5 кроків до гуманності

Екологи і зоозахисники намагаються використати будь-який привід, щоби розповісти про наболілі проблеми всьому суспільству. Вибори — одна з таких можливостей. Екологічні організації вже не один рік аналізують, чи включили політичні партії або кандидати у президенти до своїх передвиборчих програм пункти про збереження лісів, боротьбу з наслідками кліматичних змін, про необхідність сортування відходів, відмову від будівництва ГЕС на Дністрі та інші питання.

Подібним шляхом пішли столичні зоозахисники. Дві громадські ініціативи — «Еко-логіка» та «Громадянські слідчі» підготували «Концепцію вигідного гуманного співіснування людей і тварин в українських містах». Ці пропозиції планують розіслати різним політичним силам зі сподіванням, що майбутній парламент триматиме в полі зору питання захисту міських тварин, з урахуванням їхньої різноманітної корисності.

ПОРЯДОК В УПРАВЛІННІ

«День» ознайомився з текстом «гуманної концепції», описаної на 11 сторінках (це може зробити кожен на фейсбук-сторінці групи «АЗ: абетка зоозахисника»). Тут є все: опис факторів, навіщо людині й містам/селам собаки та коти, чому місцева влада повинна витрачати на них кошти і, звісно, ж аналіз нинішніх проблем з пропозиціями щодо їх розв’язання.

Журналісти «Дня» давно пишуть про необхідність створення екополіції та посиленої відповідальності за жорстоке поводження з тваринами і недбале ставлення до природи, неодноразово доводили до відома громадськості ці потреби у своїх матеріалах. На нашу думку, варто детальніше зупинитися на наступних пропозиціях активістів.

ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Насамперед пропонується змінити роботу міських адміністрацій та комунальних підприємств, що їм підпорядковані й опікуються безпритульними тваринами. На думку зоозахисників, необхідно впровадити обов’язкову антикорупційну програму для всіх міст, яка включатиме автоматизацію обліку процесів піклування тваринами, реєстрацію та ідентифікацію тварин, повинна мати місце онлайн-звітність та інші інструменти прозорості.

Саме на брак прозорості нарікають кияни, коли аналізують роботу КП «Київська міська лікарня ветеринарної медицини». Натомість у Львові саме завдяки прозорості успішно працює ЛКП «Лев». Також активісти вважають за необхідне контролювати, щоб важливі рішення влади щодо міських тварин ухвалювалися лише після тривалих консультацій з громадськістю та зооспеціалістами. Самі ж комунальні підприємства повинні зникнути як такі, що тісно пов’язані з місцевою владою. Опіку над вуличними тваринами варто перевести на аутсорсинг на тендерній основі. За діяльністю субпідрядників має здійснюватися контроль, надаватися незалежна оцінка та аудит.

Так само місцева влада мусить щороку відкрито звітувати про бюджетні кошти, витрачені на тварин. Як бальзам на душу, приміром, для киян звучить пропозиція запровадити трирічний мораторій на будь-які комунальні платежі за собак і кішок. Нагадаємо, в місті зараз готуються нові правила утримання домашніх улюбленців, і громадська рада — комісія з питань захисту тварин на чолі з Олександрою Мезіновою — обґрунтовано виступає за цей мораторій.

ПОЛІЦІЯ ТА СУД — ЗА ТВАРИН

Наступні пропозиції стосуються роботи правоохоронних органів, судової системи і змін до законодавства. Варто згадати, з якими зусиллями група зоозахисників торік проштовхувала законопроект №6598, що мав посилити відповідальність за жорстоке поводження з тваринами. Активісти провели зо два десятки акцій, кілька разів проект закону виносився у сесійну залу парламенту, але в останній момент не набралося достатньої кількості голосів. Відповідно, штрафів за жорстоке поводження з тваринами не запровадили, притравочних станцій не заборонили, так само не розв’язали проблему, що поліція має врешті реагувати на випадки жорсткого поводження з тваринами, а суди — виносити вироки догхантерам.

Незважаючи на такий бекграунд, зоозахисники ще раз пробують змінити ситуацію. Зокрема, пропонують запровадити обов’язковий навчальний курс із розслідування правопорушень проти тварин у закладах освіти, де готують майбутніх поліцейських та прокурорів, передбачити обов’язкову підготовку майбутніх суддів до справ, в яких розглядаються злочини, здійснені над тваринами. Є ідея запровадити регулярні семінари з підвищення кваліфікації, на яких представників правоохоронних органів та судової системи навчатимуть специфіки ланцюга злочинності «Від тварини до людини».

Читачі «Дня» знають, що редакція давно пропагує ідею створення в Україні екополіції. Активісти пішли ще далі — пропонують, аби правоохоронці створили базу даних з переліком осіб, що жорстоко поводилися з тваринами. Окрема тема — посилена увага до боротьби з догхантерами та незаконними собачими боями. Поки що в Україні за знущання над тваринами було винесено лише два вироки.

«ПОРА ОБ’ЄДНУВАТИСЬ»

Не менш важливі кроки — зміни в освіті та просвітництві, популяризація зоогуманності у ЗМІ. Приміром, уроки доброго ставлення до тварин. Подібні заходи вже проводять небайдужі громадяни. Раніше «День» розповідав, як Олеся Кулик із Запоріжжя багато років проводить у школах так звані уроки доброти. Дівчина опікується бездомними тваринами, лікує їх за потреби, і чомусь у її «зграї», як називає свій міні-притулок Олеся, часто опиняються доволі екзотичні тварини.

Крім цього, пропонується внести до посадової інструкції шкільних психологів обов’язок визначати «булінг на тваринах» з боку неповнолітніх й усувати його. Своєрідні інструкції, як готувати матеріали про безпритульних тварин, добре було б розіслати до редакцій різних ЗМІ та факультетів журналістики, вважають активісти. На їхню думку, найчастіші помилки мас-медіа з’являються в матеріалах про догхантерів, яких висвітлюють позитивними героями, або ж у ненавмисній пропаганді «крутості» жорстокого поводження з тваринами.

Загалом склалося враження, що активісти втомилися виконувати ті функції, що їх зобов’язані робити місцеві органи влади. Інна СТАНІШЕВСЬКА, член комісії з питань захисту тварин при департаменті міського благоустрою Київської міської державної адміністрації та голова ГО «Еко-логіка», зауважила, що існує ціла низка проблем, які навіть при фінансуванні з міського бюджету все одно не розв’язуються.

«Ми хочемо показати, що можливе гуманне співіснування людей та безпритульних тварин за умови, що всі державні програми будуть комплексними й виваженими, а кошти використовуватимуться ефективно, — продовжила Інна Станішевська. — Ми готові до співпраці з чиновниками, бо зрозуміло, що без адмінресурсу будь-які наші наміри — це голос волаючого в пустелі. Ми готові дати наші напрацювання провладній партії, щоб це стало загальнонаціональною концепцією. У парламенті інших країн партій «зелених» від 5% і більше. У нас зовсім не згадують про це. Ми готові до об’єднання з подібними зооорганізаціями, які підтримають наші ідеї. Потрібно об’єднуватися і консолідуватися в потужну силу всім: зоозахисникам, екозахисникам та іншим прихильникам збереження флори й фауни, інакше втратимо природні багатства назавжди».