Про віру в правоохоронців

Вбивство журналіста Павла Шеремета, яке шокувало країну, залишається в топ-новинах ЗМІ. Трагедія свідчить, що старі традиції безкарності, зокрема, на прикладі відомої справи «Гонгадзе-Подольського», нікуди не ділися. Не дивлячись на безліч політичних подій, які відбулися в Україні за ці роки, тут продовжують вбивати журналістів. Чому? В тому числі тому що досі немає остаточної відповіді на резонансні справи.

Прокоментувати цю проблему ми попросили нашого сьогоднішнього гостя Літньої школи журналістики «Дня» Ігоря Смешка. У Ігоря Петровича великий послужний список — аташе з питань оборони України в США, голова Комітету з питань розвідки при Президентові України, начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони, військовий аташе при Посольстві України у Швейцарії, 1-й заступник Секретаря РНБО України, голова Служби безпеки України...

«Насамперед, дуже жаль, адже ми втратили чудову людину і професіонала, — відповідає Ігор Смешко. — Жахлива подія. Ця трагедія показує рівень забезпечення внутрішньої національної безпеки держави. В центрі міста гине знакова постать, і це вже друга трагедія в «Українській правді». Очевидно, що це руйнує віру у правоохоронні органи, які повинні запобігати цьому. Зараз усе залежить від того, як швидко розкриють злочин. Суспільство повинне отримати відповідь на цей резонансний злочин. Винні мають бути обов’язково покарані».

Звичайно, це не єдине запитання, яке ми обговорили. «Пройшлися» по багатьом актуальним проблемам. Зокрема, обговорили загострення ситуації на сході країни, стан спецслужб, армії, питання вступу України до НАТО, українського парламентаризму і молоді в політиці...

Більш детально читайте в наступних номерах «Дня».

Віта ШНАЙДЕР, Національний університет «Києво-Могилянська академія»:

— Коли людина справді розуміє свою галузь, розмова стає конструктивною. Ігор Смешко чітко пропонує альтернативний план дій. Розумієш, що основна проблема України в пасивності. Відсутність контролю за рішеннями виконавчої влади та діями законодавчої призвела до відсутності дієвих реформ.

Олена КУРЕНКОВА, абітурієнтка КНУ ім. Тараса Шевченка:

– Перше, на що я звернула увагу під час розмови: людина на своєму місці. Ігор Смешко — приклад людини, яка є досконало компетентною у питаннях, у яких їй доручено розбиратися. Не буду стверджувати, що відкрила для себе багато того, про що раніше не знала, проте безперечно зайвий раз впевнилася у дечому: «Закони передусім має виконувати уряд, а не люди» і що нам час приводити до ладу систему управління державою, розпочавши з «згори». Лише тоді матимемо змогу протистояти меті агресора – «закрити українське питання раз і назавжди». Під час таких бесід розумієш, що частково доля твоєї країни і в твоїх руках. І я відчула цю причетність.

Марина СНІЖИНСЬКА, Національний університет «Києво-Могилянська академія»:

– Ігор Смешко розповідав про непрості державні процеси легко й цікаво, просто як казку. Людей з цієї сфери я раніше уявляла собі інакше, але реальність виявилася кращою, ніж здогадки. Пан Ігор наголошував на ролі правових традицій як основи державотворення. На жаль, наша владна верхівка не розуміє, що виконання законів має починатися з неї, тоді цього можна вимагати від громадян країни. Сподобалася думка про те, що Україна – останній романтик Європи. Але доба Романтизму вже давно минула. Треба дивитися в майбутнє і йти в ногу з часом.

Нагадаємо, цього року Літня школа журналістики «Дня» проходить за підтримки Центру інформації та документації НАТО.