50 метрів під землею

Про знахідку повідомив місцевий житель Вадим Василишен. Він виставив у Facebook-групі «Городківка. Історична спадщина» фото із підземелля, які, попри свій вік, чудово збереглися. Чоловік висловив припущення, що подібних мурованих ходів в області майже не залишилося. За кілька днів його допис розлетівся у мережі й доповнився коментарями. За однією з версій підземні ходи могли бути пов’язані з місцевим костелом, церквою і торговими рядами. Зокрема, в довіднику «Пам’ятки історії та культури України» поряд з будівлею, де знайшли ходи, розташовані історичні пам’ятки — костьол Пресвятої Діви Марії та Свято-Казанська церква, а неподалік — довга споруда, яка свого часу слугувала крамницею з довгими торговими рядами. Самі жителі Городківки кажуть, що такими підземними ходами пронизане все село. Багато хто використовує їх як звичайний погріб.

«Зважаючи, що стародавня Мястківка (саме так називалося наше село до 1946 року) була доволі великим містечком і приваблювала орди степовиків, можна припустити, що деякі споруди були пов’язані між собою ходами. Хоча, можливо, вони просто витвір архітекторів пізнішого часу. Зараз ми шукаємо фахівців, звернулися до місцевої влади і в область повідомили. Сподіваємося, що знайдуться дослідники, які дадуть повне уявлення про цю пам’ятку.

Але вже зараз очевидно, що позаяк підземелля побудовані за старовинною технологією — склепіння, то датовані вони ХVI століттям. Протяжність ходів, які ми дослідили, становить щонайменше 50 метрів. Але цілком імовірно, що вони сполучають місцевий костел, церкву, торгові ряди і мають вихід на старовинне єврейське кладовище, тобто проходять майже під усім селом. Використовували їх, найімовірніше, для зберігання продуктів. Ми думаємо, що тут були «льодовики», бо тримається стабільна прохолодна температура», — розповідає місцевий житель Вадим ВАСИЛИШЕН.

За фахом чоловік інженер-енергетик, але з дитинства цікавиться історією. Каже, саме поблизу костелу минуло його дитинство, і він не раз чув легенди про підземелля рідного села. Але відшукати їх у такому вигляді вдалося вже у зрілому віці біля колишньої крамниці. За радянських часів ця будівля слугувала торговою палатою або, як її називають місцеві, «рампою». Тут купці продавали овочі, фрукти, вапно. Також можна було замовити товари із закордону. Нині за сто метрів від торгових рядів розташовані прилавки, за якими досі в неділю відбуваються базари.