Американців Україна не стільки втомила, скільки розчарувала

У рамках візиту на Житомирщину Надзвичайний і Повноважний Посол Сполучених Штатів Америки в Україні пан Джон Гербст мав офіційні зустрічі з головою обласної державної адміністрації Сергієм Рижуком та міським головою Житомира Георгієм Буравковим. Він відвідав також Інститут післядипломної педагогічної освіти, в якому працюють добровольці Корпусу Миру, побував на ЗАТ «Житомирські ласощі», в рамках Житомирського прес-клубу реформ зустрівся з журналістами та представниками регіональних громадських організацій. Пан Гербст виїздив також до Брусилова, де взяв участь у церемонії видачі селянам державних актів на володіння землею.

Під час зустрічі з пресою в Житомирському прес-клубі реформ посол США підтвердив, зокрема, відому позицію своєї країни щодо необхідності просування України в напрямку розвитку ринкової економіки та демократії. Водночас, відповідаючи на запитання «Дня» щодо того, наскільки розповсюджені в США настрої, що стали називати «втомою від України», пан Д. Гербст сказав, що це поняття не означає, що Америка менше зацікавлена та менше задіяна в Україні. За його словами, мова може йти, швидше, про певне розчарування, яке спостерігалося в американському суспільстві як після президентських виборів в Україні 1999 року, що, на думку американців, були не такими демократичними, як у 1994 році, так і внаслідок деяких наступних подій. Водночас, стверджував пан посол, в США добре розуміють, наскільки Україна є важливою країною, і він вважає, що, завдяки його зусиллям, докладеним після призначення в Україну, двосторонні відносини між його і нашою країнами покращились. На його думку, ці відносини можуть стати набагато кращими, якщо наступні президентські вибори відбудуться досить вільно й чесно. Пан Д. Гербст повторив також, що США не цікавить, хто виграє ці вибори. За його словами, потенційні кандидати, як із боку уряду, так і від опозиції — це серйозні, солідні люди, з якими його країна може цілком успішно співпрацювати. Останнє твердження може вважатися в певній мірі новим нюансом в дипломатії США щодо України та позитивним сигналом окремим фігурам чинної влади. Водночас воно виглядає і як застереження тим кандидатам від опозиції, які раніше вважали тільки себе одноосібними потенційно гідними партнерами глобального лідера. З чого останні теж повинні зробити цілком очевидні висновки.