Англійський особняк на Петрівці

У п’ятницю відбулася презентація нового бутика вітчизняних дизайнерів «Ательє1». Розташується він у «Альта-Центрі» на Петрівці в галереї авторських бутиків українських дизайнерів «Fashion Lab». Головною відмінністю від сусідніх із ним магазинів одягу Віктора Анісімова, Олександра Гапчука, Діани Дорожкіної та інших стане мультибрендовість. Причому приймав рішення, чий же одяг заслуговує на те, щоб бути в крамниці, сам Девід Фоулі, який став на запрошення української сторони її креативним директором. Фоулі в світовій моді — фігура легендарна. Він президент світової комісії з кольору, креативний директор великої модної британської компанії (в новому бутику ексклюзивно буде наявною і подіумна колекція, створена ним для «Сенсус Студіо»). Крім того, пан Фоулі ще й провідний педагог із дизайну в одній із найпрестижніших лондонських бізнес-шкіл. Він уже рік спостерігає за українською модою (звідки власне й одиниця в назві бутику). «Мене вразив рівень креативності ваших дизайнерів, — сказав на відкритті Фоулі, — і мені необхідно було створити платформу для роботи в Україні. Тому я вибрав цих трьох дизайнерів».

Йдеться про тих трьох модельєрів, які найбільш уразили модного експерта в Україні і які визначать концепцію бутика на найближче майбутнє. Це Лілія Пустовіт, дует Земськова/Ворожбит і молодий дизайнер Андре Тан. Колекції Лілії Пустовіт Фоулі вважає виконаними на прекрасному міжнародному рівні. Андре Тан імпонує британцеві тим, що він завжди підносить сюрприз і привносить авангард, а одяг від Земськової/Ворожбит він вважає неодмінним елементом образу розумної, філософськи налаштованої жінки. До речі, за рік, проведений у нас, англієць так і не навчився правильно вимовляти їхні імена й називає їх не інакше як «дві дівчини». Фоулі ставить жорсткі умови для дизайнерів, які бажають потрапити в компанію до цього тріо. (Проте, в крамниці представлено, в дещо меншій кількості, й речі четвертого — Володимира Подоляна). «Вони повинні мені сподобатися», говорить він із усмішкою, але твердо. Окрім того, він пороздумував і на тему моди в Україні, підкресливши, що нам поталанило стати свідками народження вітчизняних сильних брендів, що Англія чи Італія пройшли вже давно. «День» вирішив поставити заїжджій зірці декілька запитань:

— Як ви для себе визначаєте поняття «український стиль». Чим він відрізняється від, скажімо, англійського чи французького?

— Добрий дизайн — це добрий дизайн. Такий бутик цілком може бути і в Лондоні, і в Парижі. Хороший український дизайн може бути скрізь.

— Які шанси на те, що подібний бутик з тими ж іменами відкриється в Лондоні?

— Це наступний етап. Нам знадобився один рік для того, щоб ми змогли підготувати представлених тут дизайнерів до відкриття магазину. Щоб вони були готові, передусім, комерційно.

— Як ви зазначили, креативно українці готові добре, а наскільки вони готові технологічно?

— Якщо ви поглянете на колекції в нашій крамниці, то побачите, що у нас все представлене не в одиничному екземплярі, а в розмірній сітці. І виконання також на дуже високому рівні.

— Можете уявити собі middle-class англійку, одягнуту в одяг від, скажімо, Лілії Пустовіт?

— Ну, мені тут навіть не потрібно сильно уявляти, тому що в неї абсолютно реалістична колекція. До речі, я й так ношу шарф від неї. Такі креативні люди, як ми з вами — дизайнери, представники мас-медіа, — звичайно, із задоволенням одягнуть такі речі і тут, і в Лондоні. Те ж стосується Андре Тана. Я, припустімо, не одягнув би його одяг, але лише з однієї причини: я вже не в тому віці. Але, повторю, звичайно, жінки в Англії із задоволенням би носили одяг від Лілії Пустовіт.

— Чи є шанс у інших дизайнерів бути представленими у вашому бутику?

— Проста відповідь. Ми вибрали тих, хто нам сподобався. Проте, це ні в якому разі не знижує шанси тих, кого ще не представлено у нас. Однак вибираю я, і вибираю доволі прискіпливо. Тому, будь ласка, стукайте в наші двері: можливо, ми їх вам і відчинимо.

До речі, кожен дизайнер створював колекції спеціально для бутика. А дизайн інтер’єра «Ательє1» було розроблено Девідом із метою відтворити стиль вітальні англійського особняка. Для цього він використав свої власні англійські та французькі антикварні меблі. Обладнання виготовлене зі скла та необробленого металу, покритого іржею. Все це створює атмосферу демократичності і є дуже органічним тлом для колекцій. Ціни хоча й високі, але цілком доступні. Від $100. А що стосується розмірів, то в основному вони коливаються в межах 42 — 48. За словами англійця, він прийшов на український ринок не для розваги, а з конкретним комерційним інтересом. У майбутньому він планує «Ательє1» зробити всеукраїнською мережею магазинів. У його планах — відкриття подібних бутиків у найбільших містах України.