Ставка на якість!

4 липня «День» розпочав уже чотирнадцяту Літню школу журналістики. За останні роки редакція значно підвищила рівень вимог до кандидатів: ми переконалися, що варто підтримувати не всіх, а тих, хто показує готовність співпрацювати. І тому нас більше цікавить саме якість анкет, а не їхня кількість. Саме цим редакцію взяли цьогорічні літньошколярі: урахувавши виконання всіх умов анкети (а це і есе, і розповідь про 10 книг, які варто прочитати кожному українцю, і відгук на «Дерево пізнання проектів газети», і також передплата газети та придбання серії наших книг) ми врешті дали шанс 13-ти молодим людям проявити себе на «липневому інтенсиві». Понад те, прецедент: цього року у школі бере участь ще не студентка, а поки тільки абітурієнтка Інституту журналістики КНУ ім. Т. Шевченка Олена Куренкова. Пам’ятаєте наше гасло: «У кожного «зеленого» є шанс із газетою «День»?

Цього року Літня школа проводиться за підтримки Центру інформації та документації НАТО. Співкураторами стали редактор відділу кормережі Ольга Харченко та випускниця минулорічної Літньої школи Дар’я Дяденко.

Перший день школи одразу приніс студентам масив завдань — уже у вівторок у них дві зустрічі зі знаковими лекторами. Слідкуйте за анонсами «Дня»!

ВРАЖЕННЯ

З ПОТЯГА – НА ФОТОСЕСІЮ

Марія МАТЯЖ, ЛНУ імені Івана Франка:

– З потяга – на фотосесію. Перший мій день в Літній школі розпочався зі знайомства з Києвом та системою метро, ну, а потім з охоронцем газети «День». З перших вражень можу відмітити зустріч з кураторами Ольгою Харченко та Дар'єю Дяденко, які розповіли нам (знову школярам) про діяльність газети. Сюрпризом для усіх виявилась фотосесія, яка познайомила нас з фотокореспондентом Миколою Тимченком. Хочу відмітити, що свій перший відгук я пишу у щойноподарованому авторському блокноті газети «День». Він (разом із новою папкою та олівцем) за допомогою свого дизайну створює творчу атмосферу та стимулює працювати. Отож в дорогу до зірок (сподіваюсь, не через терни)!

СПОКІЙ ТА СЕРЙОЗНІСТЬ – ПЕРШЕ, ЩО ЗНАХОДИШ В ОЧАХ ПРАЦІВНИКІВ

Дмитро БАЙДА, Національний університет «Острозька академія»:

– Усе починається з дверей – не вхідних, ні, – пропускних. В момент, коли охоронець відчиняє тобі склобетонну семиповерхівку, відчуваєш, що цей «День» нарешті настав. Не знаю, що, зазвичай, відчувають в редакціях (як описують запахи, побачене, атмосферу і т.п.), однак мінімалізм інтер’єру та спокійна й негучна розмова у конференц-залі створює в голові невеличкий дисонанс. Як може в такому ритмі народжуватись щонайменше дванадцять шпальт щодня? Складні теорії не потрібні: спокій та серйозність – перше, що знаходиш в очах працівників. Заповнити анкету й написати це враження – не надто складні завдання, порівняно з описаним кураторами початком практичної роботи.

ХОТІЛОСЯ Б ДОЛУЧИТИСЯ ДО НАПИСАННЯ СТАТЕЙ ПРО НАТО У ГАЗЕТІ

Віта ШНАЙДЕР, Національний університет «Києво-Могилянська академія»:

– Сьогодні отримала унікальну можливість побувати в редакції «Дня» і – о диво! – приходити сюди впродовж усього липня, спілкуватись з редакторами, запрошеними гостями і друкувати матеріали. А, окрім цього, ще й прожити один з Маршрутів «Дня». До того ж, хотілося б долучитися до написання статей про НАТО у газеті й прослідкувати культурологічну складову в міжнародній політиці. Адже інформаційне поле країн-сусідів відіграє неабияку роль в геополітиці, сподіваюсь, у міжнародному відділі газети «День» можна буде отримати конструктивні поради і досвід в аналізі світових конфліктів та впливів.

МЕНІ ПОЩАСТИЛО ЗІ «ЗЛІТНОЮ СМУГОЮ»!

Олена КУРЕНКОВА, абітурієнтка Інституту журналістики КНУ ім. Т. Шевченка:

– Приємно зустрічати новий день із «Днем»! Це абсолютно неповторний і ніколи раніше не випробуваний життєвий досвід, черговий і найліпший шанс показати себе світові українських медіа та дослідити культову сучасну газету зсередини. Я вірю, що для великих мрій потрібен великий, рішучий перший крок, і щаслива, що маю змогу зробити його на шляху до своєї журналістської кар'єри уже сьогодні саме з «Днем». Знаю, мені пощастило зі злітною смугою! Нині я цілком налаштована на сумлінну «дорослу» працю і волію виправдати покладену на мене відповідальність. Довгоочікуваний старт журналістського літа — це, звісно, великі очікування, приємне хвилювання та масштабні ідеї. Цілий місяць надзвичайних зустрічей, великої кількості цікавої роботи, вдосконалення наявних і набуття нових навичок, самоперевиховання та багато, багато справжньої журналістики з домішкою приємного спілкування з колегами та наставниками — невже це все зі мною?! Сьогодні довідалася, що на мене чекає праця у відділі кореспондентської мережі, більше того, ще й отримала перше завдання — врешті уже відчула себе повноцінним дійсним членом колективу, який працює над газетою, а ще з'явилося бажання писати багато: про суспільство, культуру чи політику. Зраділа, що тут матиму змогу не лише виконувати поставлені переді мною завдання, а й виражати власну журналістську ініціативу — для неї тут вистачає простору.