10 років у списку ЮНЕСКО
До ювілею у Чернівецькому національному університеті підготували спеціальне виданняПрезентація науково-популярного видання «Архітектурне диво Чернівців» відбулася 11 лютого у рамках урочистого засідання кафедр ЮНЕСКО «Неперервна професійна освіта ХХІ століття» Національної академії педагогічних наук України та «Архітектури і збереження об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО» Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (за запрошенням університету до події онлайн долучився «День»).
Видання приурочене двом знаковим подіям — цьогоріч виповнюється 10 років, як Резиденція митрополитів Буковини і Далмації (нині Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича) включена до Списку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. А 190 років тому народився автор проєкту Резиденції — австрійський архітектор чеського походження Йозеф Главка.
«10 років тому у День Конституції, 28 червня, Резиденція була прийнята до списку об’єктів ЮНЕСКО, і стала третім об’єктом від України у тому гоноровому списку. Ми доклали багато зусиль, щоб це здійснити, — згадує співавторка видання, проректорка, професорка університету Тамара МАРУСИК. — Нерідко запитують, як виникла ідея написання книги та чому вона так названа. Так, під час номінування резиденції до списку ЮНЕСКО, зокрема під час підготовки досьє, члени робочої групи зустрілися із заперечливими судженнями щодо будівництва резиденції, розбіжностей у біографіях її творців, зокрема, ініціатора будівництва, першого митрополита Буковини та Далматії Євгена Гофмана, та автора, австрійського архітектора Йозефа Главки. Це зумовило доопрацювання та введення до наукового обігу оригіналів важливих документів, автентичних креслень Йозефа Главки. Враховуючи живий інтерес до процедури номінування, було вирішено оприлюднити це на сторінках книги. Щодо назви — то не викликає сумніву, що резиденція — це справжнє архітектурне диво. Наші студенти пишаються рідною альма-матер, а туристи не приховують захоплення під час відвідин».
У книзі розкрита історія будівництва резиденції, описано її долю на початку ХХ століття, акцентується увага на останній реставрації корпусів, а ще — вперше надруковані авторські креслення архітектора Йозефа Главки. Також опубліковані спогади членів української делегації, котрі брали участь у складі 35-сесії ЮНЕСКО, під час якої університет був прийнятий до охоронного списку. До речі, із 42 об’єктів, які були тоді представлені, до переліку увійшло лише 29.
