Дмит­ро МА­ЛА­КОВ: «Ні в ра­дян­ській Ук­ра­ї­ні, ні в не­за­леж­ній — нікого ні­ко­ли не було по­ка­ра­но за пош­код­жен­ня па­м’я­ток ар­хі­тек­ту­ри»

Ки­є­воз­на­вець, та ав­тор без­лі­чі пу­тів­ни­ків, аль­бо­мів та мо­ног­ра­фій за­ві­тав до ре­дак­ції га­зе­ти. Дмит­ро Ма­ла­ков на­ле­жить до тих кра­єз­нав­ців, кот­рі ще з ди­тин­ства за­хо­пи­лись те­мою, що ста­ла спра­вою йо­го жит­тя: «Я, ще бу­ду­чи шко­ля­рем, мав вдо­ма ко­льо­ро­вий ілюс­тро­ва­ний план Ки­є­ва на тка­нин­ній пі­дос­но­ві з най­кра­щи­ми бу­дин­ка­ми Ки­є­ва, Со­фій­ським со­бо­ром, Ки­є­во-­Пе­чер­ською лав­рою, Уні­вер­си­те­том... Був там та­кож і Бог­дан Хмель­ниць­кий, і Во­ло­ди­мир Ве­ли­кий. Я ду­же лю­бив цю ста­ру ма­пу: ля­гав на під­ло­зі і «ман­дру­вав» по Ки­є­ву».

Дмит­ро Ва­си­льо­вич є пос­тій­ним ав­то­ром «Дня», а та­кож не­що­дав­но став ге­ро­єм ін­тер­в’ю у но­во­му про­ек­ті ре­дак­цій­но­го ко­лек­ти­ву — «День ТБ», який не­за­ба­ром мож­на бу­де пе­рег­ля­ну­ти на на­шо­му сай­ті. Він пи­ше про ар­хі­тек­тур­ну іс­то­рію Ки­є­ва, зод­чих Вла­дис­ла­ва Го­ро­дець­ко­го, Ва­си­ля Ось­ма­ка та Во­ло­ди­ми­ра Без­смер­тно­го, а та­кож про ук­ра­їн­сько­го ху­дож­ни­ка-г­ра­фі­ка, сво­го бра­та, Ге­ор­гія Ма­ла­ко­ва.

Роз­по­ча­лась роз­мо­ва на­у­ков­ця зі сту­ден­та­ми з іс­то­рич­но­го екс­кур­су. Гість роз­по­вів мо­ло­дим жур­на­ліс­там про па­ра­док­си жит­тя в Ра­дян­сько­му Со­ю­зі, ар­хі­тек­тур­ні аб­сур­ди то­го­час­но­го Ки­є­ва, роз­бу­до­ву Хре­ща­ти­ка та но­вий нап­рям в ар­хі­тек­ту­рі цьо­го пе­рі­о­ду — «ста­лін­ське ба­ра­ко». Од­нак, зва­жа­ю­чи на те, що бу­дин­ки на го­лов­ній ву­ли­ці сто­ли­ці спо­руд­жу­ва­ли за дер­жав­ний кошт, ар­хі­тек­то­ри злов­жи­ва­ли оз­доб­лен­ням бу­ді­вель, за що ки­я­ни на­зи­ва­ли ці спо­ру­ди «ма­яч­нею бо­же­віль­но­го кон­ди­те­ра», ос­кіль­ки прик­ра­си на­га­ду­ва­ли оз­до­бу на тор­тах.

Нетиповий Київ. Версія Дмитра Малакова (відео)

По­тім учас­ни­ки Літ­ньої шко­ли роз­пи­та­ли Дмит­ра Ва­си­льо­ви­ча про стан су­час­но­го сус­піль­ства та вплив на ньо­го за­со­бів ма­со­вої ін­фор­ма­ції. «За­раз від­бу­ва­ють­ся про­це­си «ди­бі­лі­за­ції» сус­піль­ства, ад­же всі но­ви­ни ли­ше про тра­ге­дії та не­га­ти­ви: вби­ли, вто­пи­ли, спа­ли­ли... Я пе­ре­ко­на­ний — ко­мусь це пот­ріб­но, ад­же дур­ня­ми ке­ру­ва­ти лег­ше! Спо­ді­ва­юсь, що за ва­ших ча­сів ду­рість бу­де не та­кою ви­раз­ною, ад­же все це йде зго­ри» — на­го­ло­сив ки­є­воз­на­вець. На за­вер­шен­ня учас­ни­ки зус­трі­чі роз­ду­му­ва­ли ра­зом з гос­тем над пи­тан­ням сприй­нят­тя ук­ра­їн­ця­ми влас­ної кра­ї­ни за­га­лом та сто­ли­ці зок­ре­ма, ад­же ві­до­мо, що близь­ко се­ми міль­йо­нів на­ших гро­ма­дян сьо­год­ні пра­цю­ють за кор­до­ном. На дум­ку Дмит­ра Ма­ла­ко­ва, при­чи­на в то­му, що за стіль­ки ро­ків вла­ді так і не вда­ло­ся зро­би­ти кра­ї­ну при­ваб­ли­вою. Ва­го­мою час­ти­ною ці­єї проб­ле­ми є і мов­не пи­тан­ня, ад­же ко­лись ук­ра­ї­но­мов­них ки­ян не сприй­ма­ли та від­ра­зу «ох­ре­щу­ва­ли» бур­жу­аз­ни­ми на­ці­о­на­ліс­та­ми. Та в су­час­но­му Ки­є­ві си­ту­а­ція до­ко­рін­но змі­ни­лась — і ни­ні тут фор­му­єть­ся но­ва місь­ка куль­ту­ра.

Учас­ни­ця Літ­ньої шко­ли жур­на­ліс­ти­ки Со­ло­мія Буй вру­чає Дмит­ру Ма­ла­ко­ву зна­чок із зоб­ра­жен­ням коника Алег­ро — сим­во­лу щас­тя та ра­дос­ті. Це тра­ди­ція — да­ру­ва­ти йо­го всім лек­то­рам як зап­ро­шен­ня актив­но до­лу­ча­ти­ся до іні­ці­а­тив «Дня» — пи­са­ти бло­ги та від­ві­ду­ва­ти на­ші фо­то­вис­тав­ки

На за­вер­шен­ня зус­трі­чі ар­хі­тек­тор по­ді­лив­ся дум­ка­ми що­до ук­ра­їн­ських му­зе­їв, наз­вав­ши їх­ній стан не­за­до­віль­ним. «Му­зей має бу­ти но­вим і жи­вим! У Чи­ка­го, нап­рик­лад, щоч­вер­тьквар­таль­но му­зеї змі­ню­ють екс­по­зи­цію. А у нас як екс­по­ну­ва­ли при роз­бу­до­ві му­зею, як екс­кур­со­во­ди ме­то­дич­ку вив­чи­ли — так во­но і є до сьо­год­ні» — го­во­рить Дмит­ро Ма­ла­ков.

Де­таль­ні­ше про різ­ни­цю ук­ра­їн­сько­го та аме­ри­кан­сько­го міс­то­бу­ду­ван­ня, про стан­дар­ти­за­цію ар­хі­тек­ту­ри у Ра­дян­сько­му Со­ю­зі, а та­кож ба­гат­ства ту­рис­тич­ної Ук­ра­ї­ни — чи­тай­те у на­ступ­них ви­пус­ках «Дня».