«Одразу захотілось активної журналістської праці й роботи над собою»

Сьогодні для учасників Літньої школи журналістики «Дня» важливий день — символічна посвята, чи як вони самі говорять, справжнє «бойове хрещення» — зустріч з Ларисою Івшиною. І хоча розмова тривала понад дві години, вона була живою, цікавою і продуктивною – бо аудиторія «підготовлена» - усі студенти є передплатниками газети, а значить ідеї, орієнтири і якісні смисли, які продукує «День» в медіа-просторі для них не нові. 

І хоч тем для обговорення саме з Ларисою Олексіївною у студентів назбиралось багато – тон початку розмови задав вчорашній напружений парламентський день. Тож, перш за все, літньошколярі обговорювали значення запропонованих змін до Конституції України, і чи потрібна взагалі країні децентралізація. А дехто, під враженням від роботи депутатів, запитав головного редактора, чи взагалі спроможні такі народні обранці задовольнити потреби суспільства, процитувавши останній пост Лариси Івшиної  у Фейсбуці про те, що «більш слабкого парламенту в країні ще не було…».

«Нині ми не маємо шансу змінити парламент, не бачимо готових альтернатив. Попри це ми повинні чесно говорити про погляди, про свої цінності, про своїх авторитетів, про українську журналістику, — говорить головний редактор газети «День». – Й це слід робити цікаво. Ефіри, Інтернет, круглі столи, відео-блоги мають бути заповнені інтелектуальним спілкуванням з розумними людьми. Перша заповідь для журналіста – не робити дурних людей відомими. Адже потім ця маса «відомих людей» витискає на маргінес людей розумних, але не таких відомих. Йдучи на вибори, люди думають: «А, я цього бачив по телевізору – за нього й проголосую». А потім ми бачимо цих депутатів «в дії», коли вони щиро зізнаються, що не здатні розібратися, за який закон голосують… Ось – наслідки відсутності в достатній пропорції якісної журналістики. Тож вся надія – на вас».

Втім, більшість питань від школярів стосувалися «викривленої системи координат» в інформаційному просторі та відповідальності журналістів — не лише російських, а й українських, які ще донедавна продукували «кашу» в головах своїх глядачів.

Марія ГЕНИК, студентка Одеського національного університету ім. І. Мечникова:

– Декілька годин спілкування з Ларисою Івшиною пролетіли непомітно і дали поживу для роздумів на важливі теми. Велика увага під час зустрічі приділялася українській журналістиці й контенту наших телеканалів. Мені сподобалося визначення «вульгарного арифметичного плюралізму». Саме ним, на думку Лариси Олексіївни, у нас часто підміняли справжній баланс думок, даючи слово антиукраїнським діячам. Натомість, суперечки в ефірах мають проходити в межах формату «якою повинна бути Українська держава». Такий погляд мені дуже близький.

Цікаво було слухати роздуми Лариси Івшиної про українську політику. Під час спілкування починаєш розуміти, що багато наших проблем має коріння в історії. Тому таким важливим є знання нашого минулого, особливо для політиків. Наприклад, навряд чи багато хто з депутатів назве імена діячів 1918 року і помилок, яких вони припускалися. Тож, на думку Лариси Івшиної, можна організувати Літню школу і для політиків. Думаю, це був би цікавий досвід.

Катерина САДЛОВСЬКА, студентка Львівського національного університету імені І. Франка:

 – Перша зустріч з редактором газети остаточно утвердила моє уявлення про те, що журналістика в Україні має бути проукраїнською. Не тільки через те, що триває війна, а й тому, що іншою вона не має права бути апріорі. Газета «День» не просто формує уявлення про події, а обирає ті теми, на які потрібно зважати. Звісно, левову частку у цьому займає позиція редактора. Лариса Олексіївна має різновекторний погляд на події, але єдина у тому, що потрібно пропагувати культуру. Як вона сказала: «Робити позитивну люстрацію – вибирати все розумне». Ще один з мотивів зустрічі – розмови про складне. Нам важливо навчитись шукати складні відповіді на складні запитання. Безумовно, це були й поради для нас. Після зустрічі є бажання вчитись, вдосконалюватись і працювати.

Вікторія ПРИМАК, студентка Львівського національного університету імені І. Франка:

- Своєрідною основою та родзинкою спілкування з редактором, на мою думку, була щирість і зацікавленість обох сторін у спілкуванні. Різнопланова розмова, яка торкнулася всіх важливих сфер життя: від політики, освіти, медіа до культури – дала можливість літньошколярам подивитися глибше в корінь державотворення, осягнути причини проблем, які, наче шашіль, нині поїдають розгуртоване українське суспільство, і знайти їх вирішення. Мене доволі зачепила фраза Лариси Олексіївни: «Путіна не можна перемогти підлістю. Ми не можемо змагатися в негідності. Треба перемкнути рубильник на позитивне. Для цього повинні бути журналісти, щоб забезпечити комунікацію». І ось ці слова покладають велику відповідальність на нас – не тільки як молодих працівників ЗМІ, а і як розумного покоління, яке любить, вчить свою історію і культуру, а головне – у правдивому вигляді передасть нащадкам. За словами Лариси Івшиної, на розумних людей в Україні дефіцит, не вистачає потенціалу і якісних громадян. Сподіваюся, що ми під час навчання в Літній школі журналістики почерпнемо багато нового, що розвине наш інтелект і утвердить громадську позицію.

Мар'яна ЧОРНІЄВИЧ, студентка Національного університету «Львівська політехніка»: 

– Ця зустріч стала для мене джерелом натхнення - одразу захотілось активної журналістської праці й роботи над собою! Відчуття, наче ти зарядився доброю енергією і тепер повністю усвідомлюєш відповідальність, яка лягає на плечі, обираючи цей фах. Мені дуже сподобалась думка Лариси Олексіївни, про те, що ми не повинні робити в побуті того, чого не хочемо бачити у своїй країні. Думаю, цю фразу потрібно популяризувати побільше у журналістських колах, наче, на противагу звичному: «Чисто не там, де не смітять, а там, де прибирають». Після зустрічі я зрозуміла, що я пишаюсь співпрацею з такими ідейними громадянами-журналістами. А ще - у професії я пам’ятатиму слова редактора: «Позиція в житті обходиться дорого». 

Олена ЛИТВИНОВА, студентка Львівського національного університету імені І. Франка: 

– Коли я заповнювала анкету учасника Літньої школи, мій дідусь сказав, що саме Лариса Олексіївна має стати для мене еталоном сучасної моделі журналістики та відповідальності за слово. Мені дуже сподобалось, що редактор говорила про серйозні речі, однак разом з цим вона дуже легка у спілкуванні. Ця зустріч дала мені розуміння, що журналісти повинні бути сміливими та не боятися порушувати теми, які з тих чи інших причин замовчуються іншими ЗМІ – тобто йти проти системи. А ще – журналіст без позиції – не журналіст.

А на завершення інтелектуального «знайомства» - традиційне вручення значків із символом Літньої школи – коником Алегро. До речі, цього року він вперше кольору морської хвилі… такого непростого.

Найцікавіші фрагменти зустрічі головного редактора «Дня» Лариси Івшиної з учасниками Літньої школи журналістики читайте на шпальтах найближчих номерів газети.