоджуюсь. Штучна українізованість стала досить поширеною. Справді, ми обізнані поверхово. Думаємо, що знаємо історію козацтва, кобзарів, народних пісень, але це далеко не так. Тарас Компаніченко – джерело невтомності, творчості та натхнення, а його розповіді – концентрат знань, досвіду та мудрості.
«ПОТРІБНО ПОВАЖАТИ ТА ПОМІЧАТИ ПЕРЛИНИ УКРАЇНИ ВЧАСНО»
Анастасія ХАЗОВА, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки
– Унікальність та колоритність Тараса Компаніченка я відкрила для себе минулого року на етнофестивалі до 904-річчя містечка Клевань, що на Рівненщині, де ми виступали на «Просвітницькій сцені». Як кажуть, світ тісний, і завдяки Літній школі журналістики від щоденної всеукраїнської газети «День» я отримала шанс почути цікаві і важливі факти про нашу культуру та знову насолодитися чарівною музикою маловідомих українських інструментів.
Тарас Компаніченко дуже цікава та мудра людина. Я поділяю його думку про те, що «газета «День» живе з геніями не «заднім числом», вона з ними постійно». Дуже важливо пізнати і належно пошанувати «високих» людей за їх життя. Потрібно поважати та помічати перлини України вчасно.
Літня школа журналістики відбувається за підтримки Центру інформації та документації НАТО в Україні.
