18 «НП» районного масштабу
У яких немає нічого незвичайногоОднак, схоже, що на відміну від попередньої хвилі звільнень регіональних керівників, ці кадрові переміщення не можна однозначно пов'язувати з результатами голосування на президентських виборах. За повідомленням харківського кореспондента «Дня» Михайла БІДЕНКА, кадрові перестановки відбулися не тільки в тих районах, де перемогли комуністи. Зокрема, було зміщено голів райадміністрацій Волчанського (Анатолій Косолапов) і Балаклеївського районів (Віталій Казмірук), в яких переміг Л.Кучма. Судячи з усього, нові призначення проводяться й «під реалізацію» президентського указу про реформування аграрного сектора.
Голова харківського обкому профспілок працівників агропромислового комплексу Ніна Байбакова так прокоментувала ситуацію: «Те, що з восьми новопризначених голів райдержадміністрацій — п'ять учорашні (або позавчорашні) керівники агрофірм або КСП — це швидше плюс, нiж мінус. Вони хоча б знають, як дістається хліб.
Щодо зміщення Віталія Казмірука, то, на мій погляд, воно все ж таки пов'язане з його прокомуністичними переконаннями, яких він не приховував. Проте саме в Балаклеївському районі люди скаржаться на життя рідше, ніж деінде.
Звісно, села Слобожанщини загалом віддали перевагу Петру Симоненку (за нього проголосувало на 69 тисяч більше, ніж за Леоніда Кучму). Але це була воля людей, а не начальників. Скільки можна згадувати результати минулих виборів? Тепер у нас є законно обраний Президент, з яким треба працювати».
Харківський губернатор Олег Демін заявив, що «причини переміщень є різними, але загалом вони переслідують одну мету — омолодити керівний склад у районах і прискорити аграрну реформу в селі».
Отже, судячи з усього, Президент, який виступив з ініціативою проведення земельної реформи, почав робити практичні кроки для того, щоб забезпечити її проведення на місцевому рівні. Більше того, можна припустити, що кадрові перестановки, котрі відбулися, не останні. Ні для кого не секрет, що багатьох голів КСП і керівників районів цілком влаштовують «соціалістичні» порядки, що збереглися в сільському господарстві: «все навколо колгоспне, все навколо моє». Зрозуміло, що вони аж ніяк не зацікавлені в проведенні приватизації землі.
Так само очевидно й те, що для ефективного проведення реформи на місцях її мають здійснювати ті, хто підтримує перетворення — за іншого випадку аграрна реформа приречена на провал.