Дмитро МАЛАКОВ: «Ні в радянській Україні, ні в незалежній — нікого ніколи не було покарано за пошкодження пам’яток архітектури»
Один із найвідоміших краєзнавців України зустрівся з учасниками ХІ Літньої школи журналістики «Дня»Києвознавець, та автор безлічі путівників, альбомів та монографій завітав до редакції газети. Дмитро Малаков належить до тих краєзнавців, котрі ще з дитинства захопились темою, що стала справою його життя: «Я, ще будучи школярем, мав вдома кольоровий ілюстрований план Києва на тканинній підоснові з найкращими будинками Києва, Софійським собором, Києво-Печерською лаврою, Університетом... Був там також і Богдан Хмельницький, і Володимир Великий. Я дуже любив цю стару мапу: лягав на підлозі і «мандрував» по Києву».
Дмитро Васильович є постійним автором «Дня», а також нещодавно став героєм інтерв’ю у новому проекті редакційного колективу — «День ТБ», який незабаром можна буде переглянути на нашому сайті. Він пише про архітектурну історію Києва, зодчих Владислава Городецького, Василя Осьмака та Володимира Безсмертного, а також про українського художника-графіка, свого брата, Георгія Малакова.
Розпочалась розмова науковця зі студентами з історичного екскурсу. Гість розповів молодим журналістам про парадокси життя в Радянському Союзі, архітектурні абсурди тогочасного Києва, розбудову Хрещатика та новий напрям в архітектурі цього періоду — «сталінське барако». Однак, зважаючи на те, що будинки на головній вулиці столиці споруджували за державний кошт, архітектори зловживали оздобленням будівель, за що кияни називали ці споруди «маячнею божевільного кондитера», оскільки прикраси нагадували оздобу на тортах.
Нетиповий Київ. Версія Дмитра Малакова (відео)
Потім учасники Літньої школи розпитали Дмитра Васильовича про стан сучасного суспільства та вплив на нього засобів масової інформації. «Зараз відбуваються процеси «дибілізації» суспільства, адже всі новини лише про трагедії та негативи: вбили, втопили, спалили... Я переконаний — комусь це потрібно, адже дурнями керувати легше! Сподіваюсь, що за ваших часів дурість буде не такою виразною, адже все це йде згори» — наголосив києвознавець. На завершення учасники зустрічі роздумували разом з гостем над питанням сприйняття українцями власної країни загалом та столиці зокрема, адже відомо, що близько семи мільйонів наших громадян сьогодні працюють за кордоном. На думку Дмитра Малакова, причина в тому, що за стільки років владі так і не вдалося зробити країну привабливою. Вагомою частиною цієї проблеми є і мовне питання, адже колись україномовних киян не сприймали та відразу «охрещували» буржуазними націоналістами. Та в сучасному Києві ситуація докорінно змінилась — і нині тут формується нова міська культура.
Учасниця Літньої школи журналістики Соломія Буй вручає Дмитру Малакову значок із зображенням коника Алегро — символу щастя та радості. Це традиція — дарувати його всім лекторам як запрошення активно долучатися до ініціатив «Дня» — писати блоги та відвідувати наші фотовиставки
На завершення зустрічі архітектор поділився думками щодо українських музеїв, назвавши їхній стан незадовільним. «Музей має бути новим і живим! У Чикаго, наприклад, щочвертьквартально музеї змінюють експозицію. А у нас як експонували при розбудові музею, як екскурсоводи методичку вивчили — так воно і є до сьогодні» — говорить Дмитро Малаков.
Детальніше про різницю українського та американського містобудування, про стандартизацію архітектури у Радянському Союзі, а також багатства туристичної України — читайте у наступних випусках «Дня».
Випуск газети №:
№124, (2013)